“Теплі кредити”: населення країни можуть позбавити держпідтримки

Коштів може не вистачити

Про те, що українці можуть залишитися без держпідтримки в утепленні своїх осель, придбанні котлів і встановленні вікон, стало днями відомо на сайті урядових петицій. Під загрозою — ефективний інструмент, що протягом останніх двох років наближав Україну до енергонезалежності.

Державна програма «теплих» кредитів, що тривала протягом травня 2015 — листопада 2016 року допомогла ОСББ (об’єднанням співвласників багатоповерхових будинків) та ЖБК (житлово-будівельним кооперативам) реалізувати понад 450 енергоефективних заходів на загальну суму 57,3 мільйонів гривень.

Проте в своїй петиції до уряду керівники ОСББ та інших утворень зазначають, що в тому разі, якщо влада призупинить програму «теплих» кредитів, це означатиме «повну капітуляцію системних змін у спробі термомодернізації житлового фонду».

Громадськість небезпідставно побоюється, що наступного року в українського уряду не стане коштів на програму «теплих» кредитів. Керівники ОСББ (Стефанія Климко зі Львова та Юлія Сабатюк із Луцька) наполягають на тому, аби Кабмін і Верховна Рада внесли до Держбюджету на 2017 рік статтю витрат щодо фінансування заходів із енергозбереження в житловому секторі на суму мінімум 1,9 мільярдів гривень, аби подовжити таким чином дію Державної цільової економічної програми енергоефективності.

Такі починання, а точніше, їхнє продовження, підтримала й координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

Байдуже, як називатимуться закони, але вони мають бути

Ситуація з енергозбереженням та енергоефективністю в житловому секторі свідчить про те, що Верховній Раді слід якомога швидше ухвалити законопроекти, щоб вирішити питання цієї галузі.

Ідеться про законопроекти: «Про енергоефективність будівель», «Про ЖКП» (який вже ухвалено в другому читанні) та «Про Фонд енергоефективності».

Як вважає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяна Журавель, неважливо, яку назву матимуть законопроекти чи закони, головне, щоби їх було доопрацьовано та ухвалено з урахуванням українських реалій (потреб населення й можливості брати участь у таких програмах):

Тому що зараз, наприклад, не всі можуть заплатити близько 60% вартості «теплих» кредитів, які пропонує уряд, хоча загалом ці кредити користуються неабиякою популярністю. Це мають бути комплексні рішення, які б заохочували людей раціонально використовувати енергетичні ресурси. Парламент же має прийняттям законодавчих змін дати поштовх енергоефективності.

Поки що в проекті бюджету на наступний рік закладено 400 мільйонів гривень на надання населенню та ОСББ безповоротної фінансової допомоги на проведення енергоефективних заходів: утеплення будинків, встановлення лічильників води та тепла, радіаторів опалення з терморегулятором, заміна вікон. Проте ця цифра ще не є остаточною

Так, дійсно, до того часу, коли буде прийнято Закон «Про державний бюджет України на 2017 рік», проект якого вже розглянули в першому читанні, до нього можуть унести чимало виправлень. Але, власне, виділення коштів не вирішить проблем, які має регулювати закон. Адже лише за відсутності прогалин у законодавчому регулюванні енергоефективності, гроші підуть туди, куди справді треба.

Які банки кредитували і як це було

Нагадаємо, що в 2016 році в межах проведення програми з підвищення енергоефективності українського житлового фонду держава повертала позичальникам 20% від суми кредиту, які було взято для купівлі твердопаливних котлів (але не більше 12-30 тисяч гривень залежно від банку), 30% — на енергоефективні заходи для фізичних осіб (але не більше 14-20 тисяч гривень залежно від банку) та 40% — від позики на енергоефективні заходи щодо ОСББ або ЖБК (але не більше 14-30 тисяч гривень у перерахунку на одну квартиру залежно від банку). Фінансові установи кредитують терміном від 1 до 10 років.

Для посилення ефекту та кількості наданих кредитів, держава вирішила включити до цієї програми громадян, які отримують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Їм компенсували до 70% від обсягу кредитів.

Як зазначають аналітики, в 2015 році з 1,3 мільярдів гривень, що було надано на отримання кредитів, 200 мільйонів гривень припало саме на тих, хто отримував субсидії (або 15%). Це велика сумма.

Такі різного роду кредити і для ОСББ, і для фізичних осіб надавали протягом року фінустанови — Укргазбанк, Ощадбанк та Укрексімбанк. А всі вони є державними банками.

Укргазбанк давав позики під 23,5% річних терміном на 1 рік і 25% річних терміном понад одного року (разова комісія 1% від суми позики), Укрексімбанк (що обслуговував лише ОСББ та ЖБК) — під 22,8% річних і 0,1% так званої щомісячної сплати за управління.

Найвигіднішими умовами відзначився Ощадбанк, запропонувавши своїм клієнтам кредити під 23,5% (із разовою комісією 1% від загальної суми кредиту).

За інформацією працівників Ощаду, сума наданих цією фінансовою установою різного роду «теплих» кредитів протягом 2014-2016 років (станом на середину листопада цього року) становила 2 мільярди гривень. А попит таких кредитів серед населення зріс утричі. До того ж в Ощадбанку зазначають, що вони співпрацювали з 193-ма ОСББ.

Найпопулярнішим стало встановлення твердопаливних котлів та утеплення фасадів будинків. 64% «теплих» кредитів було надано на закупівлю енергоефективного обладнання для приватних будинків, а 36% — на утеплення квартир.

Найбільше таких кредитів, за даними Ощадбанку, було надано в Сумській, Львівській, Київській та Харківській областях.

Чого ми не знаємо про «теплі» кредити?

Керівник проекту групи Світового банку «Енергоефективність в житловому секторі в Україні» Софія Лінн вважає, що попри те, що на 20 тисяч ОСББ, які існують у державі, «теплі» кредити станом на початок листопада 2016 року взяли лише 429 таких формувань, все ж таки програма діє успішно:

Тим більше, динаміка кредитування працює на їхню користь («теплих» кредитів — Авт.). Так, за останні півроку було взято 45% від загальної їхньої кількості — практично половина. За останній місяць — 10%! Було проведено опитування клієнтів програми «теплих» кредитів (опитано 100 ОСББ, тобто чверть тих, що отримали такі позики — Авт.) і воно показало, що всі учасники задоволені як процесом, так і результатами: і процедура добра, і комфорт, й економія (яка іноді сягає 50%). Практично всі ОСББ готові взяти чи вже взяли повторні кредити з державною компенсацією. Виходить — модернізація триває успішно, — каже вона

Експерт також наводить яскраві порівняльні приклади. Так, за підсумками першого року дії подібної програми, у Польщі було взято 71 кредит, а в Угорщині — лише 17. В Україні за перший рік дії такої важливої держпрограми було взято 223 кредити. Тобто темпи зростання та популярності в нашій державі вищі, ніж у сусідів.

Уряд також має надію, що до доброї справи компенсації частини кредитів приєднаються й місцеві органи влади.

Та чи є якісь негативи в такого держкредитування? Слід сказати, що крім того, що на ньому мають немалий зиск державні банки (не дають заробити іншим банкам), негативних сторін поки що не виявлено.

Дехто вважає, що, приміром, зібрати (накопичити) ті ж 60% ОСББ для отримання кредитів на впровадження енергоефективних заходів — це велика сума. Може, то є так. Проте це лише початок. Надалі цей показник може знижуватися ще більше, можливо, завдяки компенсації від місцевої влади або інших чинників.

Ігор ГОНТА

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Увійти за допомогою соц. мережі:

Login Login with google

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Опублікувати коментар

If A New Comment Is Posted:
Do Not Send Email Notifications.Send Email Notification ONLY If Someone Replies To My Comment(s).Send Email Notification Whenever A New Comment Is Posted.