Національна поліція: очікування і реальність
Редакція Checkpoint проаналізувала заголовки новин національних ЗМІ про Нацполіцію за останні два роки. Тож, хто мав рацію: оптимісти, які вірили в оновлення українських правоохоронців, чи скептики, яким кортіло дивитися на руйнацію народних сподівань?
Корупція, скандали, тяжкі злочини, ігнорування потреб громадян, зверхнє ставлення до всіх і кожного, хто не мав мундира, — ось як у пам`яті закарбувалася пострадянська правоохоронна система в Україні. Після перемоги Революції Гідності та зміни влади потреба докорінної реформи правоохоронців постала як ніколи гостро. Та нарешті дочекалися: старих “інспекторів Петренко”, що беруть хабарі замість штрафів та й пальцем не поворухнуть, аби розкрити який-небудь злочин, змінили на молодих хлопців і дівчат, які пройшли незалежний відбір до лав Національної поліції.
Відгук загалу не змусив на себе чекати: цю новину активно обговорювали, крім як у реальному повсякденному житті, ще й у соцмережах, на форумах, сторінках відомств та сайтах новин. Одні користувачі вірили в реальні зміни на краще, а інші ставилися до нововведень відверто скептично, вважаючи, що сама лише зміна назви відомства та сумнівний набір не в змозі викорінити корупцію, договірняки та кумівство серед правоохоронців.
З чого все починалося
18 вересня 2014 року Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, перебуваючи понад півроку на своїй посаді, заявив про докорінну зміну правоохоронної системи:
“Уникаючи карательних функцій” нові поліцейські мали забезпечувати порядок на вулицях спочатку Києва, а потім й інших великих (і не надто) міст України. 2 липня 2015 з’явився Закон “Про національну поліцію”, а вже через два дні, 4 липня, перший набір нових патрульних Києва присягнув на вірність українському народові.
Медіа майоріли новинами: всіх цікавило, у що вдягатимуться, чим займатимуться та на які гроші харчуватимуться нові українські правоохоронці. Але очевидно було одне — ця тема дуже цікавить громадян і ЗМІ.
Найбільше громадськість зацікавилася, звісно ж, зарплатами копів. За місяць до запуску Нової поліції Аваков розповів, що поліцейським планують виплачувати від 8 до 25 тисяч гривень. Найменше (тобто 8 000) мали отримувати патрульні, а найбільше — слідчі МВС, місячний дохід яких мав скласти 25 000 гривень.
У коментарях українці активно обговорювали такі цифри. Думка суспільства розділилася надвоє: хтось обурювався, що поліціянти отримуватимуть чималі гроші в порівнянні з пересічними громадянами, а хтось радів, що тільки така зарплатня відштовхне їх від хабарів:
Деякі ЗМІ звертали увагу на те, що до лав поліції набрали людей зовсім різних професій, що не мали жодного стосунку до правоохоронної системи. Вчителі, прибиральники та навіть ді-джеї вивчили базове законодавство, вдягли форму та отримали пістолети, щоб патрулювати вулиці рідних міст.
Найчастіше люди запитують про зарплату і ставлять різні організаційні запитання, — розповідає член комісії з приймання анкет Яна Остапенко для газети “Сегодня”. — Приходять представники абсолютно різних професій: підприємці, вчителі, прибиральники, менеджери, діючі співробітники міліції. В основному, звичайно, харків’яни, але також зверталися люди з Сумської, Запорізької, а також Донецької та Луганської областей. Статистичних розрізів координатори поки не робили, але, за нашими підрахунками, серед тих людей, які приходили в ДК Міліції вчора, щонайменше 80% — люди до 30 років, серед яких чимало жінок
Думки суспільства з приводу такого професійного “вінегрету” серед правоохоронців і тут розділилися на два табори: одні вважали, що немає нічого поганого в тому, коли люди змінюють рід діяльності заради вищої зарплатні, інші обурювалися тим, що владними повноваженнями наділятимуть тих, кого готували всього лише протягом кількох місяців.
Варто, однак, зазначити, що зовсім не колишня професія допомагала претендентам отримати омріяну роботу, а жорсткий конкурсний відбір.
Як зазначалося, подати заяву на проходження тестування міг будь-хто, а вже за результатами іспитів поступово обиралися найкращі.
Буде три тести, за результатами яких відберуть людей зі швидкою реакцією, хорошою фізпідготовкою і розвиненою логікою», – пояснила консультант від МВС Тетяна Попова виданню “Кореспондент”
Перші перемоги
Те, що поліція зобов’язана захищати й оберігати громадян, усім і без того зрозуміло. Але звернімо увагу на ті вчинки, які хоч і не завжди можна назвати героїчними, але добрими — точно.
Приміром, коли поліцейські допомагали людям у тих ситуаціях, коли це не підпадало під їх прямі обов’язки. Якщо у “пошуковик” вписати фразу “поліцейські допомогли”, то можна знайти чимало цікавенького.
Приміром, такий заголовок: “У Києві поліцейські допомогли засмученій жінці поховати собаку”. Жінка написала у своєму facebook пост вдячності поліцейським, які звернули увагу на її поганий настрій та запропонували свою допомогу.
Були навіть випадки, коли копи реально рятували життя. Приміром, коли звернули увагу на хлопця, що втратив свідомість. Як виявилося, в нього зупинилося серце, і правоохоронці надали йому першу медичну допомогу.
ЗМІ писали також і про те, як поліціянти допомагали витягти застрягле авто, і про те, як розшукали бабусю, яка втратила пам’ять, і навіть про те, як копи знайшли господаря для собачки, що загубився.
А зовсім нещодавно, 5 жовтня, патрульний, ризикуючи собою, витяг із пожежі родину з трьох осіб із 6-річною дитиною. Та й узагалі, випадків, коли віддані правоохоронці зуміли швидко організуватися та врятувати когось від лиха, ба навіть і від смерті, вистачає.
Словом, назвати всіх поліцейських байдужими до суспільства аж ніяк не можна.
“Паршива вівця” українського реформування
Поліція, що виконує свої прямі обов’язки й допомагає людям, — це чудово, але, як каже народна мудрість, нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка. В нашому випадку — без правоохоронця-правопорушника.
На жаль, кількість повідомлень про злочинців-копів є вражаючою. За останній рік не було й місяця (якщо не тижня), щоб у ЗМІ не розповіли про чергового хабарника в погонах. За кілька тижнів від моменту присяги поліції на вірність народові в Києві, як уже стало відомо про перших “паршивих овець” у лавах правоохоронців.
22 липня 2015 видання “Gordon.ua” опублікувало матеріал про перші звільнення патрульних.
У серпні того ж року журналісти каналу “Україна” вирішили провести перевірку на чесність нової поліції і, працюючи “під прикриттям”, запропонували їм хабар. Експеримент завершився тим, що патрульні відмовились від хабара і попередили, що це кримінальна справа.
Однак далеко не всі поліцейські виявилися такими чесними. Вже у жовтні, тобто за три місяці після появи патрульних, виник перший корупційний скандал. Тогочасний голова патрульної поліції Олександр Фацевич в інтерв’ю для “Нового времени” розповів про хабарництво серед своїх підлеглих:
Звичайно, є випадки (хабарів — Ред.). Наприклад, в Одесі, де поліцейського звільнили за те, що взяв «подяку». Або випадок, коли поліцейський намагався продати шолом, який він забрав на місці ДТП. Ми зараз розбираємося з цим. Але це одиниці з 5 тис. чоловік по всій Україні. І найцікавіше, що в обох випадках порушників привели самі патрульні, їхні колеги. Це нормально. Колектив відторгає тих, хто йому не потрібен, — розповів глава патрульної поліції
Іще за місяць також в Одесі двох поліцейських затримали на хабарі в 50 000 гривень. А ще за місяць — “понеслося”…
Київ, Рівне, Нікополь — в усіх цих містах поліцейські в останній місяць 2015 року “погоріли” на хабарах. Заради справедливості зауважимо, що в грудні 2015 копи не тільки гроші вимагали, а ще й працювали. Ось що показує Гугл:
Однак виконання своїх прямих обов’язків одними поліцейськими аж ніяк не виправдовує злочинність інших.
2016 — рік змін у законодавстві та рекордів злочинності
Початок 2016 року запам’ятався українцям скандальним відео, де жінка-порушниця ПДР буквально вчинила погром у відділені поліції. Треба віддати належне поліцейським — трималися вони добре.
Серед іншого — все як зазвичай: одні поліцейські злочинців затримують, інші хабарі беруть.
Найгучнішою ж подією, пов’язаною з поліцією, стала ситуація із застреленим правоохоронцями хлопцем. Під час переслідування автомобіля, що рухався Києвом зі швидкістю близько 200 кілометрів на годину, поліцейський здійснив постріл і влучив у неповнолітнього водія. Пізніше суд заарештував правоохоронця, який здійснив постріл.
У березні ситуація виглядала спокійнішою: повідомлень про успіхи поліцейських було набагато більше, ніж про їхні злочини.
А от те, що відбувалося далі, більше схоже на жах. У квітні загинула жінка, яку збила машина патрульної поліції. Поліція визнала, що трагедія сталася з їх вини, але “патрульні отримали терміновий виклик, тому і зробили різкий маневр і не встигли увімкнути червоні проблискові маячки, як того вимагають правила”.
Того ж місяця колишньому очільникові вінницької поліції Антонові Шевцову оголосили підозру в державній зраді. Виявилося, що Шевцов брав участь у параді на 9 травня в окупованому Севастополі.
Літо розпочалося доволі контрастно: хтось рятував цуценят, а хтось — лупцював громадян.
Також улітку в перервах між чергуваннями копи продавали наркотики і брали хабарі замість штрафів.
До речі, Голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе, коментуючи факт поширеної корупції серед своїх підлеглих, заявила таке:
На жаль, маю сказати, що нам не вдалося поки викорінити усі корупційні складники, тому що перше – мотивація, якої немає у поліцейських. Друге – технічне обладнання, коли кожен поліцейський не почуває себе гідно, нема форми і машини… Третє – коли немає цілісності у правоохоронній системі для того, щоб хоча б розуміти, що кожна людина, починаючи з рядового співробітника, пережила таку ментальну трансформацію, що, так, ми зараз працюємо по-новому, а працюємо по-новому – значить, не лише поліція має працювати по-новому, а і уся правоохоронна система
Таке виправдання лунає, щиро кажучи, не переконливо. Виникає декілька запитань: навіщо брати на роботу людей, в яких “немає мотивації”, а по-друге, те, що “поліцейський не почуває себе гідно, нема форми і машини” не надає йому жодного права брати хабарі.
Зауважимо, були також і випадки, коли, вочевидь, невмотивовані копи без форми і машини створювали цілі банди та працювали на кримінальних авторитетів.
Після трагічної загибелі двох поліцейських під час виконання службових обов’язків Деканоїдзе та Аваков заявили про зміни в українському законодавстві та презумпцію правоти поліцейського. Відтепер правоохоронці матимуть більше прав та повноважень під час спілкування з підозрюваними.
Говорити про те, що реформа правоохоронної системи відбулася успішно, на жаль, не можна. Усі випадки корупції, недбалості та інших злочинів є цьому доказом. Звісно, є серед нових поліцейських і віддані своїй справі люди, готові на все, аби зберегти спокій громадян та охороняти їх, але це не той випадок, де перемог має бути більше, ніж поразок. Поразок тут не має бути взагалі.
Можна довго говорити про низькі зарплати копів (але в більшості громадян вони ще нижчі) та про їх втому (але хіба вони не знали, на що йшли?), однак цим не можна виправдати неймовірну кількість їхніх злочинів. Особливо боляче те, що ця реформа, як і решта нинішніх, відбулася завдяки перемозі Революції Гідності, завдяки людям, які жертвували собою заради країни. Зараз — саме той слушний момент, коли помилки можна виправити, а вчинки поліції, що паплюжать усю реформу, змінити не на каяття й виправдовування, а на важку працю над собою.
Проте рівень довіри до поліцейських в суспільства залишається високим, і тільки власне правоохоронці можуть виправдати віру населення в них і в силу сучасного українського права.
Залишити відповідь