Блокада ОРДЛО може зруйнувати українську економіку, — експерти

Указ Президента про заборону торгівлі з окремими районами Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) може призвести до мільйонних збитків для нашої економіки. Що змінює документ для простих громадян по обидві лінії фронту, що буде з підприємствами і скільки триватиме блокада?

stop

Указ Петра Порошенка, яким уводиться в дію рішення Ради Нацбезпеки і оборони України, про тимчасове переміщення вантажів через лінію зіткнення у Донецькій і Луганській областях, фактично забороняє будь-яку торгівлю в обох напрямках.

Проте документ не забороняє перевозити гуманітарну допомогу. Також у ньому ідеться про те, що силові структури залучатимуть для контролю за виконанням Указу громадськість.

Зброя під знаком «гуманітарки» та контроль громадськості

Чи не зіграє можливість перевезення гуманітарної допомоги до окремих районів Донецької та Луганської областей на користь корумпованим структурам? Адже попри промислові вантажі, харчі та одяг, олігархія робитиме свою «чорну» справу, наживаючись, як казали ватажки економічної блокади з колишніх воїнів АТО, на «крові»?

Юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяна Журавель, зазначає, що дійсно є ризик, що під виглядом допомоги можуть перевозити не лише «гуманітарку».

Але для цього й існують блокпости для перевірки вантажів при перетині лінії розмежування. Під «створенням умов для залучення громадськості для контролю за блокадою» мається на увазі дозвіл громадським активістам також перевіряти виконання президентського Указу. Понад того, тема блокади, стан її дотримання, принаймні зараз, активно висвітлюється журналістами

Щодо громадських формувань із контролю за дотриманням президентського указу, то закон дозволяє функціонування таких формувань:

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України або асоціації громадських формувань, — юрист

Законодавча база для функціонування таких формувань також є. Це й Конституція України, і Закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» тощо.

Є два сценарії: оптимістичній та песимістичний

Тим часом урядовці вже розрахували, якими можуть бути збитки для України через торговельну блокаду ОРДЛО і хто, так би мовити, за все це заплатить. Але наші можновладці поквапилися з розрахунками.

Стало відомо, що відразу ж після виходу Указу Петра Порошенка керівництво МВФ відкликало запланований на 20 березня розгляд питання про надання нашій країні чергового, четвертого траншу. Фонд доречно поставив вимогу перед нашим урядом подати викладки економічних наслідків від уведення торговельної та транспортної блокади.

Кабмін уже спрогнозував такі наслідки за так названими оптимістичним та песимістичним сценаріями:

За оптимістичним сценарієм, коли економіка адаптується до нових умов, втрати від зниження експорту можна очікувати на рівні 1,2 мільярда доларів. За песимістичною «картиною», цей показник може сягнути близько 1,8 мільярда доларів.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк прогнозує, що така блокада, за підсумками 2017 року, обернеться також чималими втратами внутрішнього валового продукту:

За оптимістичним сценарієм, може бути падіння на 1,5%, а за песимістичним — до 2,5%.

У зв’язку з тим, що керівництва «ДНР» та «ЛНР» практично одночасно з уведенням Указу фактично «віджали» підприємства, що працювали в лоні українського законодавства та сплачували податки до державного бюджету України, втрати доходів таких фірм, фабрик і заводів можуть скласти 9,7 мільярда гривень.

Ці показники уряд вирахував, виходячи з даних про курс гривні та фактичної сплати податків станом на січень-лютий 2017 року.  Звісно, якщо курс гривні коливатиметься врізнобіч, то ця цифра також зазнає змін.

Деякі експерти переконані: не факт, що більшість підприємств, які працюють на окупованій території, є такими вже й неконкурентоздатними. Так, їм доводиться сплачувати додаткові збори та інші платежі «ДНР» та «ЛНР». Звісно, це призводить до здорожчання продукції. До того ж це завжди призводило до недоотримання податків Україною, якщо порівнювати з компаніями, які працюють на неокупованій території.

Певна логіка є, проте будь-які надходження до нашого бюджету з окупованих територій — це гроші, які йдуть на утримання медицини, культури, установ охорони здоров’я саме на неокупованій частині країни. А цим не можна нехтувати.

Знецінення гривні не дасть збільшення валютного виторгу

Щодо можливого падіння курсу національної валюти, то гривня таки може «просісти», й за один американський долар на кінець року даватимуть до 6 гривень більше, ніж сьогодні.

Уряд прогнозує, що станом на березень-жовтень 2017 року, курс нацвалюти може знецінитися додатково ще на 1–1,4 гривні. Правда, на кінець року чомусь даються ще «жахливіші» прогнози — до 5 гривень на кожному доларі.

Існує думка, що таке знецінення нацвалюти буде «на руку» нашим експортерам й насамкінець державі та пересічним громадянам, — адже за новим «завищеним» курсом начебто надходитиме більше доларів до України.

Проте економічний експерт Олександр Охрименко впевнений, що цього не станеться:

Дійсно, наша країна є експортоорієнтованою. Проте ми чимало й імпортуємо, передусім, енергоносії, які теж купуємо за валюту. У підсумку, вони коштуватимуть дорожче. Таким чином, собівартість наших експортних товарів, приміром, зерна чи металу, буде ще вищою. Про жодні збільшення валютних надходжень через падіння курсу гривні до світових валют не йдеться. Найбільше валютних надходжень у країну якраз відбувалося за часів стабільної гривні, у 2003-2004 роках. А не в 2009-2010, коли наша валюта сильно «впала». Отже, проблеми з експортом, виторгом і надходженням податків після узаконювання блокади з ОРДЛО, дійсно будуть

Валютний ринок повинен відреагувати на економічну блокаду впродовж декількох місяців, коли надходження від виторгу тих же самих металургів стануть меншими, або коли Україна декілька місяців поспіль буде закуповувати необхідне вугілля за кордоном.

Чи зупиняться підприємства?

Уже зараз виникли припущення, що за умови цін, які сьогодні діють на наш метал, уся галузь недоотримуватиме біля 100–125 мільйонів доларів щомісяця. А за підсумками року, ця сума може становити до 900 мільйонів доларів.

Чи зупинятимуться підприємства, що знаходяться по різні боки лінії розмежування? Таке цілком може статися.

Втрати металургів 100-125 млн дол. на місяць

до кінця року — до 900 млн дол.

Втрати підприємств, зареєстрованих на непідконтрольних територіях 9,7 млрд грн

з них — 6,2 млрд грн втратить бізнесу, що перереєструвався на підконтрольну територію, але виробничі потужності залишилися в ОРДЛО

Приміром, підприємства гірничо-металургійного комплексу та енергетики. Так, Зуєвська ТЕС, розташована на території ОРДЛО, працює на вугіллі газової марки, що постачається з підконтрольної українській владі території. Ця ТЕС постачає електроенергію на Авдіївський коксохімічний комбінат. Останній може зупинитися (хоча його роботі й наразі заважають активні воєнні дії). А всі ці проблеми призведуть до тимчасового зупинення діяльності металургійних підприємств.

Оскільки заборонено переміщувати товари, то, швидше за все, деякі підприємства закриють та звільнять працівників або не будуть виплачувати їм зарплати, — зазначає Тетяна Журавель

Причому це можна сказати і про працівників різних галузей в ОРДЛО і на території «великої» України.

Таким чином, позитиву, принаймні економічного, від блокади ОРДЛО для української економіки та людей, що живуть по обидва боки лінії розмежування, немає. І, як можна спрогнозувати надалі, не матиме. Також слід очікувати закриття деяких підприємств та звільнення працівників і в Україні, і в ОРДЛО. А отже, рівень безробіття зростатиме. 

Скільки триватиме тимчасова блокада — питання, що залежить від реакції української економіки, суспільства та міжнародної спільноти. Подейкують, що наша влада ухвалила такі дії лише до кінця 2017 року.

Також такими закріпленими законодавчими діями Україна значно піднялася в очах демократичного суспільства. Та інша сторона медалі — Указ Президента неоднозначно оцінили глави деяких держав і урядів.

Однозначну відповідь можна буде отримати за три-чотири місяці дії блокади. Політично така акція має значення в сенсі «підняття» довіри більшості громадян України, які вважали відкриту торгівлю з фактично окупаційною владою бізнесом «на крові» тисяч українців. І головне тих, хто ціною власного життя й здоров’я відстоює територіальну цілісність держави.

Ігор Гонта

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Коментарі

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *