Кому не потрібне держрегулювання цін на продукти і хто від цього програє

Державне регулювання цін на продукти: держава вмиває руки, експерти: “Без цього нам не обійтися”. До чого призвело скасування держрегулювання, що відбувається з цінами на продукти і як це впливає на життя українців?

Після скасування регулювання вартості продуктів з 1 жовтня 2016 року на три наступні місяці Кабінет Міністрів України не відновив його й надалі. Тобто регулювання цін на товари та послуги в Україні не відбувається з 1 січня 2017 року.

Цікаво, але уряд не видав з приводу продовження (чи припинення) такої практики офіційних нормативно-правових документів.

Як ми зазначали раніше, 11 серпня минулого року було завершено ліквідацію Державної інспекції з контролю за цінами. Проте, як подейкують бізнесмени, вже після Нового року вони мали зустріч із фахівцями цієї «живої-неживої» організації. Предмет розмови та її наслідки — загадка.

Коротко про те, кому заважало регулювання цін

Що каже з приводу пролонгації (продовження) чи закінчення терміну дії державного регулювання цін на продукти харчування (та особливо на так звані соціальні товари) наш уряд? Якими виявилися підсумки дії пілотного проекту?

Наприкінці грудня 2016 року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що фахівці виконавчої влади держави впевнені: практика державного регулювання цін була корумпованою, чимало представників бізнесу її взагалі не дотримувалися:



Створювалися різного роду обмеження, проте ніхто такої практики не дотримувався. До того ж це жодним чином не впливало на ринок, однак чиновникам це давало можливість впливати на реальних підприємців. Таким чином, ми вважаємо, що й надалі не будемо регулювати ціни в Україні

Щоправда, днями таємницю навколо цього питання «розвіяло» Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Найближчим часом Мінекономрозвитку порекомендує уряду визнати успішними результати пілотного проекту щодо відміни регулювання цін на продукти харчування (цікаве формулювання, чи не так?). Також міністерство вказує, що проект рішення щодо відміни держрегулювання цін найближчим часом буде опубліковане на його офіційному сайті для обговорення.

Мінекономрозвитку: зростання цін через скасування регулювання не відбувається

Те, як органи влади враховують думку пересічних громадян, ми чудово знаємо — уряд вислуховує народ і все одно робить по-своєму. Те саме — і у випадку тримісячного «бездержав’я» на ринку продуктів харчування.

Скасування державного регулювання цін, дійсно, здавалося вигідною для нашого бізнесу та виробництв — українські фермери, виробники продуктів харчування, а також торговельні мережі звільнялися від обов’язкової декларації цін і примусового встановлення націнки.

Тоді це мало дозволити виробникам і рітейлерам заощаджувати сотні мільйонів гривень щомісяця на адмініструванні декларативної собівартості продуктів і націнки. Начебто саме таку ціну вони платили до 1 жовтня 2016 року за те, щоб, за словами урядовців та інших чиновників, виконувати застарілі пострадянські вимоги.

За словами юриста ЮК «Центр Конфліктології і Права» Тетяни Журавель, після закінчення дії пілотного проекту в Україні продовжує діяти державне регулювання цін на продовольчі товари:

Тетяна Журавель, юрист

Проект добре себе зарекомендував, істотного зростання цін, яке б було пов’язане саме з уведенням проекту, не було. Так, ціни зростали, але такі підвищення були по’вязані із сезонними змінами, інфляцією. Тобто, якщо порівняти ціни на аналогічні продукти за такий самий період минулого року, то можна побачити, що кардинальних змін у бік підвищення не відбулося

Так само вважають і чиновники Мінекономрозвитку. За їхньою інформацією, на момент дії пілотного проекту за інфляції 5,6% проти 1,4% (у 2015 році), ціни зростали меншими темпами — 4,5 проти 5,4%.

У Міністерстві зазначають, що динаміка цін на 17 груп товарів, регулювання ціноутворення яких на той час було призупинене, практично не відрізнялася від 2015 року.

Найбільше зростання цін у четвертому кварталі 2016 року спостерігалося відносно молочних продуктів (10-22%) та курячих яєць. Такі вражаючі показники, порівняно з 2015 роком, пов’язують із сезонністю та ситуацією на ринках експорту, але аж ніяк не з відміною регулювання.

Правда про зростання цін

За інформацією Державної служби статистики, за «пілотні» місяці 2016 року ціни зросли не набагато — на 3,2%. Проте, якщо розглядати картину за окремо взятими продуктами чи їхнім набором, ситуація складається зовсім інакше.

Так, споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а на молочні продукти — практично на 33-34%.

Джерело: Державна служба статистики України, показники у гривнях

 

У січні цього року ми спостерігали зростання цін на соціально значущі продукти: хліб — на 2%, телятина та молочні товари — на 5%, овочі — на 8%, картопля — на 12%.

Тут, як кажуть, і аналізу проводити не треба — наскрізне зростання цін. І не важливо, чи впливає пілотний проект на це чи ні. Важливо інше — держава просто повинна наполегливо працювати у сфері ціноутворення, особливо, на харчові продукти.

Чому без регулювання чи субсидіювання – ніяк?

Голова Ради Нацбанку України Богдан Данилишин зазначає, що в середньому понад половина витрат українців припадає на продовольство, а в населення, яке має найнижчі доходи і поготів — понад дві третини.

І що можна сказати нашим чиновникам, які прагнуть скасувати будь-яке регулювання цін на продукти харчування в найбіднішій країні Європи? Питання риторичне.

У цьому контексті видається цікавою думка голови Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка:

Мінекономрозвитку повинно було надати прогнози щодо зростання чи падіння цін на продукти харчування ще до того, як воно збиралося запроваджувати цей пілотний проект щодо відміни держрегулювання. Щодо самого регулювання державою цін, то я обома руками за це. Адже в європейських країнах ціни на чимало позицій продуктів харчування не відрізняються від українських. Проте ми ж прекрасно розуміємо, що доходи наших громадян в рази менші за зарплати європейців. Наразі, коли наш народ потерпає від економічної, політичної та військової кризи, відміняти держрегулювання цін на продукти не можна. Час для цього обрано дуже невдалий

Крім того, в країнах Заходу дуже серйозно ставляться до системи ціноутворення, над чим на замовлення урядів працюють цілі аналітичні інституції. Тож уряди європейських країн прислуховуються до висновків аналітиків і вміло відрізняють завищені ціни від адекватних.

Звичайно, потрібен нагляд за цінами на основні споживчі товари. Відповідно до Закону «Про ціни і ціноутворення», державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, — зазначає юрист Тетяна Журавель.

До того ж в Україні немає не лише держрегулювання цін. У нас також немає й практики субсидіювання витрат на купівлю продуктів чи ліків від держави для малозабезпечених громадян, яких щороку та щомісяця більшає. А така практика в багатьох країнах є.

Практично відстороненим від карання монополій та компаній, що вступають у картельні змови з метою завищення цін на товари і послуги, виглядає Антимонопольний комітет України. На думку Тетяни Журавель, комітет має слідкувати за формуванням та реалізацією конкурентної політики, зокрема й під час регулювання цін, тарифів на товари. Однак водночас значні обмеження і тиск можуть негативно вплинути на розвиток конкуренції.

Звісно, в усьому треба знати міру —  передусім, законодавчу. Олексій Дорошенко зазначає, що наразі АМКУ, за різними авторитетними українськими рейтингами, посідає одне з останніх місць серед державних інституцій у питаннях довіри до неї серед населення. Проте ця інституція має незрівнянно великі повноваження, аби карати монополії та інші компанії за незаконні дії щодо споживачів.

Державні структури та вищі органи влади повинні негайно втрутитися у процес ціноутворення на продукти харчування. Якщо це буде вкрай важко зробити (хоча тут нічого надважкого немає), держава повинна визначити категорії найбідніших громадян, яким вона надаватиме адресну грошову допомогу (субсидії, як і на житлово-комунальні послуги) для купівлі хліба насущного та їжі до нього.

Ігор ГОНТА

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *