Українському народу потрібна «жива» Конституція України – Селіванов

Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Анатолієм Селівановим розповів Інформаційному управління Апарату Верховної Ради України про те, як 20 років тому створювався Основний Закон України.

У своїй розмові Селіванов відзнчив людей, які допомогали у створенні Конституції.

“В історії створення новітньої Конституції України він (перший Голова Конституційного Суду України Леонід Петрович Юзьков), як професор, академік, який у 90-і роки взяв на себе відповідальність використати весь потенціал науки, осмислення зарубіжного конституціоналізму, сформувати колектив вчених, які були здатні підготувати за концептуальними ідеями професора Л.Юзькова спочатку Концепцію, а потім і нормативну модель нової Конституції України. Цей важливий момент нагадав мені про світлу постать вченого, у якого був великий науковий ресурс і неабиякі організаторські здібності спочатку підготувати доктрину Конституції, а потім опубліковану в газеті «Голос України» Концепцію, яка пройшла суспільний «фільтр» погодження із можливістю внесення пропозицій від кожного громадянина України, який мав ознайомитися з проектом Концепції. Останні формулювання залишалися за видатним вченим, оскільки Леонід Петрович був і керівником об’єднаної робочої групи Конституційної комісії, яка працювала у безперервному режимі «від ідеї – до конституційної норми». Адже найважливіше, про що постійно він нагадував нам, що саме в Основному Законі має бути відображена установча влада народу та у правовій формі врегульовані його корінні національні інтереси і права, і свободи людини”, – зазначив Анатолій Селіванов.

 

Також у ході розмови Анатолій Селіванов поділився своїм бачення того, яки проблеми має український Основний Закон.

“Впевнено можна підкреслити, що Конституція за минулий досвід її застосування, перетворилась із гарно підготовленого фахівцями документа (теоретичної конструкції) державної ваги у соціальну реальність. «Жива» Конституція дає можливість реалізувати ідею, що в реальному житті не існує якогось суспільства віддаленого від держави, її форми правління, державної бюрократії, бо держава – це центр боротьби в політичній системі, коли державні структури втручаються в усі справи, і заперечувати проти цього немає сенсу. Існує ще одне важливе правове визначення науки, що «Основний Закон» відображає тільки життєві інтереси різних соціально-політичних сил в суспільстві і тому закріплює тільки основні принципові суспільні відносини. В сучасній Конституції стають зрозумілими всі соціально-політичні конструкції облаштування державних інститутів і тому, слід згадати хрестоматійний парадокс, коли в одній із статей Конституції Швейцарії 1874 року була заборона вбивства худоби до її попереднього залишення без пам’яті. Цікаво, що в Федеративній Республіці Німеччина, прийнятий у 1949 році Основний Закон (його в суспільстві іменували спочатку Grundgesеtze) після того, як він запрацював на державу і громадянина, стали іменувати Конституція ФРН (Ferfassung). Тобто Конституція ФРН вже заслужила бути вищим авторитетом в країні, оскільки вона прямо пов’язана з життям суспільства. В той же час, Конституція Європейського Союзу розроблялася кращими фахівцями Ради Європи, був створений і скликаний ( у лютому – червні 2002 року) Європейський конвент, який подав на обговорення проект Конституції Міжурядової конференції держав-членів ЄС (жовтень 2003 року) і за своєю правовою формою Європейська Конституція 2004 року отримала статус міжнародного договору держав, який підписали 25 країн на конференції 18.06.2004 року з офіційною назвою – «Договір, встановлюючий Конституцію для Європи». Але не всі держави ратифікували цей Договір, як Конституцію, і тому «живою», тобто діючою, її назвати неможливо”.

 

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *