Нові енергетичні сертифікати в Україні: ціна для бізнесу

Наші підприємці готуються до нових умов енергоспоживання. Високі тарифи на електроенергію і тепло для бізнесу поступово вирівнюються з рахунками, які отримують мешканці багатоповерхівок та приватного сектору. Крім цього, Україна задекларувала виконання міжнародних зобов’язань в енергетичному секторі. І тепер починає впроваджувати обов’язкову енергетичну сертифікацію будинків. Експерти подейкують, що це суттєво вплине на вартість нерухомості і змусить інвестувати кошти в енергоощадність

Новий енергетичний закон — шоста спроба уряду врегулювати стан цієї галузі

З 2009 року парламент намагається ухвалити закон, що запровадить енергетичні сертифікати або енергетичних паспортів будівель.

Щоразу лунали пояснення, чому енергетичне законодавство не рухалося вперед. Але головною проблемою залишалися відносно дешеві ресурси. Ні приватний сектор, ні комерсантів стимулювати не було потреби, а руйнувати чинну схему між постачальниками і споживачами уряд не наважувався.

Сьогодні ситуація змінилася, і вартість енергетичних ресурсів та вимоги підтриманої Україною 27-ої Директиви ЄС про енергоефективність тиснуть на владу в пошуку альтернативних джерел енергопостачання і скорочення споживання газу.

Ціна на газ суттєво знизила обсяги в комерційно-промисловому секторі.

Але Україні треба споживати дорогу енергію ще менше. Саме тому енергетична сертифікація входить до нового закону, прийнятого Верховною Радою в першому читанні. 7 червня парламентський комітет ухвалив проект у другому читанні.

Швидше за все, закон ухвалять і незабаром. Без нього як мінімум не запрацює Фонд енергоефективності. Ця нова структура має стати, на думку уряду, рятівним колом для приватних власників багатоповерхівок із зростанням цін на енергоносії і дозволить скоротити витрати в приватному секторі.

Фонд надаватиме комплексні кредити на енергозбережувальні заходи тільки після отримання будинком сертифікату. Це — одна з головних вимог європейських і світових фінансових донорів.

Сертифікація буде обов’язковою, але не для всіх

Проект, який лобіює громадський сектор, передбачає обов’язкову сертифікацію комерційних об’єктів, що мають середній і значний клас наслідків. Це нове поняття, введене після гармонізації українського та європейського містобудівного законодавства і включає досить широке коло будівель та споруд.

Під такі вимоги підпадають торговельні зали, офіси, промислові підприємства. Нове житлове чи промислове будівництво сертифікуватимуть без винятку.

Хто і скільки платитиме за сертифікати

Заплатити за сертифікацію доведеться замовнику будівництва. У вже споруджених будівлях цей обов’язок покладається на власника.

Чимало офісних приміщень та комерційних об’єктів в Україні розташовані в житлових будівлях. Тут ситуація буде інша. Такі будинки не будуть підлягати обов’язковій сертифікації, а тому платити комерсанту за це не потрібно.

Проте якщо ОСББ чи власник багатоповерхівки вирішить отримати сертифікат, він виготовить його на всю споруду, тобто й офіс буде включено до сертифікованих приміщень. Але варто уточнити — це стосується житлового сектору. Тому якщо приміщення є нежитловим, треба дивитись на критерії, про які ми згадали вище.

Яка ціна сертифікації? Для комерційних об’єктів Асоціація енергоаудиторів називає суму від 15 до 20 тисяч гривень. Для житлових будинків ця ціна може зменшуватися і не одразу з’явитися у платіжках власників, адже законодавство передбачатиме (в разі отримання кредиту на енергозбережувальні заходи) проведення сертифікації за ті ж кредитні кошти.

Строк дії сертифіката — 10 років. Хоча після реконструкції, капітального ремонту чи технічного переоснащення сертифікат втрачає свою чинність і треба буде отримувати новий.

Що напишуть у сертифікаті

Крім обов’язкових реквізитів та іншої технічної інформації, буде чимало важливих даних для споживачів.

Наприклад, буде визначено клас енергетичної ефективності будівлі. Це щось схоже на відомі всім класи, зазначені на корпусах холодильників, пральних машин і моніторів.

Класи навіть будуть визначатися так само і починатися з літери «А», яка вказуватиме на найвищу енергоефективність будинку.

У сертифікаті зазначатимуть і мінімальні вимоги до енергоефективності та фактичні показники по будинку. Експерти дадуть рекомендації, як підвищити рівень енергетичної ефективності «в економічно доцільний спосіб». Тобто сертифікат міститиме детальну підказку для власника, як позбутися зайвого споживання ресурсів.

Ціна на нерухомість в енергоефективних будівлях зросте, а ті, в яких не проводилися такі заходи, подешевшають

Кожен орендар тепер матиме право отримати перед укладенням договорів на оренду копію енергетичного сертифікату. Так він зможе перевірити реальну енергоефективність будинку і зрозуміти, чи справедливо беруть гроші за орендоване приміщення.

Ціна на нерухомість в енергоефективних будівлях зросте, а будівлі, де не проводилися такі заходи, стануть дешевшими. Таке трапляється й сьогодні, коли орендарі ретельно вивчають стан комунікацій і вікон, системи теплопостачання майбутнього офісу.

Це зрозуміло, адже газ, тепло та електроенергія стали настільки вартісними, що в будинку, де “гуляє вітер”, жити або працювати економічно не вигідно. Але якщо раніше довести марнотратство зі сторони орендодавця було складно, тепер все буде простіше.

Ще з 70-х років Європа почала рух у напрямку створення енергетичних сертифікатів. І проблема була та сама — вартість ресурсів. Сьогодні такі програми діють практично в кожній європейській країні, і вони жорстко регулюють питання енергоспоживання. Спорудити та експлуатувати будинок, що споживає надмірну кількість ресурсів, там чи в США, практично неможливо.

Найбільшу вигоду отримає власник квартири, чи багатоповерхівки в житловому фонді — ОСББ

Саме для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків відкриється фінансування багатомільярдних кредитів через донорські проекти, які або наприкінці цього року або з 2018 розпочнуть діяльність паралельно з Фондом енергоефективності.

Порівняна ціна придбання сертифікату мізерна, з огляду на те, скільки коштів буде вкладено в сам проект та його реалізацію.

За підрахунками Асоціації енергоаудиторів, утеплення пінопластом одного квадратного метру будівлі в середньому сягне 700 гривень, а встановлення індивідуального теплового пункту з погодним регулюванням – біля 300 000 гривень.

Гроші підуть на енергомодернізацію, а не на будівництво і ремонт доріг

Запровадження енергетичних сертифікатів змусить вкладати чималі гроші в енергомодернізацію. Це вигідно державі, яка позбавлятиметься від зайвого енергетичного тягаря, що змушує купувати дорогі ресурси за кордоном.

А ці кошти могли б стати частиною реформування медичної галузі або будівництва і ремонту доріг.

Ризики, які матимуть комерсанти, зрозумілі — вкладати гроші в сертифікат, який буде просто констатувати факт неекономного використання ресурсів, що не не дає реальної вигоди.

Пошук коштів для утеплення і використовувати енергоощадні технології скоротить бюджет придбання дорогого тепла, електроенергії і газу. А це знизить собівартість товарів і послуг підприємців. Тобто треба витрачати менше дорогих ресурсів, які будуть продовжувати зростати у ціні.

Саме такий підхід скоротить бюджет на придбання дорогого тепла, електроенергії та газу, що знизить собівартість товарів чи послуг підприємця. Це важлива складова успіху економіки, адже сьогодні в Україні для того, щоб заробити $1000, витрачають увосьмеро більше енергоресурсів, ніж у Німеччині, вп’ятеро більше, ніж у Литві, та навіть у вчетверо більше, ніж у Польщі.