Справедлива сатисфакція за рішенням ЄСПЛ: як її отримати в Україні?

Взагалі сатисфакція – це вимушений обов’язок винної сторони принести вибачення, висловити співчуття з приводу того, що сталося. Цікаво, що з самого початку справедлива сатисфакція ЄСПЛ передбачала лише відшкодування матеріальної шкоди. Але пізніше вона стала полягати у відшкодуванні:

• матеріальної шкоди;
• моральної (немайнової) шкоди;
• розходів та витрат.

З 1991-го року Суд у резолютивній частині рішення почав включати положення про сплату заявникові компенсації протягом 3-х місяців з моменту винесення рішення, а з 1996-го року почав зазначати про нарахування і виплату з конкретної суми компенсації процентів у випадку недотримання строку виконання цієї вимоги. Але слід наголосити, що далеко не завжди справедлива сатисфакція має грошовий характер, нерідко Суд вважає справедливою сатисфакцією вже саме встановлення факту порушення. Крім цього, є певні умови за яких Суд може прийняти рішення про справедливу сатисфакцію: по-перше, національне право держави не допускає повного відшкодування наслідків порушення, по-друге, ЄСПЛ визнає необхідність такої сатисфакції.

Як відбувається процедура відшкодування?

Рішення ЄСПЛ є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції і для його виконання існує певна процедура, визначена Законом “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”. Так, рішення вважається виконаним за умов:

• виплати заявнику відшкодування і вжиття додаткових заходів;
• вжиття заходів загального характеру.

Все починається з того, що протягом 10-ти днів з моменту отримання повідомлення про те, що рішення Суду є остаточним, орган представництва публікує в держаному ЗМІ стислий виклад цього рішення українською мовою. Це повідомлення має містити:

• офіційну назву рішення  мовою оригіналу та в перекладі українською мовою;
• номер заяви до Суду;
• дату постановлення рішення;
• стислий виклад фактів у справі;
• стислий виклад питань права;
• переклад резолютивної частини рішення.

Протягом цих же 10-ти днів орган представництва має надіслати стислий виклад рішення Суду заявникові та повідомити останнього про його право подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, яка має містити реквізити банківського рахунку. Такий самий стислий виклад рішення надсилається також Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та усім тим особам, які безпосередньо причетні до справи. Крім цього, орган представництва має надіслати оригінальний текст рішення і переклад його резолютивної частини до державної виконавчої служби, яка протягом 10-ти днів після отримання необхідних документів має відкрити виконавче провадження.

Які документи слід подати до державної виконавчої служби?

Якщо ви є фізичною особою, то маєте надати:

• заяву про відкриття виконавчого провадження, яка має містити ПІБ, номер ідентифікаційного коду та реквізити банку, куди будуть перераховані кошти;
• довідку з банку про відкриття рахунку;
• копію довідки про присвоєння облікової картки платника податків;
• копію усіх сторінок паспорта.

Юридичні особи до державної виконавчої служби подають заяву на офіційному бланку. На ній має бути підпис керівника юридичної особи, печатка, повна назва банку заявника та його місцезнаходження, а також код ЕДПРОУ банку та заявника. Важливо, що неподання стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання рішення Суду.  Згідно цього ж закону, виплата відшкодування має бути здійснена протягом 3-х місяців із дня відкриття виконавчого провадження або у строк, який зазначений у рішенні. Якщо цей строк порушується, то на суму відшкодування додатково нараховується пеня.

Для того, щоб виконати рішення суду, протягом місяця орган представництва надсилає до Державної казначейської служби постанову про відкриття виконавчого провадження та необхідні документи. І остання протягом 10-ти днів має здійснити списання коштів заявнику на вказаний ним рахунок. Якщо у вас немає банківського рахунку, гроші будуть нараховані на депозитний рахунок державної виконавчої служби. Потім вони можуть бути перераховані:

• на рахунок стягувача після подання ним відповідної заяви;
• на рахунки  спадкоємців стягувача (після подання ними належним чином оформлених документів, які надають їм право на отримання спадщини);
• на рахунок  правонаступника  реорганізованого стягувача – юридичної особи  (після  подання ним належним чином оформлених документів, які підтверджують його правонаступництво);
• на рахунки засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого стягувача-юридичної особи після подання ними рішень суду, які підтверджують їхній статус засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого стягувача-юридичної особи
  на  момент ліквідації та визначають частку відшкодування, що належить до  виплати кожному із засновників (учасників, акціонерів).

І лише після списання відшкодування державна виконавча служба закриває виконавче провадження.

Це важливо!

Тепер розглянемо певні питання, які пов’язані безпосередньо з виплатою коштів. Якщо встановити місцеперебування стягувача-фізичної особи не вдається, а також у разі смерті стягувача чи реорганізації або ліквідації стягувача-юридичної особи сума відшкодування перераховується на депозитний рахунок державної виконавчої  служби. Зверніть також увагу, якщо заяву про виконання рішення та виплату коштів подає представник стягувача, потрібно мати при собі оригінал довіреності. І на кінець, якщо строк виконання рішення Суду порушується, державна виконавча служба має повідомити про причини затримки Секретаріат Суду.

На відміну від національних судів, ЄСПЛ не видає виконавчих листів, і на заявника не покладається обов’язок особисто пред’являти рішення до виконання або стимулювати це виконання. Тобто держава зобов’язана сама виконувати рішення ЄСПЛ і звільняється вона від такого обов’язку лише у тому випадку, якщо заявник напише відмову на присуджену рішенням Суду суму. Окрім виплати справедливого відшкодування держава-відповідач також залежно від обставин має вжити заходи індивідуального та загального характеру. Перший випадок передбачає припинення незаконної ситуації і відшкодування заявнику її наслідків, а другий – запобігання подальших порушень подібного типу.

Але слід відмітити, що заходи індивідуального та загального характеру держава обирає на свій розсуд, ЄСПЛ не вказує, які саме заходи необхідно вжити. Чи потрібно додатково до відшкодування матеріальної шкоди на національному рівні застосовувати заходи індивідуального характеру вирішує Комітет міністрів. Але це відбувається у тому випадку, якщо визнане за державою порушення продовжує і надалі мати погані наслідки для заявника і лише шляхом виплати грошової компенсації їх відшкодувати не можна, — говорить адвокатТетяна Войнова

Автор:

Використання генератора: екологічний податок, дозвіл на викиди та експлуатацію механізмів підвищеної небезпеки

Зберігання палива для генератора: чи потрібна ліцензія?

Що робити з договірними зобов’язаннями під час війни?