Шанс на спасіння: чи врятує нас держбюджет-2017?

Чим є насправді державний бюджет на наступний рік? Чи буде він соціальним? Що отримають, а що втратять від нового держбюджету українці? Та як, насамкінець, ми житимемо наступного року? Розглядаємо зміни в проекті бюджету-2017 у цьому матеріалі

Основні пріоритети

На ознайомлення з Державним бюджетом завжди чекають нетерпляче. Цього року його було передано народним обранцям 15 вересня, а його офіційна презентація відбулася за тиждень.

Спершу було обумовлено, що нардепи внесуть свої виправлення та пропозиції до 1 жовтня, але днями Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що часу для депутатського корпусу на ознайомлення з головним фінансовим документом буде вдосталь і він чекатиме правок до 1 грудня.

Директор економічного департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі зазначає, що новий проект відрізняється від своїх попередніх «аналогів» тим, що його було передано завчасно і він, загалом, є доволі реальним.

До того ж і в Прем’єр-міністра, і в народних обранців є велике бажання проводити широкі дискусії щодо його удосконалення. Тому, я вважаю, що до 1 грудня 2016 року до документу буде внесено важливі правки і уряд на них погодиться. І в 2017 році ніякого секвестрування бюджету не буде, — зазначає пані Бочі

З пріоритетів «свіжого» бюджету на наступний рік було виокремлено обороноздатність, дипломатію, соціальні стандарти (як бачимо, вони лише на третьому місці — Авт.), освіту, охорону здоров’я, агропромисловий комплекс, дорожній фонд, енергоефективність, культуру та децентралізацію.

Саме за цим переліком розглянемо, як можна за цей короткий час (до 1 грудня!) встигнути внести необхідні виправлення до проекту держбюджету країни на 2017 рік, аби він став кращим і для економіки країни, і для пересічних людей.

Знову мова про «стіну»

Збільшення видатків на оборону (а їх збільшено з 114 мільярдів гривень у 2016 році до 129 мільярдів гривень у 2017-му) більшість експертів вітають позитивно:

Росія також значно збільшує фінансування на свою армію в 2017 році. Ми не можемо стояти осторонь, тому нам слід робити те ж саме, бо ми не знаємо, чи нададуть Україні вже давно обіцяну супернову зброю від США та НАТО. Якщо РФ буде збільшувати ескалацію військової напруги, то, недофінансувавши свою армію, ми можемо вже протягом 2017 року «відбирати» у держбюджету гроші з інших його статей, насамперед, соціальних. А так, вже на сьогодні проектом держбюджету буде визначено цю велику суму на оборону, і ми знаємо обсяги грошей на соціальні програми і де їх беремо, і маємо практично 100% впевненість в тому, що ці кошти не буде скорочено, — вважає економіст Олег Коваленко

Проектом Держбюджету-2017 передбачено також зростання заробітної плати військових. Цього ж року проектом передбачені витрати на облаштування так званої стіни на кордоні з Росією, що сягнув 200 мільйонів гривень. Минулого року кошти на це також виділялися, проте будівництво споруди практично не велося. Невже гроші традиційно «розбазарили» і так станеться знову? Відповіді, напевно, не діждемося, проте аудит у 2017-му зробити треба.

Гідність також вимагає грошей

Щодо збільшення витрат на дипломатію, то цікавою є назва відповідної статті бюджету: «Гідне представлення України за кордоном». Так, наші дипслужби та Міністерство іноземних справ згідно проекту держбюджету-2017 мають отримати аж на 1 мільярд гривень більше порівняно з минулим роком.

Як зазначає експерт із міжнародного права, юрист компанії «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець, якщо робота так званої політичної дипломатії на чолі з міністром іноземних справ працює досить непогано, то економічне представництво нашої країни за кордоном бажає бути кращим:

Тому, я переконана, що півміл`ярда гривень, які закладено проектом держбюджету-2017 на дипломатію, треба скерувати на утворення та ефективну роботу економічних представництв у різних країнах світу. Саме це, на мій погляд, є головним. За 2014-2015 роки 16 мільярдів доларів на експорті наших товарів та послуг ми втратили з причини ембарго Росії. Тому втрачати час і гальмувати розвиток експортних можливостей в інших країнах світу буде великою помилкою, — вважає пані Садовець

Голова комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, приміром, впевнений, що ми повинні створити задля цієї мети спеціальне Експортно-кредитне агентство. Поміж тим, деякі народні обранці небезпідставно вважають, що Україні також слід ретельно вивчити, в яких країнах взагалі треба (і негайно) відкрити посольства нашої держави (особливо це стосується Африки та Латинської Америки).

Незрозуміло, куди йдуть гроші

Третє місце за значущістю бюджету-2017 посідають соціальні стандарти. Як завжди, будь-який документ у цьому ракурсі (чи його проект) не критикує хіба що ледащий: де ж обіцяний соцорієнтований держбюджет? За словами пана Гройсмана, у проект бюджету було закладено зростання соцстандартів із 1 грудня 2016 року на 10%. Мінімальна зарплата та прожитковий рівень на 1 грудня 2017 року повинні зрости з 1600 гривень до 1762.

Однак, якщо ми побачимо, що у нас є можливості для збільшення соцстандартів, то ми з великим задоволенням зробимо ще один крок, щоби людям надати більше грошей, — вважає Володимир Гройсман

Прем’єр також упевнений у тому, що треба абсолютно по-новому підійти до пенсійного забезпечення та запропонувати справедливу систему. Правда, поки що тонкощі не розшифровуються. Очевидно те, що мінімальна зарплата, яку закладено у проект бюджету, зросте фактично на копійки, проте така чесність нового уряду (він не може гарантувати значного підвищення) і засмучує, і підкуповує водночас.

Проект держбюджету, попри зусилля авторів, не відповідає на головне питання: куди йдуть гроші? Наприклад, незрозуміло, яким чином розподілятиметься 151 мільйон гривень, що його закладено на відпочинок дітей у таборах. Збільшується також статутний капітал — на 120 мільйонів гривень — Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, водночас залишаючи осторонь проблему здешевлення, власне, кредитів.

За словами в.о. глави правління цього фонду (Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву — Ред.) Сергія Комнатного, вже два роки поспіль на їхні програми не виділяються державні кошти:

На 2017 рік ми хотіли отримати на пільгове молодіжне кредитування 1 мільярд гривень і стільки ж — на доступне житло. Однак по факту цих цифр ми не маємо в проекті держбюджету. Цих же коштів вистачило б на забезпечення житлом більше 12 тисяч українських сімей. До того ж це б дозволило залучити у будівельну галузь більше 4,5 мільярдів гривень

І дійсно, кредитування цих вагомих програм — не просто забаганка. Це — рушійна сила для потужної «розкачки» економіки. Може, народні обранці прислухаються до цього і подадуть свої зауваження до проекту документу?

Практично на 10 мільярдів гривень більше, ніж минулого року в держбюджеті-2017 закладено коштів на субвенції місцевим бюджетам на надання житлових субсидій населенню — 50,7 мільярдів гривень замість 40,23 мільярдів гривень у 2016 році.

Субсидії та реальна потреба в них — то питання окреме. Але тут криється підміна понять, коли громадяни замість того, аби отримувати гідну пенсію й зарплатню, мають “вибивати” якісь знижки на оплату комунпослуг від можновладців.

Ми повинні відійти від цієї ганебної практики. Треба не збільшувати обсяги надання житлових субсидій, які врешті-решт ідуть у «кишені» наших олігархів, які тримають у своїх руках енергетику, водоканали тощо, і держава, таким чином, фактично надає субсидування саме останнім. Нам треба збільшувати зарплати, щоби люди самі були в змозі сплачувати за послуги, — погоджується економіст пан Коваленко

Стосовно освітян: заплановано виділити більше коштів (порівняно з минулим роком на 8,2 мільярди гривень). Окремою статтею забезпечено зростання фінансування професійно-технічної освіти в Україні. Нагадаємо, що минулими роками цей важливий напрямок освіти залишався без коштів. Обіцяє уряд і зростання заробітної плати вчителів і викладачів на 1400 гривень. Обіцяли залишити стипендії.

А от 5,9 мільярдів гривень уряд має бажання скерувати на те, аби через міжнародні організації було закуплено ліки. Також урядовці запевняють, що на 20% підвищиться заробітна платня лікарів.

А от у науковій сфері є певні непорозуміння. Ну, фактично, це «мікс» науки та державного управління:

Так, на прикладні та фундаментальні дослідження Державного управління справами при Президенті України планується виділити 41 мільйон гривень. Також на наукові дослідження у сфері фіскальної політики, тобто для написання нікому не потрібних монографій, також передбачається виділення чималих грошей. Можливо, народні обранці звернуть увагу на ці факти, — зазначає Ангела Бочі

Тобто, питання, навіщо фіскалам бути науковцями-дослідниками, коли є реально нагальніші проблеми, — одне з найнезрозуміліших.

Страсті навколо аграрного ПДВ

Кажучи про збільшення уваги до агропромислового комплексу України, відзначимо, що в тексті документу йдеться саме про фермерські господарства. Факт про те, що малим та середнім підприємствам потрібна допомога, нікого в уряді не дивує, мабуть, саме тому на підтримку таких виробництв у держбюджеті-2017 виділяється 5,5 мільярдів гривень.

Ситуація загострюється навколо питання щодо відміни повернення всього ПДВ аграріям і фактичного скерування цього податку до державного бюджету.

Нагадаємо, що до 31 грудня, згідно з перехідними положеннями Податкового кодексу, діє така норма: підприємства, що займаються рослинництвом, отримують 15% ПДВ на свої рахунки, а 85% — іде в бюджет. Виробники тваринницької продукції можуть залишати собі до 80% ПДВ. Згідно з проектом держбюджету-2017, всі 100% ПДВ для всіх категорій виробництв повинні йти до державної скарбниці. Проте міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий, заявив, що відстоюватиме залишення таких пільг хоча б для тваринників, адже якщо цього не зробити, то займатися вирощуванням молодняка та виробництвом молока в Україні буде нікому. А це вже загальнодержавна драма. Бо ціни на молоко, м’ясо та сир можуть миттєво злетіти і це вдарить неабияк по кишенях і без того збіднілих громадян.

Слід додати, що в першому півріччі 2016 року саме агропромисловий комплекс України давав 40% надходжень валюти у країну.

Читайте також: Продаж української землі: хто, скільки та навіщо

З іншого боку, відміну таких пільг вимагає МВФ. А такі «прохання» мають характер наказовий, якщо Україна планує й надалі отримувати транші. Як вирішиться це питання, поки що невідомо, проте баталії будуть неабиякими.

Чи врятують дороги економіку України?

Дороги — це дійсно дітище Володимира Гройсмана. Й така стратегія має неабиякий сенс, коли уряд закладає в неї великі кошти в головному фінансовому документі країни. Як відомо, саме ті держави, що переживали сильні економічні кризи, робили все для того, щоб поновити будівництво та реконструкцію шляхів, таким чином, «підштовхуючи» свої країни до розвитку. Так робили в Німеччині та Італії в 30-х роках минулого століття. Як свідчить економічна практика, на одне робоче місце при будівництві автошляхів можна створити до 4-х робочих місць у суміжних галузях, — наголошує юрист Олена Садовець

Уряд сподівається отримати 14,2 мільярди гривень на будівництво доріг (і саме такі кошти закладено у проекті бюджету) з надходжень від акцизного збору до дорожнього фонду, який ще буде створено спільно з народними обранцями. До того ж Україна може саме за цієї умови залучити до 1 мільярди доларів коштів від міжнародних фінансових інституцій.

Економісти переконані, що такий фонд справді можна створити, проте контролювати його буде надто складно і невідомо, як і куди будуть витрачатися кошти.

Лише проекти…

Щодо енергоефективності, якій у нинішньому бюджеті надають особливого значення, то уряд сподівається збільшити видобуток українського газу. І також планує створити Фонд енергоефективності (знову лише «планує»— Авт.), розраховуючи на те, що до нього можна залучити 3,5-4 мільярди гривень.

Стосовно децентралізації (як подейкують фахівці, ця реформа також вийшла з-під руки Гройсмана, ще задовго до того, як він став прем’єром та головою ВР): уряд не жалітиме грошей і в 2017 році — інвестиції у цей сектор сягнуть 3-х мільярдів гривень. Дійсно, тепер зупинятися вже не можна… Залишається сподіватися, що цю реформу завершуватимуть якісно.

Читайте також: Децентралізація в Україні: те, про що всі мовчать

Де можна взяти грошей?

Загалом, проект державного бюджету подекуди є незрозумілим. Як саме виконуватимуться ті чи інші вимоги та чи переглядатимуть його, якщо залучення грошей до держскарбниці буде значно меншим? Так, за словами Ангели Бочі, бюджет-2016 закладав аж 12 мільярдів гривень від приватизації, а Україна не отримала навіть 100 мільйонів гривень… Незрозумілим також є питання залучення грошей від так званої спецконфіскації — на 2017 рік передбачено 10,5 мільярдів гривень. Це дуже велика сума, яку ніколи не зберуть.

Проте пані Бочі говорить, що держскарбниця, приміром, не отримала 34 мільярдів гривень від Нацбанку. Та чомусь саме Нацбанкові «дозволяють» чимало вольностей і повноважень.

Є вірогідність, що уряд шукає гроші не там, де треба. Так, за словами народного депутата Віктора Кривенка, треба легалізувати ігорний бізнес, оскільки він став негласним бізнесом прокурорів, поліції та інших посадовців силових структур. До речі, за це держава могла б мати до 5-7 мільярдів гривень податків.

Інші натякають на те, що кругленька сума «лежить» у нашій митниці — 100 мільярдів гривень. Не отримано коштів і від рентних платежів — понад 40 мільярдів гривень.

Чи дійсно над проектом держбюджету наш уряд працював ретельно? Мабуть, що так. Принаймні, такий висновок робить переважна більшість експертів та й сам автор. Дійсно, за багато років бюджет на совість пророблено і вчасно подано на розгляд до парламенту.

А от відповісти на запитання, чи став цей документ соціальним, уже важче — можна сказати, що в багатьох сенсах цього слова, ні. Навіть збільшення фінансування соціальних програм порівняно з минулим роком не зробить життя пересічних українців кращим. Якщо всі правки, про які ми казали вище, народні обранці внесуть до головного фінансового документу і їх буде враховано, то можна очікувати того, що частку коштів не буде розпорошено чи, простіше сказати, вкрадено.

Ігор Гонта