Із будівельними аферами покінчено: правда чи лише обіцянки?

Жахливе становище будівельної сфери, недотримання норм, зведення незаконних споруд, будматеріали низької якості та недбалі працівники. Не гра слів а факт: так будується майбутнє країни. Доведені до відчаю будівельники та архітектори чекають на зустріч із Президентом України Петром Порошенком на початку грудня, щоб обговорити, чи вирішить насправді новий проект закону ці проблеми та чи викорінить він афери в цій галузі

Сувора реальність будівництва

Нагадаємо, що в липні цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №4733-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», розроблений групою народних обранців спільно з Держархбудінспекцією.

Розробку цього проекту було ініційовано задля усунення негативних тенденцій у будівельній галузі внаслідок не до кінця продуманої лібералізації містобудівного законодавства у 2011 році. Штучний розподіл об’єктів будівництва трьох класів наслідків на п’ять категорій складності та встановлення для них різного порядку оформлення дозвільних документів давав недобросовісним забудовникам необмежене поле для маніпулювання під час розроблення проектів будівництва та набуття права на виконання будівельних робіт.

Як наслідок — збільшення кількості проблемних забудов, поява переліку незаконних будівництв у столиці, недотримання будівельних норм та приголомшливе зростання кількості ошуканих інвесторів.


Як просувається робота над цим документом до винесення цього у друге читання? Чи можна-таки якісно змінити будівельну галузь та контроль над нею?

За словами відомого архітектора, Лауреата державної премії, члена Спілки архітекторів України Георгія Духовічного, який, до речі, входить до складу робочої групи з підготовки цього надважливого документа, фахівці вносять до нього безкінечні поправки та відстоюють їх.

Проте тексти професіоналів у Верховній Раді потім змінюють до невпізнанності, і ми, таким чином, отримали документ, який можна умовно, жартома і порівняльно назвати так: «спрощення електричних схем методом видалення середини та з’єднання початку та кінця». Ми ратуємо за простий закон і просимо обранців перестати видумувати український «велосипед» — треба просто взяти подібний закон у одній із європейських країн і перевести його українською мовою. Таким чином, ми б отримали нормально функціонуючий документ, а не такий, під якого потім треба ухвалювати ще багато підзаконних актів, чи взагалі інших законів, — вважає він

І звісно, архітектор має рацію — сьогодні ми чомусь переймаємо в сфері будівництва якийся невдалий мікс свого і чужого.  Так, якщо спрощуємо закони (за прикладом цивілізованих країн), то обов’язково до будівництва «приєднуються» непрофесіонали або люди, які взагалі цією справою займатися не можуть, — нечесними діями та підкупами переводять дозволи на будівництво з більш низького класу до більш високого. І тоді в нас зводяться будинки на Червонозоряному проспекті, що потім падають, чи цілі мікрорайони зведених незаконно новобудов, куди навіть місцева влада не проводить тепло та газ.

Будівництво, в залежності від категорії складності за декларативним принципом або на підставі дозволу на виконання будівельних робіт (які і є тою «не до кінця продуманою лібералізацією містобудівної діяльності» — Авт.), дійсно було запроваджене в 2011 році з прийняттям Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Хотілося б наголосити, що це було зроблено для спрощення дозвільних процедур у містобудівній діяльності. Але з часом виявились недоліки цієї новації.

Наразі є потреба у внесенні змін до цієї «лібералізації». Так, було запропоновано узгодити наше законодавство з європейським, зокрема використовуючи не «категорію складності» для класифікації об’єктів будівництва, а «класи наслідків об’єктів будівництва

Тому чинне законодавство, враховуючи його спрощення, безперечно потрібно удосконалювати і деталізувати задля уникнення двозначних формулювань, — вважає юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяна Журавель.

Старі категорії складності — геть

До речі, колег-архітекторів підтримує і Конфедерація забудовників України (КБУ). Будівельники вважають, що наразі склалася ситуація, яка провокує зловживання щодо визначення категорій складності будівельних об’єктів. Зокрема, не рідко замовники під різними приводами вимагають від проектувальників розробити проект, аби він формально відповідав третій категорії складності, а згодом найрізноманітнішими схемами вносять коригування та зміни до нього, аби фактично змінити категорію: на папері — одне, в житті — геть інше.

Може здатися дивним, проте будівельники й девелопери вважають (практично як і архітектори), що зміни, подані в законопроекті, є лише тимчасовими щепленнями, а не повноцінною реформою будівельного законодавства щодо контролю і нагляду за будівництвом, що їх потребують та вимагають і будівельники, і громадськість. Таким чином, передова частина будівельної спільноти прагне прозорого та добре контрольованого ринку.

Це цілком виправдане прагнення, адже ми маємо чудовий приклад діяльності «горе-забудовника» Анатолія Войцеховського. У червні 2016 року йому було вручене повідомлення про підозру у низьці самовільних захватів земельних ділянок у різних частинах Києва та зведенні там (зрозуміло, що незаконно) численних будинків. Спершу він тримався за гратами в СІЗО, потім його відпустили і він утік за кордон. Тепер, як нещодавно повідомили міські очільники Києва, в будинках, які було зведено компанією Войцеховського, немає і не буде газу та опалення. Тобто люди живуть (хтось навіть понад два роки) незаконно і без жодних комунальних зручностей! І коли це питання вирішиться на їхню користь, невідомо…

Правда і кривда законопроекту

Чи вітають фахівці нововведення, регламентовані в першому читанні законопроекту щодо того, аби будівництво об’єктів середнього і значного класів здійснювати лише за дозвільною системою?

На це питання фахівці КБУ відповідають досить розпливчасто… Так, вони наголошують на тому, що їхня конфедерація розглядає ці зміни лише крізь призму підвищення якості зведення будинків:

Безпека та якість будівництва мають бути безкомпромісними константами як для забудовників, так і для контролюючих органів у будівництві, — так відповідають на це питання представники будівельної громади

У такій відповіді вбачається, з одного боку, небажання якісного контролю за будівництвом. Юристи ж упевнені, що вказане нововведення буде позитивним і треба уніфікувати підходи до будівництва.

А от у питанні того, що запропоновані норми передбачають максимальне спрощення дозвільної системи для так званих будівництв незначного класу наслідків, які сьогодні складають 80% від загального обсягу забудов, КБУ вітають, і навіть дуже.

Проте, приміром, юрист Тетяна Журавель наголошує, що класи наслідків, запропоновані в проекті закону, мають бути чітко прописані:

А вже після цього треба дивитися, що саме підпадає під таке спрощення. Однак не можна допустити такого рівня спрощення дозвільної системи, при якій буде номінальний чи взагалі відсутній контроль та нагляд за будівництвом об’єктів з незначними наслідками. Таким чином, наразі не можна однозначно сказати, наскільки позитивною є вказана норма

І це є цілком правильним, адже, коли ретельно не вивчати кожен окремий випадок, то знову буде «дежа вю» будівельної вседозволеності.

Створити будівельну поліцію та ввести сертифікати

Що ще треба додати до законопроекту? Приміром, архітектори впевнені, що потрібно чітко виписати різновиди сертифікатів, які надаються фахівцям: реставратори, ландшафтні архітектори, експерти в області архітектури.

Дехто з них навіть іде дуже радикальним шляхом. Так, архітектори не розуміють теперішні функції ДАБІ (Держархбудінспекції). Вони вважають, що, по-перше, до архітектури ця структура не має жодного відношення, адже там не працює жодного архітектора як мінімум. А, по-друге, фахівці пропонують замість ДАБІ або в її доповнення започаткувати діяльність такого органу, як Будівельна поліція, яка б і здійснювала жорсткий контроль за будівельниками і карала за порушення законодавства. До речі, подібні інституції працюють у багатьох цивілізованих країнах.

Пан Духовічний зазначає, що до її лав можуть ввійти колишні воїни АТО. Архітектурна спільнота нещодавно навіть надіслала відповідного листа з подібним проханням та пропозиціями до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Отже, в царині контролю за будівельними компаніями, їхніми керівниками  та додержанням українського законодавства, ще доведеться зробити чимало роботи. Цей законопроект потребує ще великого доопрацювання і внесення коректив, передусім, для нашої ж безпеки — пересічних громадян-інвесторів будівництва. Сподіваємося, що до всіх важливих викладок прислухається і Президент України.

Ігор Гонта

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *