Що робити, коли криза в особистому житті впливає на кар’єру

Чи потрібно розповідати про свої проблеми керівництву та колегам? Як сформулювати прохання про те, що вам потрібен гнучкий графік і менший обсяг робіт? І як зрозуміти, що настав час узяти відпустку?

Оригінал статті англійською мовою: Harvard Business Review

У певний момент життя ми всі стикаємося з проблемами або переживаємо особисту кризу, що відволікає та загрожує професійній діяльності. Відволікати може хвороба члена сім’ї, боротьба із власною хворобою чи процес розірвання шлюбу. Кожну з цих ситуацій неймовірно складно подолати в особистому просторі, не кажучи вже про професійний.

Що кажуть експерти

“Це життя, й подібне трапляється з усіма”, — вважає Енн Крімер [американська письменниця, колишній віце-президент одного з американських каналів], авторка книги «Це особисте: емоції на новій роботі». Але одного розуміння, що ви працюєте в хорошій компанії, недостатньо для вирішення проблем. Особливо, коли ви намагаєтеся не втрачати снаги ні на роботі, ні вдома.

Якщо ви досягли межі, коли можете сказати собі: “Я більше не можу дати ради зі своїми обов’язками”, це означає, що настав час звернутися по допомогу. В цьому переконана Джейн Даттон, професор бізнес-школи при Мічиганському університеті (США) та співавторка книги «Пробудження співчуття на роботі».

Розглянемо деякі поради щодо того, як координувати роботу, коли ви переживаєте особисту кризу.

Вирішіть, чого потребуєте

По-перше, оцініть ресурси, якими володієте, як у межах компанії, так і поза нею, аби вони допомогли вам подолати кризу, як зазначає Джейн Даттон. Чи є у вас друзі або родина, які зможуть втрутитися? Чи є у вас колеги, які зможуть взяти на себе частину ваших обов’язків на короткий період часу?

Швидше за все, вам потрібно не так вже й багато. Вам може допомогти скорочений день щоп’ятниці протягом місяця. Головне — зрозуміти, що допоможе вам зняти напругу.

Визначте, наскільки для вас важливий особистий простір

Перш ніж просити про допомогу, встановіть межі, у які зможете впустити іншу людину. “Це має бути ваш особистий вибір”, — вважає письменниця Енн Крімер. Існує безліч різноманітних причин, через які люди вважають за краще тримати дистанцію. Особливо у випадку із захворюваннями, які важко приховати.

Невпевненість у вашій подальшій ролі в компанії — іще одна причина приховувати свої проблеми. Деякі експерти вважають, що іноді розповідь про проблему може призвести до неприємностей. Тому оцініть ризики, запитавши себе: в якому корпоративному середовищі я перебуваю? Чи існують у компанії методи для вирішення подібних проблем? Чи варто мені звернутися до HR-відділу? Можливо, в моєму відділі є люди, які зможуть допомогти? Чи зрозуміють вони мене? Або мені варто подумати про те, як захистити себе?

Краще поділитися з тими, хто вас оточує, якщо вам так підказує серце

Якщо відчуваєте, що розповісти про проблему безпечно, так і зробіть. Адже схема дотримання меж між особистим і професійним життям не завжди працює. Дослідження, проведене в школі бізнесу в Міссурі (США), показало, що тільки-но ви дозволяєте своїм колегам дізнатися більше про ваше особисте життя, вони підсвідомо намагаються допомогти у складних ситуаціях.

Якщо обставини впливають на якість вашої роботи, цілком імовірно, ваші колеги вже помітили, що коїться щось недобре. Відповідно, краще буде посвятити їх у ваші проблеми. Крім того, ви можете дозволити колегам, з якими у вас добрі стосунки, розповісти про ваші обставини іншим співробітниками, якщо вам самим важко це зробити. Така непряма посвята у ваші проблеми може відкрити можливості для мозкового штурму колег, які хочуть вам допомогти.

Встановіть межі

Це не означає, що вам потрібно провести бесіду з кожним співпрацівником, пояснюючи вашу ситуацію в яскравих подробицях. Визначте межі для себе і для тих, хто вас оточує. Ви можете звернутися до близьких колег із більш відвертими розмовами, але не забувайте, що більшості людей нецікаво слухати подробиці хвороби вашого родича. Вони хочуть почути доречну інформацію та зрозуміти, як ваша ситуація позначиться на них, — вважають експерти.

Крім того, вам може бути складно впоратися зі шквалом запитань і правильно сформулювати нюанси вашої ситуації. Тому не бійтеся направити дискусію назад до робочого річища, якщо колега перебільшує з допитливістю. Ви можете сказати: “Зараз я відчуваю себе добре, коли концентруюся на роботі. Ви не заперечуєте, якщо ми змінимо тему і поговоримо про проект?”.

Попросіть допомоги в конкретному питанні

В ідеалі, коли ви розповідатимете про проблему, ваші колеги скажуть: “Можу допомогти тим-то й тим-то. Згода?”. Але якщо ваші колеги не поспішають запропонувати свою допомогу, попросіть про неї самі. Та приділіть особливу увагу формулюванню вашого прохання.

Ще одне дослідження, проведене в школі бізнесу в Міссурі (США), показало, що саме формулювання прохання безпосередньо впливає на згоду іншої людини допомогти вам. Чітко сформулюйте прохання, пояснюючи, чому допомога так важлива для вас. Часто ми переконані, що важливість прохання очевидна. Але насправді це не так.

Як цього потребують робочі відносини, встановіть термін. Отже, ви можете сказати: “Я б не відмовився від вашої допомоги протягом наступних двох тижнів, поки я буду доглядати за своєю бабусею. Чи ви не закінчите звіт, над яким ми разом працювали? Це дуже допомогло б мені розвантажити свої думки й зосередитися на домашніх справах”.

Зверніться до керівника

Гарна ідея — повідомити керівника про те, що з вами відбувається. Але за умови, що такий крок не буде для вас дискомфортом. Якщо у вас хороші стосунки, розкажіть начальнику про проблему і разом подумайте, як зменшити або розподілити обсяг вашої роботи.

Але здебільшого краще поговорити зі своїм керівником, якщо у вас вже є уявлення про те, як вирішити проблему. Дотримуйтеся приблизного плану, розробленого з безпосереднім начальником або керівником вашого відділу, погодивши години, коли ви будете відсутні, затвердивши коло колег, які зможуть замінити вас і з якими ви вже домовилися про це. Потім звертайтеся до вищого керівництва.

Робіть те, що вважаєте за потрібне

Немає універсального методу для вирішення такої ситуації. Для когось порятунком стане щоденна робота в офісі. Робота часто стає антидотом, особливим простором, в якому проблеми відступають, і ви можете діяти як професіонал, а не безпомічний перед обличчям кризи.

Для інших кращим виходом стане офіційна відпустка. Якщо ви відчуваєте, що не зможете виконувати свої обов’язки повністю, краще відійти від справ і “зарядити батарейки”. Коли ви намагаєтеся не подавати виду й продовжувати працювати, ніби нічого не було, ви довше переживатимете кризу.

Американський офіс Facebook лідирує в наданні відпусток через утрату після прецеденту СОО Шеріл Сандберг, яка втратила чоловіка. Але далеко не кожна компанія настільки лояльна до надання оплачуваних відпусток. Відповідно, треба приймати рішення, враховуючи фінансові та кар’єрні тонкощі вашої компанії.

І все ж, навіть короткої відпустки на пару тижнів може бути достатньо.

Принципи до уваги

Обов’язково:

— Визначте, якої саме підтримки потребуєте вдома й на роботі. Розкажіть колегам про це, щоб вони співчували вашій проблемі.

— Чітко сформулюйте ваші прохання до колег та керівника, щоб вони знали, як вам допомогти.

У жодному разі:

— Не вважайте себе зобов’язаним розповідати кожному особисто про вашу ситуацію — близькі колеги можуть пояснити всім іншим, що з вами відбувається.

— Не розпиляйтеся на подробиці вашої ситуації; посвячуйте колег тільки в ті деталі, що будуть доречними для них.

— Не вважайте, що продовжувати свою роботу в період кризи буде для вас болісно — іноді офісна рутина може стати порятунком.

Оригінал статті англійською мовою та повний текст матеріалу

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *