Ціни на продукти — тепер без держконтролю. Що буде з ринком?

Уряд демонструє ліберальний підхід до встановлення цін і тарифів на продукти харчування. Наша економіка, хоча й дуже повільно, але звільняється від прямого втручання держави в цінову політику. Цього разу Кабінет Міністрів здивував підприємців рішенням про остаточну відмову від регулювання цін на продукти харчування уже в липні. Про що йде мова в документі і як це вплине на бізнес?

У Європі уряди не регулюють торговельні ціни

Кабмін виключив кілька позицій із давньої постанови 1996 року про повноваження органів влади щодо регулювання цін і тарифів. Нічого нового це урядове рішення не пропонує. Ще наприкінці минулого року експериментально відмінили ці ж положення. Нова постанова почне діяти з 1 липня, а її текст вже опубліковано.

Коли можновладці скасували регулювання цін попереднього разу, вони пояснили це тим, що так ціни на продовольчому ринку встановлюватимуться без надмірної зарегульованості і що таке рішення не призведе до негативних для економіки наслідків.

Натомість у ЄС прямого регулювання цін на харчі практично не існує. Там цей ринок регулюють непрямо: встановлюють максимальні обсяги сільськогосподарського виробництва і показники якості продукції, надають фінансову допомогу певним категоріям аграріїв-виробників. Проте до регулювання торговельних цін у супермаркетах більшість урядів не має жодного відношення.

Завдяки великій кількості альтернативних економічних пропозицій, економічна конкуренція залишається недоторканною.


Це ж стимулює відносно невисокий рівень цін на продукти харчування у супермаркетах чи крамницях, де продають звичайні продукти, які не мають підвищених екологічних показників або вони не є ексклюзивними.

Такий підхід гарантує економічну збалансованість і потрібну якість продуктів. Наприклад, у Німеччині, продукти харчування навпаки дешевші, ніж у інших країнах завдяки вільному ринку й розвинутій конкурентній мережі.

Ринок харчів уже давно регулює себе сам

Прагненням створити конкурентний ринок керувався й український уряд під час запровадження експерименту зі зняття звичного для нашої економіки обмежувального регулювання (яке було з радянських часів).

Справа в тому, що ринок харчів уже давно самостійно регулює ціни. І спроби обмежувати вартість призводить тільки до зменшення якості та скорочення асортименту товарів постачальниками і виробниками.

Так колись відреагували комерційні виробники хліба і хлібобулочних виробів на обмеження у вартості товару. Після початку ретельних перевірок та вимог державних органів, вони зменшували вагу, щоб не підпадати під регулювання, або скорочували асортимент продукції, змінювали якісні показники.

При цьому вартість продуктів на деякі різновиди хліба формально не збільшувалася, але виробники й торговельні мережі компенсували витрати на придбання матеріалів і сировини формально не порушуючи закон.

Тобто регулювання фактично себе не виправдало.

Ціни залежать від попиту

Після майже піврічного експерименту зі скасуванням граничних надбавок інфляційні процеси в Україні не пришвидшилися. І це тому, що ціни насправді не залежать від бажання виробників та постачальників отримати максимальний прибуток.

Більший сегмент продовольчого ринку ще до скасування регулятивних функцій держави керувався попитом споживачів і не залежав від директив можновладців.

Початок регулювання граничних надбавок у торгівлі було закладено тоді, коли Україна вперше затвердила власну Конституцію і лише ввела гривню.

У тій економічній ситуації таке жорстке регулювання було мотивованим, адже крихка стабілізація економіки і слабка національна валюта потребували підтримки. Механізм ручного регулювання цін на продукти харчування не наважувалися скасувати, тому й продовжували практикувати держрегулювання.

Певні соціальні гарантії намагалася брати на себе держава і в 2007-2008 роках, коли темп інфляції зростав і треба було рятувати внутрішній ринок від скорочення споживання. Але всі ці заходи були суто бюрократичними і змушували на одну постанову створювати новий розпорядчий документ, який зрештою інфляційні процеси не зупиняв.

Нова постанова Кабміну скасовує й ці «пожежні» рішення уряду десятирічної давнини.

Інфляція однакова, а відсутність держрегулювання не впливає на ціни

індекс споживчих цін Індекси споживчих цін на харчі у 2017 році

За офіційними даними, з початку року спостерігається незначне зростання індексу споживчих цін. Тобто загальне зростання цін на найпопулярніші товари не викликало інфляційного сплеску. По продуктах харчування показник індексу (темп зростання) склав 102-101,2 або 2-1,2%. Хліб має відповідний показник 0,8-2%

Динаміка індексів із 2005 року показує, що ціни на продукти харчування чітко врівноважені із загальним інфляційним показником на всі інші послуги і товари.

Спостереження як до запровадження експерименту з дерегуляції, так і після його реалізації доводять — ринкова економіка знайшла власні механізми управління інфляційними процесами та споживанням. І відсутність регулювання державою ніяк не впливає на рівень цін.

Супермаркетам і оптовикам полегшає

Що скасовує постанова та яким продавцям тепер буде жити легше? Звільнення від регулювання стосується постачальників продукції для продовольчих мереж і самих продовольчих магазинів та супермаркетів.

Граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника скасовуються на такі товари:

  • борошно, хліб, макарони
  • крупи
  • цукор
  • яловичину, свинину й м’ясо птиці, ковбасні вироби варені
  • молоко, сир, сметана, масло вершкове
  • олія соняшникова
  • яйця курячі
  • дитяче харчування

Скасовуючи регулювання, Кабмін ліквідував складну систему декларування цін та бюрократичну процедуру погодження і реагування держави на виявлені порушення.

Чи вплине на цінову політику постачальників нове рішення уряду? Питання не до кінця з’ясоване, адже експерти вкрай обережно оцінюють подальші дії гравців ринку. Однак майже всі оглядачі погоджуються, що середня ціна на товари та послуги в Україні навряд чи зміниться суттєво від такого рішення. А коливання якщо й будуть, то викликані сезонними впливами та звичною валютною кон’юнктурою. А скорочення бюрократичних перепон та адміністративного тиску, навіть потенційного, дозволяє підприємцям діяти більш вільно і конкурентно.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *