Домашнє насилля. Тирана можна подолати і ми знаємо як

Домашнє насилля – те, про що довгий час було прийнято мовчати. Найчастіше жертви цього соромляться навіть розповісти про це, не кажучи вже про те, щоб звернутися до поліції чи центру підтримки. Напевне, більшість з нас думає, що насилля в родині – це коли б’ють. Насправді ж це не так – це не лише фізичне, а й психологічне, сексуальне та економічне пригнічення

Цифри, що лякають

Насилля в родині виходить за межі усталених уявлень про це:

  • це й ігнорування почуттів члена родини
  • й образа переконань, що мають цінність
  • також це образа віросповідання, національної, расової та класової приналежності або походження
  • й обмеження свободи дій та пересувань
  • погрози спричинити фізичну, або економічну шкоду
  • вилучення або обмеження коштів
  • контроль надходжень та фінансових витрат
  • гнів на ґрунті ревнощів тощо

Перелік таких знущань можна продовжувати, але всі вони мають спільну рису – порушення особистих прав людини та її примус до речей, яких вона робити не хоче.

Сумна статистика свідчить, що 95% усіх потерпілих від насилля в родині – це жінки. Їхня кількість перевищує кількість жінок, що стали жертвами пограбувань, зґвалтувань незнайомцями та автокатастроф разом узятих.

В Україні ситуація близька до критичної: приблизно половина населення України потерпала від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% з них зазнавали насильства в дитячому віці.

 

За результатами досліджень Інституту соціологічних досліджень НАН України, 68% жінок (приблизно 18 млн) в Україні зазнають знущання в сім‘ї, з них 20% – регулярно (загалом побиття з боку чоловіка).

За даними Національної поліції, у 2016 році щодо фактів домашнього насильства надійшло 127 478 звернень. З них подані дітьми – 982 звернення.

Досудове розслідування випадків домашнього насильства розпочате в більш ніж 4% від усіх заяв, які надійшли до Нацполіції. Доля понад 36 тисяч заяв узагалі невідома, – наголошує головна редакторка сайту Центру інформації про права людини Ірина Виртосу

Мінсоцполітики, своєю чергою, наводить інші дані. У 2016 році зафіксовано 96 143 звернення, з яких – 821 звернення стосується дітей, 85 037 звернень – від жінок. Звернень про факти насильства, скоєні над чоловіками, – 10 285.

Однак здебільшого побиття та приниження закінчуються лише сварками, а не викоріненням проблеми.

Б’є – не означає «любить»

Причини замовчування насилля в родині різні. Хтось соромиться розповісти правоохоронцям про знущання, адже тоді про все дізнаються родичі-сусіди-друзі, хтось жаліє свого кривдника і шукає причини в собі, а хтось просто не знає, що захищати свої права – це нормально.

У психології існує поняття стокгольмського синдрому – психологічного стану, коли жертва починає симпатизувати та навіть співчувати своєму насильникові. Вона починає ототожнювати себе з мучителем і вірити в те, що насилля над нею – необхідна річ.

Таких історій – безліч. Жінки шукають розради в інтернеті, дослухаючись до «мудрих» порад на форумах, але нічого не змінюється.

Тетяна Журавель, юрист

Кожному, хто потерпає від домашнього насилля, варто знати одну річ – ваш кривдник передусім є злочинцем. У кожного з нас є свої конституційні права й ніхто не в праві їх порушувати, будь то батьки, брати, сестри чи хтось із подружжя. Окрім цього, прикметою таких злочинів є їхня повторюваність – якщо вас вдарили або принизили один раз, швидше за все, це повторюватиметься й надалі

За даними Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України, останніми роками кількість вбивств, учинених на підставі домашнього насильства, зросла майже втричі.

Тільки невеликий відсоток потерпілих звертається до спеціальних центрів підтримки чи правоохоронних органів. Більшість же воліє мовчки терпіти та шукати причини в собі.

Вихід є завжди: що робити, коли вас кривдять

Якщо розмови та цивілізовані шляхи вирішення конфліктів не допомагають, у потерпілих від домашньої тиранії є декілька варіантів.

Оскільки найчастіше від цього страждають жінки, є спеціальні центри, до яких вони можуть звернутися по допомогу, ба навіть тимчасово оселитися зі своєю дитиною. Їхні адреси та телефони можна знайти в Інтернеті. У таких закладах жінкам та дітям надають психологічну та юридичну допомогу, радять, як знайти вихід із ситуації.

Окрім цього, можна звертатися до відділів у справах сім’ї, молоді та спорту при селищних та міськрадах, або ж до різноманітних соціальних служб.

Незалежно від того, чи потерпілий є чоловіком, чи є жінкою або дитиною, якщо нанесено тілесні ушкодження, алгоритм дій має бути однаковий.

Не бійтеся викликати поліцію та проходити судово-медичні експертизи для фіксування слідів від побиття. Якщо ви не зупините це, знущання можуть не припинитися ніколи. Одна річ, якщо в подружжя є певні конфлікти, вирішити які можна за допомогою досвідченого психолога, а зовсім інша – коли справа доходить до застосування фізичної сили

Яку відповідальність понесе тиран?

Законом передбачено відповідальність за вчинення насильства в сім’ї. Тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру.

Це й застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, і погрози, й образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які ви маєте передбачене законом право, але внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода вашому фізичному або психічному здоров’ю

Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути вказано, які саме дії, вчинені особою, що притягується до адміністративної відповідальності, потягли за собою насильство в сім’ї, які наслідки настали від таких дій, яка шкода була завдана потерпілому.

Відшкодування моральної шкоди передбачено Цивільним кодексом України, однак потрібно доказувати заявлений розмір відшкодування. Крім цього, Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім’ї.

Не залишайте порушення ваших прав та гідності безкарними – залучайте правоохоронні органи та юристів. Сімейні тирани можуть нести відповідальність зразу за декількома статтями Кримінального кодексу.

Насилля переслідує нас усюди. Будь-де можна опинитися в небезпеці безпеці – днями охоронці одного із супермакетів Києва побили хлопця за те, що він скуштував товар.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Комментариев (2)

    Ольга

    Червень 21, 2017 at 22:20

    Чому не вказана інформація стосовно назви закладів: “Оскільки найчастіше від цього страждають жінки, є спеціальні центри, до яких вони можуть звернутися по допомогу, ба навіть тимчасово оселитися зі своєю дитиною”. Хоча б якийсь орієнтир.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *