Статус свідка: права, обов’язки та відповідальність

Хто може бути свідком

Законодавством визначено, що свідок – це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Зазвичай саме показання свідка є найважливішим джерелом доказів у кримінальному процесі, тому вони мають велике значення для вирішення тієї чи іншої справи. Слід зазначити, що процесуального статусу свідка особа набуває не в силу того, що їй щось відомо про подію, а тому що її залучено в процес у цій якості. Тобто на час постановлення ухвали про виклик свідка суд лише виходить з припущення, що цій особі може бути щось відомо, адже про це стверджує особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка.

Виклик і допит свідків здійснюються у порядку, встановленому статтею 224 КПК України. До речі, закон не встановлює вік, з досягненням якого особа може бути допитана в якості свідка. Тому, якщо особа по своєму фізичному та психічному розвитку здатна правильно сприймати факти і давати про них правильні показання, то у якості свідка може бути викликана і малолітня дитина. Однак у такому випадку законом передбачений особливий порядок допиту неповнолітнього свідка. Так, при допиті свідків у віці до 14 років викликається педагогічний працівник з вищою освітою, у разі необхідності також можуть бути викликані батьки або інші законні представники неповнолітнього. Ці особи можуть з дозволу суду ставити неповнолітньому свідку запитання.

Працівники правоохоронних органів, які здійснювали слідчі дії, також можуть виступати свідками у справі. У якості свідка можуть допитати і самого засудженого стосовно дій його співучасників. Але у такому випадку матеріали досудового розслідування стосовно цих осіб має бути виділено в окреме кримінальне провадження, — говорить адвокат Тетяна Войнова

У той же час законодавством визначений перелік осіб, які не можуть бути допитані як свідки:

• захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;
• адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
• нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
• медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю;
• священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
• журналісти – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
• професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
• особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
• особи, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи;
• особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних.

Крім цього, не можуть без їхньої згоди бути допитані особи, що мають право дипломатичної недоторканості та представники дипломатичних представництв, якщо на це немає згоди дипломатичної установи.

Обов’язки свідків

Докладно про права осіб, яких викликають на допит (свідки, підозрювані або обвинувачені) ми писали минулого разу, тому зараз зупинимось на обов’язках свідків. Перш за все на свідка покладається обов’язок прибути за викликом слідчого або прокурора для давання показань. Загалом правом виклику свідка користується особа, яка проводить досудове розслідування по справі. Закон передбачає випадки, коли з поважних причин свідок не може з’явитися на виклик, але, якщо особа не з’являється без поважних причин, це тягне за собою накладення грошового арешту.

Звичайно, найголовніший обов’язок свідка – це надавати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Слід зазначити, що в основу показань свідка входять лише фактичні дані, які сприйняті ним особисто або почерпнуті від іншої особи. Доказом не можуть служити повідомлені свідком дані, якщо вони засновані на відомостях, джерело яких йому невідоме. На свідка також покладається обов’язок не розголошувати без дозволу слідчого або прокурора відомості, які стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що під час нього здійснювались.

Допит у суді

Слід окремо розглянути процедуру допиту свідка у суді. Так, перед допитом головуючий суддя має встановити відомості про особу свідка, з’ясувати його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та попередити свідка про кримінальну відповідальність за давання завідома неправдивих показань. Задля посилення відповідальності свідка та вагомості його участі у судовому процесі ст. 352 КПК передбачає приведення його до присяги. Що стосується самої процедури допиту, то згідно законодавства кожен свідок має допитуватись окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. При цьому свідка обвинувачення першим має допитати прокурор, а свідка захисту – захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит).

Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання. Проте після прямого допиту сторонам надається можливість перехресного допиту свідка, тоді відбувається його допит сторонами кримінального провадження з приводу одних і тих самих обставин. Під час перехресного допиту ставити навідні запитання дозволяється. Але у разі постановки запитань, які не пов’язані з досліджуваними обставинами, або які носять образливий характер, головуючий суддя має право зняти запитання до свідка. Ст. 352 КПК визначає, якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді – “так” чи “ні”. Додамо, що суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних свідків для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях. Крім цього, допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання на вимогу суду.

Слід звернути увагу на те, що чи то на стадії досудового процесу, чи то на стадії судового слідства у свідка є чітко визначені законом права та обов’язки. Тому перед походом до слідчого чи суду необхідно перш за все заручитись підтримкою адвоката. Це дозволить у майбутньому в разі порушення ваших прав вміло їх відстояти, — підсумовує Тетяна Войнова

Автор:

Використання генератора: екологічний податок, дозвіл на викиди та експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки

Зберігання палива для генератора: чи потрібна ліцензія?

Що робити з договірними зобов’язаннями під час війни?