Гривня «нервує»: що буде з нацвалютою і навіщо нам транш від МВФ

Попри економічне зростання у 2016 та на початку 2017 року, сьогодні наша країна переживає скруту. Труднощі стосуються фінансово-банківського та валютного ринків і самої нацвалюти. Що чекає на гривню найближчим часом? Що буде з нашою економікою, якщо МВФ відмовить у кредиті?

Гривня «нервує»: її курс залежить від мінливості політичних, економічних та воєнних настроїв в Україні та світі. Правда, «понервувавши» кілька днів чи тижнів, вона знову повертається до більш-менш стабільного стану.

Обіцянки і прогнози

Ситуація ускладнюється ще й тим, що вже кілька місяців поспіль МВФ (Міжнародний валютний фонд) ніяк не може надати Україні чергового траншу. Уряд обіцяв, що це станеться в листопаді-грудні 2016 року, потім «прогнози» перенесли на січень 2017 року, зрештою — на лютий.

Тепер експерти прогнозують підписання цього документу між Україною і МВФ у середині березня, а можливо, і наступного тижня.

Від грошей МВФ залежить багато: підтримання курсу нацвалюти, забезпечення сталого зростання міжнародних резервів Нацбанку (золотовалютного запасу). Все це необхідно для нормальної життєдіяльності країни, бізнесу та пересічних громадян.

Як висловлюються окремі урядовці та експерти, «МВФ забагато хоче від України» для надання коштів. Кажуть навіть, що в МВФ просто-таки наполягають на тому, щоби протягом трьох років у нас не підвищувалася мінімальна заробітна платня та щоб і надалі підвищувався пенсійний вік.

А чи взагалі Україні потрібен черговий транш? Може, в нас самих є певні внутрішні резерви для підтримання гривні та фінансово-банківського сектору, щоб прожити без цих грошей увесь 2017 рік?

МВФ не вимагає, а рекомендує. Все інше — в руках уряду

Натомість українська влада сама пропонує джерела економії задля отримання кредитів.

Як вважає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Олена Садовець, по-перше, треба однозначно заявити, що МВФ не висуває та ніколи не висував однозначних і конкретних вимог:

: Олена Садовець, юрист

В МВФ потребують аргументів: яким чином уряд України повертатиме черговий транш, з яких джерел і що задля цього він планує зробити. І МВФ формулює так звані рекомендації, наприклад, реформувати правоохоронні органи, боротися з корупцією. Проте урядовці й так про все це знають

Інша річ — наш уряд сам формулює джерела та реформи, з яких та за допомогою яких країна повертатиме кредити.

Чиновники розписують усе в «Листах про наміри», де самі пояснюють, що такі кошти можна буде знайти за рахунок економії на підвищенні пенсійного віку або заморожуванням мінімальних заробітних плат на певний строк тощо. А потім усе це йде за основу Меморандуму між Україною та МВФ про надання чергового траншу, — пояснює Олена Садовець.

Таким чином, наша влада сама намагається знайти різні джерела та на чомусь зекономити, щоби «вибити» гроші з МВФ. Тобто звинувачення або критика цієї інституції за наполягання у виконанні того чи іншого пункту своїх вимог, є безпідставними.

До того ж українці мають право вільного доступу до остаточного документу — Меморандуму. Однак текст його можна було знайти в Інтернеті лише англійською мовою. А такі угоди повинні вільно публікуватися в офіційній українській пресі і так має бути завжди.

Та й тут без абсурду не обійшлося:

Кажучи про обов’язковість опублікування Меморандуму, я говорю про цей документ, як про міжнародну угоду. Проте нещодавно ВАСУ назвав Меморандум «особистим листуванням», а не нормативним документом. Лист же про наміри до МВФ адресовано персонально Крістін Лагард, директору-розпоряднику МВФ, не встановлює правових норм, а за своєю правовою природою є листом-зверненням

А якщо важливі речі називають лише особистим листуванням, а не офіційним документом, друкувати їх для наших громадян начебто й не обов’язково.

Що пропонують зробити для отримання траншу?

Понад того, щоб підвищити пенсійний вік, для отримання траншу необхідно скоротити кількість державних службовців та відкрити земельний ринок.

Установлено й термін ухвалення пенсійної реформи — кінець березня 2017 року. Також начебто МВФ «наполягає» на обранні міжнародної компанії з доброю діловою репутацією для проведення аудиту ПриватБанку. Днями стало відомо, що таку компанію було знайдено.

Для отримання грошей кошмаритимуть усіх

Як вважає керівник консалтингової компанії «Українські стратегічні комунікації» Іван Нікітченко, отримання траншу може статися вже в березні (і ми фактично в цьому впевнені з огляду на «листування» України з МВФ):

Наша держава ухвалила бюджет із дефіцитом у необхідних межах, призначила незалежне керівництво у ПриватБанку. А ось далі будуть більші проблеми — необхідність прийняття пенсійної реформи, запуск створення антикорупційного суду, перегляд системи субсидій (відміна розстрочки на сплату комунальних послуг, монетизація пільг тощо). Непопулярні реформи завжди важко йдуть у нас. До цього треба запустити електронний кабінет платника податків, створити фінполіцію та визначитися з податковою реформою: чи далі «закручувати гайки» спрощенцям, чи вводити податок на виведений капітал замість податку на прибуток

Цілком можливо, що влада сама хотіла провести непопулярні реформи, щоб «вибити» у пересічних громадян ще більше грошей. Або зменшити ті ж самі субсидії чи збільшити ціни на комуналку.

Народу ж подають усе як безапеляційні вимоги «ненажерливого» МВФ.

Кредит можуть не дати через позачергові вибори

Якщо до цього додати низькі рейтинги влади та хиткі позиції коаліції у Верховній Раді (а це понад 226 депутатів), чимало учасників політичного життя не дарма подейкують про дострокові вибори.

Але позачергових виборів точно не буде в березні-квітні. А от восени — ще невідомо.

Зауважимо, що на час виборчої кампанії та до формування нового уряду МВФ заморожує виділення траншів. У наших умовах — це 4-6 місяців. Якщо вибори будуть призначені на осінь, то в другому півріччі ми можемо не отримати й другого траншу 2017-року.

Добре, що хоч 1 мільярд доларів першого траншу вже скоро мусимо «придбати». І при тому, що в 2015 році наша держава отримала від МВФ 6,7 мільярдів доларів (два транші), а у вересні 2016 року — 1 мільярд доларів (третій транш).

Що буде з гривнею без нових траншів від МВФ цього року?

У Нацбанку відповідають: ситуація на міжбанківському валютному ринку наразі стабільна:

Традиційний для перших місяців року девальваційний тиск на гривню був зумовлений <…> сезонним спадом ділової активності…

У регуляторі також впевнені, що й міжнародних резервів в НБУ достатньо, щоб пережити труднощі, — на початок лютого 2017 року вони становили 15,4 мільярдів доларів.

Однак той же Нацбанк ще рік тому — в лютому 2016 року — прогнозував зростання резервів до 1 січня 2017 року до 17,5 мільярдів доларів, щоби жити гривні та країні було безпечніше та легше. Тобто, регулятор «не дотягнув» понад 2 мільярди доларів до втілення цього «бажання».

Прогнози щодо курсу гривні по відношенню до американського долара у 2017 році навіть для одних і тих же експертів та відомих агенцій за різних умов (негативних та позитивних сценаріїв) є різними — від 26 до 30 гривень за долар.

Щоб вижити без грошей МВФ, треба стабілізувати ситуацію на сході

Так, директор рейтингової агенції «Стандарт-Рейтинг» Андрій Нікітін впевнений, що країна цілком може жити без кредитів від МВФ, принаймні, в 2017 році:

Це несе лише додаткове відсоткове навантаження на бюджет. Щодо зростання міжнародних резервів Нацбанку, то їх можна накопичувати не лише завдяки МВФ. Як ми це побачили в 2016 році, коли регулятор агресивно сам скуповував валюту, тому його золотовалютні резерви тоді значно зросли. Наразі ж склалася така ситуація, що Нацбанк, якщо не буде погіршення воєнних дій на сході України, може цілком викупити на міжбанківському валютному ринку 1,5-2 мільярди доларів, поповнивши таким чином міжнародні резерви.

А передумови, за словами експерта, для цього є. Мова йде про великі внутрішні резерви, які в 2016 – на початку 2017 року сформувалися в країні. Минулого року значно зріс ВВП і поліпшився платіжний баланс:

Маємо дві протилежні думки щодо негативних та позитивних передумов, які впливатимуть на гривню та економіку країни загалом без надання МВФ чергових траншів найближчими місяцями (можливо, березневий транш буде першим і останнім цього року).

Андрія Нікітін вважає, поповнити міжнародні резерви Нацбанку без допомоги МВФ та бути спокійними за гривню найближчими місяцями теж можна лише за умови стабілізації військового стану на сході України.

Зацікавленість в отриманні траншу є, насамперед, не в самої фінансової системи країни, галузей та пересічних людей, а у владних структур. Адже, враховуючи космічні показники корупції на всіх її щаблях (боротися з якою, до речі, завжди рекомендує Україні той же МВФ), частину грошей від інституції «розпилюють» наші чинуші.

Стверджувати, що гроші від МВФ однозначно не потрібні, не допомагають і не впливають на економічні процеси, також не можна. А сама гривня, скоріше за все, у 2017 році не дуже лякатиме бізнес та населення, звісно, за умов нарощування всіх позитивних тенденцій у країні.

Однак блюзнірство з боку влади — «підсовувати» думку про те, що документи типу Листа та Меморандуму можна й не надавати громадянам для ознайомлення. У таких «листах» влада тишком-нишком гарантує повернути кредити за рахунок коштів простого населення країни.

Якщо українці власноруч контролюватимуть зміст документів, кошти від МВФ будуть удвічі-утричі ефективнішими. А до підписання Меморандумів з МВФ під тиском громадськості влада кардинально змінюватиме «гарантійні джерела». І не за рахунок звичайних людей, а за рахунок багатіїв-можновладців, представників монополій, картелів і олігархів.

Ігор ГОНТА