Змінюємо курси валют хоч 5 разів на день: чи зловживатимуть цим банки?

Нацбанк, який раніше не дозволяв фінустановам змінювати курс обміну валют протягом одного робочого дня, нещодавно зробив для них “подарунок”. Проте юристи вважають, що саме це може спровокувати ще більші намагання банків дурити своїх клієнтів

Майже місяць пройшов з дня початку дії постанови НБУ від 7 червня 2016 року №341 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”, яка набрала чинності з 15 червня. Відповідно до цього документа, фінустанови мають право змінювати курси валют протягом одного робочого дня. Крім цього, НБУ також дозволив, щоб один і той самий банк міг встановлювати різні курси валют відносно гривні у тих чи інших регіонах країни. Так, приміром, у Приватбанку в Дніпрі один курс гривні до євро, у відділеннях цієї фінустанови у Львові — інший, а у Одесі — ще інший.

Слід зазначити, що раніше регулятор забороняв здійснювати такі валютообмінні операції та намагався карати фінансові установи за те, що вони не виконували вказівки НБУ.

НБУ розповів про причини такого рішення

Керівники головного банку країни пояснюють свої дії тим, що це дасть змогу знизити для них ризики, які можуть виникати в результаті змін ринкової кон’юнктури протягом дня, і, як наслідок, зменшити спред між курсами купівлі та продажу іноземної валюти. Що таке спред? Це різниця між найкращими цінами заявок на продаж та купівлю в один і той самий момент часу на який-небудь актив. У нашому випадку — це валюта.

Також керівники Нацбанку вважають, що саме завдяки таким діям можливо вирішити болісне для всіх банківських фінансових установ питання — засилля протягом двох останніх років представників так званого чорного та сірого ринків валютообмінних операцій.

Так, дійсно, останні взагалі не сплачують до держскарбниці, приміром, 2%-ий пенсійний збір з продажу валюти (точніше цей збір сплачують клієнти, а вони лише займаються його адмініструванням). До того ж, курси різних валют у представників “чорного” та “сірого” ринків завжди були набагато привабливішими, ніж на легальному як при операціях купівлі, так і при продажу.

Звісно, що мати справу із представниками такого бізнесу є справою дуже небезпечною, проте, за інформацією деяких економістів, від 15 до 20% українців (не лише фізичних, але й чимало юридичних осіб) протягом останнього року активно користувалися послугами цих не зовсім легальних валютообмінних фірм.

Однак, як відомо, останнім часом НБУ неодноразово хотів позбавити права небанківських фінансових установ займатися валютообмінними операціями (а вони вже є цілком легальними).

То чи на часі ця постанова НБУ? Що позитивного та негативного від її дії відбулося з точки зору права та економіки для фізичних та юридичних осіб та й для самих банків у нашій державі за останній місяць і на що нам всім чекати далі? Взагалі, які “скелети” у шафі “тримає” Нацбанк, якщо вони звісно є? Знову ж таки, знаючи фактичну роботу регулятора у спайці із державними і комерційними банками та взаємне лобіювання їх інтересів, чи не є таке рішення “на руку” всім, окрім клієнтів фінустанов?

Як повідомила заступник начальника управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ, прес-секретар Ощадбанку Ярослава Тітова, їхня фінансова установа, враховуючи стабільну ситуацію на готівковому валютному ринку, не відчула останнім часом якихось змін, які б відбулися після набрання чинності постановою №341.

В основному банки України наразі працюють без змін курсів валют. В Ощадбанку не спостерігається значних коливань курсів в різних підрозділах нашої фінустанови за різними адресами та регіонами, — зазначила вона

Проте, за її ж словами, деякі банки змінюють курси валют. Однак, виходячи із інформації, якою володіє пані Тітова, можна зробити висновок, що таких фінансових установ на нашому ринку налічується дуже мало.

Прогрес, безперечно, є

Банкіри та деякі правники в цілому щиро вітають таке рішення НБУ. Так, ті, хто вважає, що ця постанова регулятора є прогресивною, зазначають, що внесення таких змін до правил обміну валют продиктовано як вимогами МВФ з лібералізації ринку, так і суто логікою.

По-перше, на валютному ринку спостерігається стабілізація, наразі на міжбанку пропозиції валюти більше, ніж попиту — курс гривні повільно укріплюється, а Нацбанк поповнює золотовалютні резерви (ЗВР). По-друге, неможливість змінювати курс впродовж дня змушувала банки закладати ризики різкої зміни у готівковий курс. Курс на міжбанку змінюється постійно, і банк повинен був прогнозувати можливий коридор і підлаштовувати під нього курс. У разі, якщо курс змінювався занадто стрімко і обмін ставав для установи невигідним, у банку клієнтам могли казати, що зараз у них не має достатньо доларів чи гривні на обмін, — зазначає Гліб Сегида, керуючий партнер юридичної фірми “Правовест”.

Експерт додає, що саме через можливість оперативно реагувати на ситуацію, на ринку у виграшу опинявся “чорний” ринок. НБУ таким чином сам створював переваги для неофіційного ринку.

Також, тепер банки зможуть встановлювати менші спреди між курсами купівлі і продажу, що буде тільки на краще клієнтам. З юридичної точки зору НБУ прописав, як саме повинен встановлюватися курс протягом дня (відповідальні особи банку, точний час встановлення) для точного визначення суми операції в гривні на момент її здійснення, — додає він.

Можна погодитися з експертом, особливо у контексті закладення так званих ризиків різкої зміни курсів валют, які в результаті лягали на плечі пересічних клієнтів. Дійсно, жоден банк ніколи не хотів закладати ці “переживання” і кошти в свій так би мовити “калькулятор”. Ще б пак, навіщо таке йому потрібно, якщо можна нажитися на своїх клієнтах?! Однак ставити у велику заслугу головному фінансовому регулятору та банкам те, що відтепер цю ношу начебто не нестимуть пересічні клієнти, не можна. І Нацбанк, і фінустанови все одно не є такими вже й фінансовими філантропами — свої інтереси вони захищатимуть дуже ретельно.

Чи можуть завдяки таким не зовсім чесним, а правильніше сказати, зовсім нечесним, діям банки, які, користуючись постановою свого регулятора, й надалі безсоромно дурити своїх клієнтів? Дехто із юристів вважає, що так воно і буде. І дійсно, до набрання чинності постановою №341 банки не гребували фактично змінювати курси валют протягом дня і дурити своїх клієнтів, видаючи їм після купівлі тих же доларів чи євро набагато меншу суму, ніж це було спершу обумовлено. То чому б наразі, коли навіть закон такі дії ретельно “охороняє”, цього робити не можна?! Цілком можна.

Роль “чорного” та “сірого” ринку – зменшиться?

Чи зменшиться істотно (як вважають керівники Нацбанку та й самі банкіри) завдяки цьому документу роль “чорного” та “сірого” ринків валютообмінних операцій? Практично всі опитані нами фахівці ринку та юристи (ну саме ті, хто не є лобістом різного роду нормативно-правових актів на фінансово-банківському ринку) вважають, що такого не станеться.

Чим же вони це аргументують? Так, однозначно переваги у “чорного” ринку є і вони доволі відчутні — відсутність 2%-го пенсійного збору та лімітів на покупку 12 тис. гривень в еквіваленті для певної іноземної валюти.

Справді, для тих, хто купує валюту на великі суми, “чорний” ринок і досі залишається привабливим. Для населення, якщо потрібно купити 500 доларів чи 300 євро для поїздки у відпуску за кордон, безпечніше і простіше піти до банку – через 100–200 гривень вигоди немає жодного сенсу ризикувати.

Адвокат Денис Ципін вважає, що впливатимуть на істотне зменшення частки «чорного» ринку зовсім не ті чинники, на які сподіваються в НБУ.

Адже основними причинами виникнення так званого чорного ринку обміну валют є обмеження щодо купівлі-продажу валюти в день на одну особу та обов’язкова документація, яка необхідна для ідентифікації особи при здійсненні валютних операцій зі значним розміром коштів, — вважає він.

Щодо закриття всіх небанківських фінансових установ, які зараз паралельно із банками та їхніми відділеннями займаються валютообінними операціями, то тут можна зробити висновок — нічого поганого в їх діях немає. Більше того, вони працюють згідно із чинним законодавством і ліцензії їм надавалися свого часу тим же НБУ. Тож виходить, що регулятор таким чином хоче просто прибрати зі свого шляху (ну і фактично із банківського також) небанківські фінансові установи. У них дійсно, як і на “чорному” ринку, для клієнтів є свої переваги, зокрема, у більш вигідному курсі закупівлі валюти.

Поки ж, за показниками цього місяця, банки практично не змінювали курси валют протягом одного робочого дня. Однак і такі випадки також є, і назвати їх поодинокими вже не можна. Проте відслідковувалася тенденція до встановлення менш вигідних курсів на купівлю валют окремими банками у Західній Україні на відміну від цих показників цих самих фінустанов у центральних та східних областях країни. Саме у західних регіонах нашої держави продають та купують валюти більше, ніж в інших. Експерти вважають, що така тенденція лише набиратиме обертів, і більшість банків поступово перейдуть на зміни курсів протягом одного дня. Що стосується масовості зловживань, про які ми наводили приклади вище, то тут просто треба набратися терпіння й почекати, що і як буде далі — за півроку, рік…

Ігор ГОНТА

Поділіться корисною інформацією з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *