Депозитні договори: чим зловживають банки і як боротися з цим

Українські банки, не зважаючи на втрату довіри населення до них, активно змінюють умови депозитних договорів з клієнтами в односторонньому порядку. Фінустанови без згоди клієнтів вносять кардинальні зміни в тексти уже укладених угод. А люди втрачають гроші, дізнаючись про все надто пізно. Однак є спосіб повернути свої кошти і покарати банк

Відомо, що впродовж 2016-го та на початку цього року найбільше таких порушень щодо своїх вкладників здійснювали менеджери саме державних банків. За словами юристів та інших фахівців ринку, попри те, що останніми двома роками було закрито понад 80 банків, випадки порушень законодавства з боку фінустанов швидко ростуть.

За інформацією фахівців ринку

 

Якщо в середині 2014 року такі порушення були притаманні 42 із 173 працюючих банків, то наприкінці 2016, коли в «робочому» стані було трохи більше 90 банків, такі порушення стосувалися не менше 60 з них.

Скандали та судові спори вкладників і банків також стали чимось звичним, — зауважує юрист ЮК “Центр Конфліктології і Права” Олена Садовець.

Олена Садовець, юрист

Але, з огляду на практику винесення судових рішень, наша Феміда досі твердо стоїть не на боці вкладників, а на боці фінансових установ





 

Найчастіше банки навмисне затягують повернення вкладів

Невчасне повернення вкладів або звичайне затягування цього процесу є досі розповсюдженою практикою фінустанов.

Коли вкладник бажає забрати кошти депозиту, термін якого вже сплив, працівники банків вдаються до різних способів «затягнення». Тому клієнти часто чують пропозиції типу: «Наразі немає всіх коштів із відсотками, щоби віддати вам усю суму відразу. Тому ми пропонуємо повернути гроші або на ваш поточний рахунок, або на кредитну картку. Саме на ці джерела накопичення грошей вам буде щоденно надходити по 50 чи 100 гривень».

Наляканий клієнт банку, який не знає своїх прав та обов’язків фінансової установи перед ним, погоджується на сумнівну пропозицію. Звісно, гроші надходять по крихті й дуже повільно. Це безсумнівно є порушенням законодавства та норм, що встановив перед банками регулятор — Національний банк, — юрист

Змінюють договірні умови поза спинами своїх клієнтів саме ті банки, що не перебувають у стані ліквідації та в яких не введена тимчасова адміністрація. Тобто вдаються до цієї безчесної практики передовсім успішні установи.

Ще один спосіб — автоматична пролонгація

Інший сценарій, який люблять «розігрувати» фінансові установи, — автоматична пролонгація (продовження дії) вкладу.

В договорах між банком та вкладником написано: «Якщо сторони не заявлять про припинення дії депозиту за 5 (чи інша цифра) днів до закінчення угоди, то вкладення коштів буде автоматично пролонговане на новий термін».

Саме тому, коли вкладники приходять до відділення в передостанній або останній день дії договору, щоб отримати назад свої кошти з відсотками, їм відмовляють, тому що угода передбачала пролонгацію.

Односторонній порядок

Більшість українських банків у своїх депозитних договорах прописують, що всі зміни в тексті угоди вносяться в односторонньому порядку, — тобто змінювати щось зможе тільки банк.

Нерідко поза спиною клієнта банк змінює ставку депозиту, звісно, у бік її зменшення, а не збільшення:

Банки можуть в односторонньому порядку змінити не лише розмір відсоткової ставки, але й встановити додаткові комісії. Тобто фактично “зазіхнути” на ваші гроші, а ви не зможете ні на що вплинути

Поміж тим, вкладників захищає стаття 1061 Цивільного кодексу України, яка однозначно трактує: таке робити в односторонньому порядку банкам заборонено.

На боці вкладників стоїть і Закон «Про захист прав споживачів»:

Без письмового погодження зі вкладником не можна змінювати відсоткові ставки депозитів

Без криміналу також не обходиться

Трапляються й кричущі випадки: коли менеджер банку просить вкладника вирішити питання повернення депозитів з відсотками за «відкат». Ціна, як то кажуть, питання досить висока — від 10 до 30% від розміру самого депозиту з тими же відсотками.

Боротися можна, тільки треба знати свої права

Президент ГО «Фінансова грамота України» Віктор Стрельников зазначає, що випадки правосуддя на користь вкладників поодинокі:

Зазвичай, усе відбувається стандартно: надається типовий договір — хочеш його підписуй, не хочеш — не підписуй <…> Однак це не значить, що з беззаконням банкірів не треба боротися

Доводити нікчемність договору між банком та вкладником — один із дієвих способів доказування своєї правоти. Але якщо в тексті угоди не прописано окремо такий спосіб повернення коштів — часто його немає в договорах і клієнт законно може скаржитися на банк або відразу подавати позов до суду.

Проте час таких судових розглядів може розтягнутися надовго — нерідко на рік-півтора. До того ж, як свідчить практика, сам НБУ закриває «очі» на такі незаконні дії банків щодо своїх клієнтів, про що свідчить статистика головного фінрегулятора:

Із понад 83 тисяч клієнтських скарг було зареєстровано лише біля 16 тисяч. Тобто в п’ять разів менше отриманих. А сама кількість зареєстрованих регулятором скарг у 2016 році зменшилася порівняно з 2015-м майже вдвічі. Тобто саме настільки стало «нецікавим» для НБУ реагування на загалом справедливі скарги клієнтів банків, зокрема вкладників.

Але повернути депозит навіть у доларах із банку можливо. Тип паче, це можливо стосовно не тільки проблемних банків, а й тих, що успішно працюють.

Коли справа стосується відомих і великих банків, намагання вкладника довести свою правоту в судах різних інстанцій змушує нервувати фінустанову. Просто там бояться, що такі справи на користь вкладників набудуть миттєвого суспільного розголошення, а це негативно позначиться на іміджі банку.

Можна писати скарги і подавати позови до суду. Проте одним із найголовніших моментів є те, що потенційні клієнти (тобто, коли майбутні вкладники лише ознайомлюються з типовим договором) можуть не пристати на його умови, а вимагати змін та уточнень окремих пунктів цього документу. Якщо фінансова установа буде зацікавлена в такому клієнтові, то банк пристане на його законні вимоги щодо змін типового договору

Розпочати масову практику подання позовів на банки та конкретних осіб —  реальний спосіб боротися із беззаконням. Якщо така практика набуде масштабів, зміниться не лише обличчя банківської системи в Україні, а й саме правосуддя. І тоді є шанс, що воно дедалі частіше ставатиме на сторону вкладників.

Ігор ГОНТА

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *