Як Закон про освіту-2017 вплине на український бізнес. Прогноз
Цієї осені нардепи проголосували за новий закон про освіту. Як реформуватимуть нашу освітню галузь і як це вплине на український бізнес? Розповідаємо про основне в реформі та її вплив на бізнес та ринок праці
Новий закон суттєво відрізняється від свого попередника
Попередній закон про освіту 1991 року | Критерії | Новий закон |
11 років | Тривалість навчання для отримання повної загальної середньої освіти | 12 років Нові стандарти діятимуть:
|
Українська, проте враховується бажання батьків | Мова навчання | Тільки українська з гарантуванням мовних прав нацменшинам через створення відповідних окремих класів |
| Форми освіти |
Результати навчання кожної форми офіційно визнає законодавство. Щоправда, механізм визнання поки що незрозумілий. |
Іспити у випускних класах | Оцінювання знань | ДПА після кожного рівня базової середньої освіти (4, 9, 12 класи). Тестування учнів молодшої школи відбуватиметься лише з моніторинговою метою |
10% від ВВП | Рівень асигнувань із державного бюджету | 7% від ВВП |
3 200 грн | Посадовий оклад педагогів | 9 600 грн |
Органи місцевого самоврядування | Контролюючі інстанції | Місцева влада створює відповідні умови навчання, збір/оприлюднення статистичних даних, тощо. Директори шкіл — адміністративні та навчально-методичні повноваження. Навчальні заклади перевірятиме Агентство забезпечення якості освіти шляхом планового інституційного аудиту раз на 10 років |
Норма відсутня | Свободи педагогів | Дозвіл на індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та ін.) діяльність за межами закладу освіти. Розроблення авторських навчально-методичних комплексів. Право взяти творчу відпустку строком на 1 рік із зарахуванням стажу роботи |
Люди з особливими потребами згадуються лише щодо організації харчування учнів, або щодо втрати працездатності | Інклюзивне навчання | Запроваджується категорія «інклюзивне освітнє середовище». Висуваються вимоги щодо забезпечення доступності навчальних корпусів і класів. Батьки зможуть брати участь у розробці індивідуальних програм розвитку для дітей з особливими потребами |
На реалізацію реформи бюджет передбачає аж три мільярди гривень. Це одночасно й економічний виклик для України, і перевірка, чи справді освіта є пріоритетною для українського суспільства.
Учителів потребуватимуть більше, а рівень безробіття трохи спаде
Ідея збільшити тривалість навчання не нова. Але батьки скаржилися, що додатковий рік у школі не дає жодних результатів. Цього разу Міністерство вирішило не просто змінити строки, а й запропонувати трирівневий формат навчання. Тобто 12-річний цикл розділили на:
- початкову освіту (1-4 класи)
- базову середню освіту (5-9 класи) в гімназії
- профільну середню освіту (10-12 класи) — ліцеї тощо
Імплементація Закону відчутно позначиться на українському ринку праці. Через додатковий навчальний рік освітнім закладам бракуватиме необхідної кількості фахівців. Але водночас має знизитися рівень безробіття в Україні.
Учителів сертифікуватимуть, і без корупції може не обійтися
Що п’ять років учителів сертифікуватимуть на їхні професійні навички. Місце й час підвищення кваліфікації педагоги щорічно обиратимуть власноруч. Навіть якщо педагоги оберуть платні курси, це профінансують із бюджету.
У планах Міністерства — підвищити посадовий оклад учителів на 10% після отримання ними наступної категорії. Сертифікація для розуміння нових держстандартів буде добровільною. Але ті, хто її пройде, отримають 20%-ву надбавку до зарплатні. Єдине суттєве застереження — потенційні корупційні ризики при здійсненні сертифікації.
Директори шкіл отримають більше свобод і водночас відповідальності
Ускладниться життя і керівників навчальних закладів. Вони отримають більше свобод в організації навчального процесу і вирішенні кадрових питань. Але відтепер їх обиратиме незалежна комісія. Уведено конкурсний відбір, а термін перебування на посаді не перевищує 12-ти років.
Влада директорів також буде обмежена громадським самоврядуванням і наглядовими (піклувальними) радами, що може стати не до вподоби освітянам-консерваторам. Піклувальна рада визначатиме стратегії розвитку школи, контролюватиме фінансування, навіть може ініціювати подання заяви про заохочення або відкликання керівника.
Кожен навчальний заклад оприлюднюватиме звіти про надходження та призначення всіх коштів на своїх сайтах або на сайтах місцевих управлінь освіти. Тобто батьки й меценати контролюватимуть використання грошей. А окрема норма закону дозволяє робити цілеспрямовані благодійні внески на користь певної школи.
Бізнес отримає фахівців з уже сформованими навичками
Одна з ключових інновацій — запровадження компетентнісного підходу. Він спрямований не на “зубріння” фактологічного матеріалу, а на опанування актуальних для життя навичок.
Це має гармонізувати освіту й соціально-трудові відносини. Тому українські роботодавці зможуть брати до себе на практику студентів на пільгових умовах. А майбутні фахівці справді навчатимуться виробничого процесу.
Бізнес отримає потенційних робітників зі сформованими навичками і розумінням нюансів щодо діяльності компанії. Втім, Закону бракує чіткого механізму запровадження означених компетентностей та критеріїв для моніторингу того, наскільки успішно реалізовують програму, — Тетяна Журавель, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»
Мовний конфлікт впливає на ринок праці та конкуренцію
Скандал спровокувала 7-ма стаття Закону про державну мову.
На думку угорських дипломатів, вона унеможливлює отримання угорською меншиною — а це майже 150 тисяч осіб — освіти рідною мовою. Окрім Угорщини своє невдоволення цим законом висловили уряди Румунії, Молдови та Росії.
Натомість політологи сприймають Закон про освіту як ефективний інструмент захисту національних інтересів української держави. Адже мешканці окремих регіонів країни взагалі не володіють державною мовою. А це згубно впливає й на документообіг українською.
В Україні навчається майже півмільйона дітей мовних етнічних груп у понад 700 навчальних закладах. Зазвичай українську мову розглядають як окремий предмет. Тому існує загрозлива тенденція погіршення якості шкільної освіти у дітей, котрі належать до нацменшин.
Результати ЗНО минулого року невтішні: 60% абітурієнтів із румунської та угорської меншин не здали тестування з української мови. Тобто ці діти є неконкурентоспроможними на українському ринку праці саме через незнання державної мови.
Реформа освіти стає на користь меншості — педагогам-новаторам. Вони зацікавлені не лише у зростанні рівня зарплатні, але й у підвищенні власного авторитету. Прибічники традиційної освітянської системи стануть аутсайдерами, якщо не покинуть зону комфорту.
На українському економічному секторі закон про освіту також має позначитися позитивно. Виховання компетентностей призведе до появи більш підготовлених фахівців. Вони швидше адаптуватимуться до робочих умов і не зволікатимуть інвестувати зусилля у власну справу.
Автор: Checkpoint
Залишити відповідь