ЮРИДИЧНИЙ КОМЕНТАР: перспективи податкового компромісу

Як зміни до Податкового кодексу можуть поліпшити ведення бізнесу?

 

Зміни стосуються особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ у разі застосування “податкового компромісу”. Скористатися процедурами податкового компромісу можна до 16 квітня 2015 року.

 

За інформацією Державної фіскальної служби, за півтора місяця чинності цих змін немало платників податків скористалися новими нормами.

В умовах дефіциту бюджетних коштів “податковий компроміс” може стати одним із небагатьох варіантів реального співробітництва і взаєморозуміння ДФС з бізнесом. Це дозволить збільшити надходження до бюджету і зменшити ризик для платника податків бути притягнутим до юридичної відповідальності.

 

 

Одночасно для ефективнішого використання запропонованих можливостей та мінімізації ризиків для платників податків було б доцільно наступне.

1. Продовжити строк дії норм, які регулюють питання “податкового компромісу”, щонайменше на 90 днів. Ефективність такого кроку полягатиме у тому, що платники, які сумнівалися, повірять у запропоновану державою амністію.

Відсутність негативних наслідків з боку держави щодо платників податків протягом попередніх 90 днів дії “податкового компромісу” дасть бізнесу позитивний сигнал про можливість співпраці з державою і протягом наступних 90 днів, на які пропонується продовжити дію “податкового компромісу”.

 

2. Поширити норми закону на інших платників, зокрема, податку з доходів фізосіб. “Податковий компроміс” – це звільнення платника від юридичної відповідальності, а фізособи-підприємці наразі не можуть розраховувати на амністію.

Чимало громадян мають суперечки з податківцями щодо зобов’язань із сплати податку з доходів фізосіб, однак вони позбавлені права застосувати “податковий компроміс”, що виглядає несправедливо.

 

3. Внести зміни до законів та кодексів щодо неможливості притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб – платників податків за іншими економічними та службовими злочинами згідно з відповідними статтями ККУ.

Фото unian.net

Зокрема – за статтями 191 – “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”, 205 – “Фіктивне підприємництво”, 209 – “Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом”, 358 – “Підроблення документів…”, 366 – “Службове підроблення”, 367 – “Службова недбалість”, якщо діяння стосуються операцій, за якими застосовується “податковий компроміс”.

Водночас у процесуальних кодексах слід передбачити норму про зупинення провадження за відповідними статтями ККУ, спорідненими з оподатковуваними операціями, якщо щодо них розпочато процедуру “податкового компромісу”.

 

4. Реалізувати декларацію в пункті 11-2 розділу “Прикінцеві і перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства про те, що досягнення “податкового компромісу” є підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу.

Для цього слід внести зміни до закону про можливість застосування “податкового компромісу” за узгодженими податковими зобов’язаннями, провадження у спорі за яким перебуває щонайменше на стадії розгляду касаційним судом.

 

5. Внести зміни до закону, якими передбачити, що після сплати 5% від податкового зобов’язання не тільки решта 95% податкового зобов’язання списується, а й списується решта суми грошового зобов’язання.

Маються на увазі штрафи, які можуть міститися у податковому повідомленні-рішенні, що приймається за наслідками перевірки платника після подання ним уточнюючого розрахунку в межах “податкового компромісу”, або у повідомленні-рішенні при поданні платником заяви в межах “податкового компромісу”.

 Фото unian.net

 

6. Виписати у законі чіткі гарантії для контрагентів платника податків, який скористається “податковим компромісом”. Не обмежуватися гарантіями для безпосередніх контрагентів, а говорити про весь ланцюг операцій.

 

7. Передбачити чіткий строк для контролюючого органу на повідомлення платника податків про рішення щодо необхідності чи відсутності необхідності проведення перевірки платника при поданні уточнюючого розрахунку, а також про рішення погодження чи непогодження застосування “податкового компромісу”.

Прописати вид, строки та порядок проведення контролюючими органами податкових перевірок у межах процедур “податкового компромісу”. З метою дотримання принципів рівності контролюючого органу та платника визначити однакові строки обчислення для кожного з них: робочі дні або календарні.

 

8. Розглянути можливість застосування “податкового компромісу” для платників, які мають великі податкові борги та перебувають на певних стадіях банкрутства. У деяких випадках існування процедури банкрутства платника обумовлене існуванням податкового боргу та фактичною неможливістю його сплати.

 

Якщо ж сплата 5% та списання решти допоможе платнику ефективно працювати, то “податковий компроміс” може бути найбільш оптимальним варіантом.

За матеріалами: Економічна правда

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *