20 років гривні: історія нацвалюти
Сьогодні гривня святкує свій двадцятий день народження. Про те, з чого все починалося, звідки виникла назва та хто малював ілюстрації до купюр — читайте в матеріалі від ckp.in.ua.
Київська Русь
Спочатку гривнею називали зовсім не валюту, а золоту чи срібну прикрасу, що її носили на шиї як обруч. Перша письмова згадка гривні саме як грошової одиниці відбулася у “Повісті минулих літ”. Як повідомляє ТСН, в обіг гривню ввів князь Володимир Великий, саме тому його портрет зараз можна побачити на одногривневій купюрі. Згодом у різні історичні періоди слово “гривня” означало мідяну монету в дві з половиною копійки, потім — у три, і, нарешті, назву “гривеник” дістала в народі срібна монета вартістю в десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів). Водночас із назвою “гривеник” у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва “злотий”, яка перейшла на срібну монету у п’ятнадцять копійок.
Російська імперія
Під час грошової реформи Петра І з 1701 року було розпочато випуск дрібної срібної монети “гривенникъ“, що була рівна десяти копійкам , проте в деякі роки випуску номінал позначався як “гривня”. Так, з 1701 по 1704 рік карбувались гривенники з позначенням року випуску слов`янськими літерами.
УНР
Купюра в дві гривні часів УНР. Художник – В. Кричевський
Після проголошення 18 липня 1917 року Третім універсалом Української народної республіки, в Україні було впроваджено нову валюту — карбованець. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року “самостійною, ні від кого не залежною державою”) Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, що поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію “Молода Україна” у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву “горпинка”).
СРСР
Після приходу до влади у квітні 1918 гетьмана Скоропадського було відновлено карбованець як основну грошову одиницю Української Держави. Однак карбованцями українці розраховувалися недовго — вже в грудні того ж таки 1918 року Директорія на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою повернули гривні статус національної валюти.
З приходом Радянської влади до України в обіг ввели червонець, що дорівнював 1,6767 г золота. 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, що дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.
Незалежна Україна
Акт проголошення незалежності України відкрив шлях до запровадження власної повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917—1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви “сотий”, “резана”, але врешті було віддано перевагу звичній уже “копійці”. 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В.І.Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992—1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.
Посилення у 1995 році і першій половині 1996, року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.
25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми “Про грошову реформу в Україні”.
Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.
Як повідомляє ТСН, уже після 16 вересня 1996 року в готівковому обігу залишилася лише гривня, а купоно-карбованці зникли назавжди.
Підготовано за матеріалами НБУ та ТСН.
Залишити відповідь