Чому серйозний бізнес обирає акредитиви? Як це працює в Україні і що треба змінювати

В Україні ростуть темпи ринку негрошових інструментів фінансування бізнесу. В тренді документарні операції — акредитиви та інші банківські гарантії. З’ясовуємо, чому так відбувається і як впливає на бізнес

Акредитиви нівелюють валютні ризики для бізнесу

Акредитиви як форму безготівкових розрахунків бізнес обирає тому, що це зручно, швидко і вигідно. Підприємець купує валюту за курсом на момент випуску акредитива, а не на момент платежу.

Між випуском акредитива та сплатою за ним може минути місяць, а то й більше. Тому підприємці нівелюють будь-які валютні ризики для себе.

схема акредитива

Коли виробник наполягає на авансі за товар, який він має доставити замовнику від 90 і більше днів, акредитив стає альтернативою авансу або передплаті. Кошти знаходяться в банку, які виробник може отримати лише після підтвердження відвантаження товару чи надання послуги.

Банк-емітент зобов’язаний на прохання платника перерахувати гроші бенефіціару, якщо останній надав усі документи про поставку товару, — Марина Суткович, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»

Акредитиви популярні в міжнародній торгівлі — можна розраховуватися, перебуваючи на великих відстанях від контрагентів. Продавці товарів отримують кошти, лише коли вони виконали всі зобов’язання перед покупцями.

Як закон регулює документарні операції

Українські компанії також обирають акредитивні розрахунки. Та й з боку закону вони врегульовані.

Цивільний кодекс регулює всі види розрахунків між громадянами і компаніями та підприємствами України

Детальні розрахунки за акредитивами регулює Інструкція про безготівкові розрахунки в нацвалюті, Закон «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» і Указ Президента «Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності».

Але й тут є різночитання щодо документарних операцій.

В Україні найбільше вподобали розрахунки за акредитивами імпортери палива

Поштовх до популяризації акредитивів виник минулими роками, коли Нацбанк почав уводити валютні обмеження. Також цьому сприяло створення системи онлайн-тендерів ProZorro і відсутність у багатьох банків ліквідності в 2014-15 роках.

Найбільше вподобали розрахунки за акредитивами імпортери палива. За інформацією Нацбанку, в 2016 році наші фінансові установи надали 1402 акредитива у валюті на суму 36,7 мільярдів гривень.

Популярними документарні форми розрахунків стали не лише в імпортерів, але й на внутрішньому ринку. До таких форм відносять векселя.

Начальник управління факторингу та векселів Укрсоцбанку Наталія Тиховська констатує: якщо раніше ті ж самі аграрії використовували векселя в розрахунках за насіння, то тепер такі речі застосовують і в серйозних закупівлях техніки, а також у машинобудуванні, харчовій промисловості, виробництві тари та упаковки.

Сьогодні, коли Нацбанк пішов на значні валютні послаблення для бізнесу, якщо сума імпортного контракту перевищує $5 млн, будь-яка оплата відбувається лише за умови акредитива.

Проте такий акредитив має підтвердити банк із кредитним рейтингом не нижче за інвестклас.

Акредитиви ставатимуть чимраз популярнішими, тому документарні операції загалом потребують удосконалення.

Так, дефолти щодо гарантій та акредитивів не перевищують 1%. А от частка прострочених кредитів складає 50%.

Необхідно, щоби Нацбанк вносив інформацію про ці операції до кредитного реєстру. Такий загальний реєстр буде чималою підмогою для просування торговельного фінансування, — Владислав Бережний, директор департаменту кореспондентських відносин та структурного фінансування Креді Агріколь Банку

Документарні операції дозволяють банкам в рази знизити свої ризики і потребують високого рівня дисципліни, тому банки контролюють їх на багатьох етапах та забезпечують їхнє виконання. Водночас бізнес попереджає ризики й поступово переходить на безготівкові види розрахунків.

Ігор Гонта

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *