Законне рефінансування чи злий умисел?!

Досудовим розслідуванням встановлено, що ці особи від регулятора були у змові із ТОПами ПАТ “КБ “Південкомбанк”, ПАТ “Банк “Київська Русь”, ПАТ “Міський Комерційний Банк”, ПАТ “Автокразбанк”, ПАТ “Терра Банк”, ПАТ “Дельта Банк” та ПАТ “Таврика”. За інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), всі ці фінансові установи перебувають у стадії ліквідації. Чому саме в цей час виникло питання про розтрату Нацбанку? Чи є це своєрідною відповіддю головному фінансовому регулятору країни на фактичне масове виведення з ринку низки комбанків останніми місяцями?

На думку керуючого партнера юридичної фірми “Правовест” Гліба Сегиди, не треба забувати, що НАБУ повноцінно розпочало роботу зовсім нещодавно — восени 2015 року.

Тобто цілком логічно, що тільки навесні справи були оформлені належним чином, виявлені достатні докази для початку провадження, — додає він

До речі, в одній поважній банківській установі (не будемо її називати)  дуже здивувалися щодо начебто змови ПАТ “Терра Банк” та ПАТ “Таврика” із регулятором та зазначили, що ці фінансові установи було виведено з ринку раніше строків, які вказують керівники НАБУ. Так це чи ні? Гліб Сегида вважає, що банк “Таврика” згодом було вилучено із переліку, адже він опинився там помилково. “Терра Банк” було визнано неплатоспроможним 21 серпня 2014 року, коли головою Нацбанку вже була пані Гонтарева.

Кримінальне провадження у цій справі було відкрито 27 квітня, тобто до справ щодо банків “Юнісон”, “Фідо” та “Михайлівський”. Таким чином, пов’язувати цю справу з останніми банкрутствами не дуже коректно. Єдиний банк, який збанкрутував цього року і щодо якого у НАБУ були запитання, це банк “Хрещатик”, але відносно нього було відмовлено у доступі до матеріалів, — впевнений він.

Однак директор юридичної фірми “Центр конфліктології і права” Руслан Мітітел вважає, якщо ми говоримо про те, що “Терра Банк” і “Таврика” отримували кошти на стадії ліквідації і є достатні докази такого факту, то це дійсно протизаконно.

“Азбучні” правила рефінансування

Що ж таке рефінансування Нацбанком своїх “підопічних” фінансових установ і коли його можна робити згідно із законодавством? Такі позики надаються регулятором винятково для підтримки ліквідності банків. Ліквідність — це здатність фінустанови забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямків використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Проте чимало людей плутають поняття “ліквідність” із терміном “платоспроможність”, вважаючи, що це одне й те саме. Відмінність полягає у тому, що платоспроможність передбачає виконання зобов’язань за рахунок власних коштів; ліквідність — виконання всіх зобов’язань незалежно від джерела їхнього покриття. Таким чином, ліквідність є більш широким поняттям і часто-густо для її підтримання Нацбанк і надає гроші фінустановам.

Проте існують банківські “азбучні” правила, що такий кредит (таке рефінансування) регулятор не має права робити за низки причин. Так, по-перше, як і зазначають самі керівники Нацбанку, рішення про надання (чи ненадання) коштів у межах рефінансування приймається лише тоді, коли регулятор має експертну оцінку — воно не вплине на стабільність нашої національної грошової одиниці. Так, згідно із офіційними даними того ж регулятора та банківської спільноти, приміром, за весь 2014 рік  у межах рефінансування Нацбанк надав 115,6 мільярда гривень. Для порівняння можна назвати іншу красномовну цифру — за весь 2013 рік банки отримали за рахунок рефінансування лише 13,8 мільярда гривень.

У період з 1 січня 2014 року по 1 березня 2015 року, зокрема “Дельта Банк” отримав рефінансування на суму 10,9 мільярда гривень. А у “Південкомбанк” “вливали” кошти навіть двічі: один раз на суму 13,3 мільярда доларів, інший на значно скромнішу суму — 10,8 мільйона гривень. Ну а потім після невеликого проміжку часу, як відомо, ці фінустанови переставали існувати.

Чи вплинули ці астрономічні суми вливань у банки на поведінку гривні? Якщо порівняти динаміку курсу нацвалюти щодо американського долара протягом 2014-2015 років, то можна дійти висновку, що надаючи великі кошти за рефінансуванням, їй довелося значною мірою подешевшати. Так, якщо станом на 2 січня 2014 року курс на ринку становив 8 гривень за 1 долар США, то вже 1 липня — 13,1 гривні, 1 жовтня — 14,2 гривні, а 1 січня 2015 року —17 гривень. Й надалі нацвалюта, як відомо, ще більше знецінювалася. Отже, можна констатувати, що й завдяки нечуваному рефінансуванню гривня почала свій політ донизу. Таким чином, Нацбанк припустився помилки?!

Другим чинником, який визначає майбутнє рефінансування Нацбанком фінустанов, вважають достатність їх активів. Якими ж вони були у банків протягом цього часу? Насамперед треба зазначити, що активи фінустанов – це об’єкти власності, які мають грошову оцінку та належать банку (зокрема, кошти власного капіталу та кошти вкладників, які розміщено із метою отримання прибутку). А цей показник безпосередньо впливає на інший – отримання прибутку фінустановами. І тут банкам немає, як кажуть, чим вихвалятися. На думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, ще в 2009 році (коли почала вирувати економічна криза) рейтингова агенція Fitch зазначала, що Україна є лідером за кількістю “поганих” активів у банківському секторі – близько 40%. Наразі після відомих подій, які сталися у 2014 році, коли гривня девальвувала втричі, ситуація стала ще гіршою. Дехто з економістів вважає, що частка таких активів банків становить від 55 до 70%. А Нацбанк, знаючи цю ситуацію, продовжував масово “вливати” кошти у фінустанови.

Чи правильні дії Нацбанку?

Зокрема, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що в цьому питанні найважливішою проблемою є якість заставних активів банків, яка наразі є дуже поганою.

Так, найголовнішими заставами банків повинні виступати облігації внутрішньої державної позики (ОВДЗ), тобто державні цінні папери. А їх банки мають у недостатній кількості. Також часто-густо фінустанови як заставу під отримання рефінансування Нацбанку пропонують досить “оригінальні” речі: наприклад, літак, який не може вважатися високонадійною заставою, — констатує він

А з такими “смішними” заставами чимало банків й отримували кредити рефінансування! Утім, аналітик впевнений, незважаючи на ці “вливання” та нерозбірливість Нацбанку у виборі адресатів отримання рефінансування за класичних правил розвитку фінансово-банківського сектору, його дії були правильними.

Адже, якщо б Нацбанк не рефінансував низку банків, то ситуація могла бути ще гіршою. Так, курс гривні по відношенню до ключових валют світу міг би взагалі досягти астрономічних цифр, що загрожувало колапсом у фінансовій системі та й економіки України в цілому. Тому я вважаю, що регулятор себе поводив дуже правильно, і всім банкам із того переліку НАБУ, яким було надано рефінансування, воно надходило цілком законно. Отже, і проблеми в цьому жодної немає. Хоча остання крапка все ж залишиться за слідством у цій справі, — додає пан Жолудь

Руслан Мітітел має дещо іншу точку зору.

Ми можемо порівняти дії Нацбанку в цьому аспекті, як одним допомагаємо, а інші – страждають. “Влили” гроші в банки, а вони потім збанкрутували. Для економіки і людей таке обертається накопиченням ще більших проблем. Так, не треба забувати, що фінустанови рефінансують за наш з вами рахунок – платників податків, а гроші потім не можуть знайти. Тож, це або злий умисел Нацбанку спільно із фінустановами, або регулятор просто не знає реального стану справ банків, яким лише збирається надавати рефінансування, — вважає він.

Пан Мітітел наводить приклад, коли бенефеціар банку “Фінанси і кредит” Костянтин Живаго надавав забезпечення заставою під стабілізаційний кредит від Нацбанку на суму 700 мільйонів гривень єдиний майновий комплекс, проте це питання так і повисло у повітрі.

Чи будуть притягнуті до кримінальної та іншої відповідальності керівники Нацбанку чи фінустанов, якщо все ж таки НАБУ доведе незаконність виділення рефінансування на суму 12 мільярдів гривень протягом 2014-початку 2015 років?

Поки важко говорити про очікування. З одного боку, за попередні 25 років жодна посадова особа Нацбанку не була притягнута до відповідальності за зловживання у питаннях рефінансування. Проте варто також зазначити, що рішення про виділення коштів на рефінансування обговорюються та приймаються членами Правління Національного банку колегіально, а не одноосібно… З іншого боку – до цього в держави не було такої інституції, як НАБУ та спеціалізованої антикорупційної прокуратури… Тому сподіватимемося, що слідство і вирок суду будуть об’єктивними, а винні, якщо вони є, — покарані, — вважає Гліб Сегида

На думку Руслана Мітітела, пред’явлення підозри керівникам Нацбанку при нинішній владі малоймовірно, а при майбутній новій владі – шанси є, адже для того, щоб показати негативну роботу колишніх посадовців та виконання своїх передвиборчих обіцянок – це непоганий плацдарм.

Ігор ГОНТА

Автор:

Як бізнесу підготуватися до можливого вторгнення

10 ознак гарного менеджера

Мовчання – гроші