Експортна п’ятилітка 1. Як і чим ми торгуватимемо з Європою

Наприкінці березня була оприлюднена «Експортна стратегія України» від Мінекономрозвитку. Документ визначає розвиток торгівлі України зі світом на наступні п’ять років. Дізнайтеся, як і чим ми торгуватимемо з Європою, чому це складно, але можливо та які види бізнесу стануть пріоритетними до 2021 року

Це вже не перший документ від експертів Мінекономрозвитку за останні три роки. Минулого разу експортну стратегію презентували у 2015 році напередодні початку дії угоди про асоціацію з ЄС щодо поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ЗВТ).

З експортом до ЄС не все гаразд. Чому?

За словами заступника міністра Мінекономрозвитку, торговельного представника України Наталії Микольської, в цьому документі фахівці намагалися знайти сильні місця перетину та взаємодії між освітою та потребами бізнесу, інноваціями та виробництвом, інфраструктурою та торговельними потоками, роботою митниці та логістики.

Судячи з документа, ринок ЄС залишається основним ринком збуту українських товарів та послуг. Але чи можемо ми конкурувати за якістю та ціною на товари і послуги на ринках країн Євросоюзу?

Про те, що не все гаразд з експортом до країн ЄС, свідчать його обсяги за 2016 і 2017 роки:

Якщо в січні 2016 року Україна експортувала до Європи товарів на 951 мільйон доларів, що становило 46,5% від загального обсягу експорту нашої країни, то за січень 2017 року — на 1,2 мільярда доларів, або 39,5% від загального обсягу.


Отже, за незначного збільшення експорту в грошовому вимірі (що залежить від «хиткого» курсу гривні), Україна на ринку єврозони втратила аж 7% частки експорту. Це — дуже велика відносна цифра, яка є реальною причиною хвилювань.

Чому обсяги експорту падають і як це виправити

Основна причина падіння обсягів експорту українських товарів та послуг до країн ЄС за останній рік — невеликі розміри щорічних квот, які нам надає європейська спільнота.

Про це неодноразово нагадувала Наталія Микольська, переконуючи український бізнес у тому, що міністерство та інші урядові структури працюватимуть наполегливіше над істотним збільшенням експортних квот для України.

Однак у 2016-му–на початку 2017-го ситуація складалася не на користь нашої держави. Чимало з квот на різні товари (на 2017 рік) вичерпалися протягом кількох місяців чи навіть тижнів.

Приміром, на соняшникову олії та мед. Квоти на цей солодкий продукт було вичерпано нашими експортерами вже 12-го січня. А це свідчить про недостатні розміри квот на цей рік. От саме їхню кількість і потрібно збільшувати.

До того ж виникає питання: чи можемо ми конкурувати за якістю та ціною на товари і послуги на ринках країн Євросоюзу?

За словами юриста ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяни Журавель, регулювання квот відбувається наступним чином:

Розміри тарифних квот встановлює Єврокомісія. Проте таке рішення має бути підтримане Європарламентом і країнами-членами ЄС, яких 28. Тому Україна не може вирішити це питання в односторонньому порядку. Потрібні переговори з європейською стороною

Щоб товар пішов на експорт, він має пройти обов’язкову сертифікацію або отримати інші дозволи й допуски. Саме тому потрібно підвищувати якість і конкурентоздатність наших товарів загалом. А звідси —  переглянути вимоги, власне, до якості продукції.

Щодо строку дії квот, то він залежить від групи товарів. Наприклад, для сільськогосподарської продукції квоти діятимуть три роки. Звичайно, з часом строк також потребує перегляду

Щодо предметів експорту, то вони залишаються переважно сировинними — зерно, метали, олія. Потроху «заходять» на ринки країн ЄС наші машинобудівні підприємства, збуваючи там верстати, обладнання тощо. Але це — невеликі обсяги.

Європа навіть стала «закритішою» минулого року для України, ніж це було 2015-го. Досить дивний висновок, але, з іншого боку, Європа й сама потерпає від різноманітних криз, а тут іще й український експорт…

Європейці відмовляються від українського молока

За словами заступника міністра агрополітики і продовольства Ольги Трофімцевої, деякі групи квот потребують від українських виробників проходження особливих процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів.

Наприклад, отримання дозволу на доступ молока та молочних продуктів на ринки ЄС тривав 7 років. За даними статистики, у 2016 році було вперше частково використано квоти на вершкове масло (46%) та сухе молоко (30%)

Західна Європа завжди знаходила цільне молоко та молочні продукти з України дуже забрудненими, тому вони не витримували європейських норм якості.

Хоча щороку ситуація змінюється на краще й такі товари врешті можуть потрапити на ринки ЄС, проте через їхню забрудненість мікроорганізмами та антибіотиками, виробники не наважуються навіть пропонувати їх європейцям — бо не пройдуть.

Коли це питання вирішать — невідомо. Але вже протягом трьох десятків років найвищі щаблі влади та найбільші виробники не квапляться будь-що робити, а вже давно час радувати Європу та світ нашою «молочкою».

Чому продавати до ЄС треба негайно

Деякі експерти пояснюють складнощі просування українських товарів до ринків ЄС цього та минулого року стагнацією ринку продовольчого рітейлу Центральної Європи.

Саме продовольча панель (і сировинна також) — це основа нашого експорту до Європи.

До 2021 року (хоча іще цей процес триватиме чотири роки), стагнація зупиниться повністю й обсяги ринку будуть на рівні 145 мільярдів євро. Це — величезні потенційно освоєні «продовольчі» експортно-імпортні кошти, і Україна може мати дуже велику частку від них.

Швидше за все, шаленого зросту набудуть ринки Болгарії та Румунії, що є найбіднішими державами Євросоюзу. На сьогодні ж частка продовольчого рітейлу в Болгарії складає лише 40% — тобто його треба буде заповнювати чималими обсягами імпорту продовольства.

Не до кінця заповнено завезеними продуктами та продовольчою сировиною також Чехію (лише на 70%). Проте чи другим найбільшим ринком для заповнення його харчами та сільгоспсировиною є Польща — цей ринок не насичено товарами такого походження на 49%. 

Ці показники є великим дороговказом і за напрямками, і за товарами для наших урядових кіл та окремих бізнесових структур.

Зараз треба негайно закріплюватися на цих ринках. Щоб у жодному разі ми не проґавили час, як це було колись з Іраном: Україна чи не останньою з європейських країн скасувала заборону на експорт туди товарів та послуг, коли більшість держав стрімко заповнювали експортний вакуум і заробляли гроші.

На наших равликах заробляє вся Європа

Те, що ми не завжди вчасно реагуємо на виклики часу, стає чи не найголовнішої українською рисою.

За останні три роки Україна значно збільшила експорт равликів. Якщо у 2013-му наші виробники збули 3 тонни цих молюсків, у 2014 — 58 тонн, у 2015 — 260 тонн, то минулого — близько 400 тонн.

Фантастичне зростання. Проте купують наших равликів лише дві країни — Литва (75%) та Румунія (25%). І купують їх як звичайну дешеву сировину — 1 долар за кілограм. Потім молюсків обробляють, фасують та продають уже не як сировину, а як товар з великою часткою доданої вартості — 5,5-6,5 доларів за кілограм — до Польщі, Угорщини, Німеччини, Франції.

Якби ми були дотепнішими, а банкіри та держава надавали нормальні кредити для розвитку малого та середнього бізнесу, то переробляти сировину на товар можна було б і в нас, продаючи в 5-6 разів дорожче.

Ринок країн ЄС складно підкорювати нашим експортерам. Насамперед, через те, що вони ще багато в чому не навчилися працювати на перспективу, переорієнтувати свої напрямки, відчуваючи кон’юнктуру європейського ринку. Але і Євросоюз не поспішає збільшувати квоти для наших виробників. Позаквотне вивезення товарів та послуг до країн ЄС часто-густо просто буває економічно нерентабельним.

Проте підкорювати ринок Європи треба, можна і потрібно. Необхідно хоча б швидко реагувати на сучасні виклики. А Мінекономрозвитку слід рішучіше відстоювати інтереси наших експортерів, вибиваючи для них більших обсягів квот.

Ігор Гонта

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *