Обшуки IT-компаній: сплановане замовлення чи законна необхідність?

IT-спільнота знову хвилюється. За інформацією керівників компаній та асоціацій бізнесу, різноманітні силові структури безупинно проводять масові обшуки в їхніх офісах, вилучають сервери та паралізують роботу. Натомість держава майже не проявляє зацікавленості в ситуації, а подекуди навіть виявляє прихильність до силових силовиків, виправдовуючи їхні дії

Так, за словами одного з керівників компанії CEO SBT Sysytem Ukraine Дмитра Овчаренка, якщо в 2015 році з так званими «масками-шоу» зіткнулися близько 30 гравців інформаційного ринку, то ще в нинішньому 2016 році, що не добіг кінця, цей показник набагато вищий.

Найдивовижніше в «масках-шоу» те, що жоден гучний обшук у роки незалежності України так і не завершився судовим покаранням. Це дає змогу експертам говорити про навмисне використання обшуків для тиску на бізнес. По суті, йде гра в «одні ворота» в найкращих традиціях радянської каральної машини, а після вилучення техніки й чималих фінансових втрат через багатомісячний простій «живого» бізнесу звучить: «Вибачте, помилочка вийшла…», — зазначає він

Спільнота домоглася (завдяки своєму чималому лобі у Верховній Раді України) “проштовхнути” законопроект №3719 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні». У вересні цього року за нього проголосували в першому читанні.

Проект закону, звісно ж, стосується не лише представників IT-бізнесу, а й інших галузей підприємництва. Головна ідея цього документу — заборонити вилучення серверів компаній. Але що саме міститься в проекті закону, чи враховує він інтереси українського бізнесу взагалі та чи дійсно ІТ-бізнес потребує такого захисту? Ми намагалися зібрати якомога більше консолідованих думок та вивести неупереджене бачення цієї проблеми.

Що пропонує законопроект?

Для забезпечення додаткових гарантій законності під час проведення окремих слідчих дій законопроектом пропонується внести такі зміни в статті Кримінально-процесуального кодексу:

  • заборонити тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, натомість дозволивши слідчим здійснювати копіювання інформації;
  • дозволити застосування спецпідрозділів під час проведення обшуків у суб’єктів господарювання виключно на підставі ухвали слідчого судді та лише в кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину;
  • гарантувати доступ адвоката до процесу обшуку на будь-якому його етапі;
  • регламентується дозволяти обшук лише як виняткову слідчу дію, коли неможливо отримати інформацію в інший спосіб;
  • у клопотанні про проведення обшуку передбачити обов’язкову аргументацію його необхідності та детальний опис предметів і осіб, яких планується відшукати.

Як ми бачимо, ці зміни, що пропонується внести до КПК, є вагомими та серйозними. Проте, навіть враховуючи це, представники бізнесу інформаційних технологій все-таки невдоволені:

Так, в законопроекті значиться заборона тимчасового вилучення електронних інформаційних систем. Але ж проблема якраз полягає в тому, що правоохоронні відомства спокійно конфіскують саме сервера і стверджують, що це — не інформаційна система. Також ми стоїмо на тому, щоби спілкування з бізнесом відбувалося наступним чином: хочеш вилучити сервер у злочинця, то попередь його завчасно, — додає Дмитро Овчаренко.

Його підтримує народний депутат, голова комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. Народний обранець вважає, що такими діями («маски-шоу» із вилученням серверів) Україна щораз усе гірше й гірше виглядає перед очима цивілізованого світу, адже українських програмістів та наші інформаційні компанії знають повсюдно і те, що сталося вранці, стає відомим у світі вже пообіді.

Документ не без прогалин…

Що з цього приводу думають інші фахівці? Так, за словами юриста ЮК «Центр Конфліктології і Права» Ігоря Кравченка, його ставлення до можливого регламентування заборони вилучення серверів в інформаційних компаній, швидше, негативне, ніж позитивне:

Адже законодавче врегулювання порядку проведення слідчих дій відбувається не тільки для захисту прав осіб, в яких проводяться обшуки, а й для досягнення мети кримінального провадження. Повна заборона у вилученні серверів призведе до обмеження можливості доказування в певних категоріях кримінальних правопорушень, що абсолютно неправильно. Зокрема, копія інформації, що містилася на серверах, не зможе бути використана як доказ в межах кримінального провадження. Окрім того, копія інформації не зможе бути об’єктом проведення експертизи

До речі, на останньому наголошують й інші експерти. Навіть радник міністра внутрішніх справ України, народний депутат України Антон Геращенко, який був одним із авторів цього законопроекта, вважає, що копіювання інформації з серверів не є доказовою базою в судах та в багатьох випадках треба вилучати саме сервери, бо на них міститься чимало корисної в тій чи іншій справі інформації.

Також фахівці не розуміють, що це таке — хочеш вилучити сервер, то треба попередити про це злочинця (чи читай: потенційного злочинця). Справді, скидається на нісенітницю. До того ж дехто з представників інформаційного бізнесу намагається довести навіть, що в такий законопроект до його другого читання потрібно вписати обов’язок про те, що в тому разі, якщо слідчий надумав перевіряти будь-яку компанію, він повинен повідомити про таке не лише його директора, а й його адвоката. Ну, останнє, справді, більше схоже на жарт.

Варто розуміти, що результативність проведення слідчих дій, а особливо обшуку, залежить від раптовості та оперативності його проведення. Попередження особи, в якої планують вилучити ту чи іншу річ, про таке вилучення не посприяє ефективному проведенню досудового розслідування, а виключить можливість того.

Зміни до законодавства в частині проведення слідчих дій не можуть містити положення про абсолютну заборону проведення тих чи інших процесуальних дій слідчими. Справи бувають різними. І тому доцільність обмеження права власності учасників кримінального провадження мають доводитися стороною обвинувачення в суді у кожній справі окремо, — зазначає Ігор Кравченко

Пір’ячко на писку

Усе в цьому питанні упирається в суддю. Мірилом усіх цих перипетій повинен бути лише він. Якщо суддя надасть дозвіл на проведення будь-яких обшуків у тій чи іншій IT-компанії, то слідчі мають повне право це робити. Якщо такого дозволу немає, то не буде й обшуків. Усе питання стоїть лише в компетентності та чесності суддівського корпусу.

Але й в ІТ-компаній, як то кажуть, пір`ячко на писку. Не можна не врахувати те, що зазвичай представники цієї бізнес-спільноти самі усе замовчують. Дійсно, обшуків проводиться чимало, і підприємці мають рацію в тому, що практично жодної справи не доводиться до суду. Але, як свідчить практика, лише 1 із 20, або навіть 1 із 30 керівників компаній пишуть заяви на незаконні дії та обшуки. Чому це так? Усе доволі просто: чимало з директорів IT-компаній «домовляються» зі слідчими і справу фактично «ховають».

Фахівці також наголошують на тому, що, зазвичай, «диму без вогню не буває», тобто керівники компаній відчувають за собою “грішки”, проте крім хабара, який вони можуть дати правоохоронним органам, щоб їх потім не чіпали, вони можуть чесно сплатити штрафи.

Не слід забувати й про те, що «в гості» до IT-компаній приходять і за заявами її колишніх звільнених та мстивих працівників. До того ж, ці працівники можуть знати чимало цікавого та надати інформацію, що також може доводити причетність компанії до будь-яких злочинних дій та проявів. Звісно, що це виправданий обов`язок для правоохоронців, хоча й частка спокуси тут є.

А ще якось бентежить дивне намагання IT-бізнесу трохи «сховатися в тінь». Так, Антон Геращенко справедливо цитує відомого вітчизняного IT-підприємця, який каже, що податки в нашій країні сплачують лише труси. Тому наразі ми маємо таку картину: чимало фахівців цього бізнесу оформлені на приватних підприємців і сплачують фактично копійки в держбюджет (від 200 до 600 гривень на місяць). Якби вони всі працювали на звичайній базі оподаткування, то сплачували б в рази більше.

 

Звісно, більшість громадян усвідомлюють чималу роль ІТ-бізнесу в розвитку країни, в орієнтованості на технологічно розвинене суспільство та підйом економіки. Проте цей сектор підприємництва належить не тільки до найприбутковіших, а й до найризикованіших. Він може бути не тільки інструментом у підкоренні економічних вершин, а й важелем у руках зловмисників.

У країні в стані кризи та війни виникає ще реальна загроза того, що здобутки ІТ-галузі обернуться на користь озброєних угруповань, вимивання коштів, розповсюдження дитячої порнографії, хакерським атакам тощо. Тож проведення законних перевірок — це виправдана вимога держави. Головне, аби вони дійсно відповідали букві закону.

Ігор ГОНТА

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *