Що і скільки ми експортуємо? Прогнози на 2017 рік

Цього року, попри великі зусилля наших експортерів та Мінекономрозвитку, країна опиниться перед не дуже симпатичним фактом — за результатами 2016-го, ми продали на зовнішні ринки менше, ніж завезли до своєї країни. Чому можновладці бездіяли і що чекає на український експорт цього року? З якими труднощами наші експортери стикаються сьогодні і яка небезпека чатує на них уже завтра? Чи стане 2017 рік проривним для експорту наших товарів?

експорт та імпорт 2016

Лякають низькі показники

За останніми даними Державної служби статистики (Держстату), різниця між експортом та імпортом в Україні, або, як її називають фінансисти, сальдо зовнішньоторговельного балансу, складає негативне число — -2,1 мільярди доларів.

Натомість фахівці Держстату впевнені, що на початок 2017 року цей показник буде невтішно негативним. Одна з причин — закупівля газу для потреб підприємств та населення, що в листопаді-грудні 2016 року сягнула великих масштабів, — із початком зими й газу треба закуповувати більше, ніж у теплі пори року. І на що, до речі, було витрачено чималу суму в доларах…

Зусилля Мінекономрозвитку виявилися марними…

Ми розуміємо, що така ситуація є неприпустимою. Український уряд активно працює над системою рішень для бізнесу, одним з яких є розробка експортної екосистеми. Над цим завданням працює команда Наталії Микольської (заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі, яка опікується експортом — Авт.).

Ми створили Офіс з просування експорту (ще півтора роки тому — Авт.). Ми розуміємо, що успіх нашого бізнесу за кордоном — це внесок у просування бренду нашої держави, це шлях до розвитку економіки загалом. А підтримка експортного бізнесу за допомогою спеціальних інституцій — це шлях, який обрали багато розвинених країн світу, — вважає Перший віце-прем’єр міністр України, Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів

Що, по суті, зробило Мінекономрозвитку? Воно звітує, що організувало шість бізнес-форумів у США, Німеччині, Нідерландах, Казахстані, Канаді, Франції із В2В-майданчиками (бізнес для бізнесу), які відвідало понад 2600 представників українських та закордонних компаній.

Було також організовано торговельні місії до Малайзії, Литви, Кенії і Танзанії (ми почали активно просуватися на Африканському континенті). Також керівники міністерства додають, що створили базу експортерів із 3500-ма контактами та провели 36 засідань із 1000 представниками українського бізнесу.

За півтора роки Офіс з просування експорту еволюціонував з команди волонтерів до повноцінного проектного офісу зі своїми завданнями та цілями. Він став елементом урядової системи підтримки бізнесу. Ми бачимо зацікавленість і довіру українського бізнесу, підтримку на рівні уряду, Президента України, парламенту, експертного середовища, тому ми віримо в успіх нашої спільної справи, — зазначає Наталія Микольська

Дійсно, робота Мінекономрозвитку була чималою, проте, як бачимо, це мало зарадило.

Як ми експортуємо і де слабкі місця?

Освоєння нових ринків для будь-якої країни — важкий етап її життєдіяльності. За словами пані Микольської, боротьба за просування українських товарів дуже непроста, оскільки Україна знаходиться в конкурентному середовищі.

І, звісно, одна річ, як було «дореволюційними» роками, — інтенсивно торгувати з Росією та країнами СНД (туди скеровувалося понад половини нашого експорту), а інша річ — збувати продукцію на ринки ЄС та далеких країн світу.

Проте й успіхи в цьому напрямку жодним чином не можна заперечувати: у 2016-му Україна розпочала активно експортувати свої товари до країн ЄС і за квотами і поза ними.

Відтепер туди постачається третина всього експорту нашої держави. Чимало підприємств легкої промисловості, машинобудування, виробники продуктів харчування тощо знайшли собі партнерів у країнах європейської спільноти.

Проте поки що заповнити весь вакуум, що виник після шаленого падіння обсягів експорту до РФ та СНД, вони поки що не в змозі.

Інша причина невдач України з просуванням на закордонні ринки товарів — погіршення кон’юнктури на світових ринках, спричинене падінням цін на багато товарів чи послуг, і, насамперед, на сировину. Саме товари цієї групи і є основою нашого експорту.

Таким чином, навіть увесь зростаючий експорт з України практично повністю «з’їдається» низькими цінами.

Наша країна, як відомо, славиться тим, що активно вивозить за кордон сільгоспсировину, руди або інші товари з дуже низькими показниками доданої вартості.

Попри те, що РФ стала набагато менше закуповувати українських товарів за січень-жовтень минулого року, ми експортували туди товарів на досить пристойну суму — 2,9 мільярдів доларів. Щоправда, темпи падіння експорту до Росії відчуватимуться і цього року.

Скільки і куди експортує Україна

Попри труднощі, вітчизняний бізнес покращує показники експорту до окремих країн європейської спільноти.

Проте показник за цей період упав щодо таких країн, як Велика Британія, Італія, Франція, а також США та Японія.

Україна виходить і на нові ринки Індії та Африки, й показники зростання експорту туди товарів дійсно вражають:

А от експорт на азійський ринок понад як на чверть зменшився тогоріч і утримуватиме ці показники на початку 2017 року.

Чому бути сировинною державою — це погано

Експерти вважають, що АПК (агропромисловий комплекс) став головною «експортною» індустрією України (адже метал уже поступово витісняється з передовиків експорту через втрату потужностей східних регіонів).

Минулого року АПК дав фактично 43% валютних надходжень Україні. Так, ми можемо пишатися цим фактом, враховуючи, що нас стали називати «житницею» Європи, і навіть, можливо, світу.

Проте цей факт ще більше наближає Україну до переліку сировинних та аграрних держав. І, відповідно, ще більше віддаляє від розвинених, високотехнологічних країн світу.

Як безпечно працювати з іноземцями

Ще однією перепоною для активізації експорту в 2017 році можуть бути небезпеки, з якими стикаються наші експортери при підписанні (та й після них) міжнародних комерційних договорів зі своїми іноземними партнерами.

За словами юриста «Центру Конфліктології і Права» Олени Садовець, таких небезпечних моментів є дуже багато:

Найголовніше питання — якими нормами права регулюватиметься міжнародний комерційний договір? Якщо це є так звані колегіальні норми і їх прописано в контракті, то особливих проблем не слід очікувати. Якщо цього не передбачити, виникатимуть спори, які потім розглядаються в арбітражах. А останні є витратними для клієнтів.

Часто-густо за причини нерозуміння українськими бізнесменами предмету таких договорів, вони стикаються з клопотами і збитками. Перед підписанням договорів нашим експортерам необхідно уважно вчитуватися у всі його пункти та терміни.

Треба особливо уважно вичитувати англомовну частину угоди і вносити за потреби уточнення і виправлення».

Додаткові преференції

Що ж чекатиме на експортерів у 2017-му? Що їм обіцяють можновладці?

Цього року ми повинні більш серйозно підійти до питання функціонування системи державної підтримки експортерів. Ми повинні вести не лише діалог із країнами та керівництвом ЄС, а й домогтися отримувати від них додаткові преференції для українських підприємств-експортерів.

Украй важливою у 2017 році для нас буде імплементація угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Зазначу, що експорт українських товарів та послуг до цієї країни і без такої угоди в 2016 році значно зріс, але ми маємо дуже амбітні плани щодо країни Кленового листя, — вважає пані Микольська

За її словами, Мінекономрозвитку вело у 2016-му і вестиме у 2017-му велику роботу із розповсюдження корисної інформації та проведення тренінгів для українських підприємців, що збираються виходити на зовнішні ринки. Після таких занять та зустрічей чимало українських фірм зав’язують серйозні ділові стосунки із закордонними компаніями і часто-густо у дуже короткі терміни підписують вигідні контракти.

Хотілося б, аби Мінекономрозвитку також більше приділяло уваги і юридичному аспекту справи: навчало підприємців оформленню міжнародних комерційних угод зі своїми іноземними партнерами.

Одне з головних питань для держави та підприємців — освоєння виробництва та експорту високотехнологічних товарів із великою часткою доданої вартості. Лише тоді ми матимемо велике позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, що дасть змогу державі та пересічним людям жити краще, ніж минулого року.

Ігор Гонта

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *