Асоційоване членство в ЄС. Що це і що воно дасть українському бізнесу

30 травня Сенат Нідерландів проголосував за ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Це остання сходинка на шляху до асоційованого членства в ЄС. Це іще не членство, але відтоді Україна буде зобов’язана провести кардинальні зміни у державі

Незабаром документ має підписати король Нідерландів, а після публікації в державному журналі він набуде чинності. Та що це змінить для українського бізнесу?

Досі між Україною та ЄС діяла так звана тимчасова угода, чинна з 1 листопада 2014 року, яка передбачала двостороннє виконання лише певних положень Угоди про асоціацію (УА).

Нагадаємо, що необхідність у тимчасовій асоціації викликана зривом ратифікації Угоди з боку Нідерландів через результати референдуму серед населення.

З січня 2016 року між Україною та ЄС запроваджено Зону вільної торгівлі, а з 11 червня 2017 року наші громадяни отримають право безвізового в’їзду до країн Шенгенської угоди. Тож повна ратифікація УА є наступним логічним та стратегічно важливим кроком для України на шляху до ЄС. Що ж насправді вона змінить?

Бізнесменам доведеться вдосконалювати систему обліку та аудиту, але це не гарантує захист їхніх прав

Бізнесу доведеться також звикати до європейських умов корпоративного управління, але це гарантує більший захист прав акціонерів, кредиторів та інших сторін


Для українського бізнесу найважливішою частиною УА був Розділ V, де йдеться про економічне та секторальне співробітництво між Україною та країнами ЄС. За умовами тимчасового режиму, діяло всього 11 статтей цього розділу з прописаних 28.

Головною відмінністю УА від тимчасової асоціації є те, що повна Угода передбачає ширше поле співробітництва, а також, що важливо, накладає на учасників Угоди часові рамки зобов’язань.

Таким чином, серед тих положень, що мають почати виконуватися вже цього року, є макроекономічне співробітництво, управління державними фінансами, статистика, співробітництво в сфері космічних розробок, наука й технології, політика в сфері промисловості й підприємництва, інформаційне суспільство, туризм тощо.

Введення в дію статтей V Розділу УА передбачає  імпліментацію численних директив та регламентів ЄС з чітко означеними датами виконання.

Так, наприклад, 15 законодавчих актів ЄС та кілька рекомендацій Єврокомісії, Україна зобов’язана впровадити протягом найближчих 2-4 років лише згідно з Главою 13 “Законодавства про заснування та діяльність компаній, корпоративного управління, бухгалтерського обліку та аудиту”.

На практиці це означає, що українському бізнесу варто вже зараз впроваджувати міжнародні стандарти у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, а також орієнтуватися на європейські правила політики корпоративного управління.

Важливо, що ця Глава також передбачає запровадження в Україні захисту прав акціонерів, кредиторів та інших зацікавлених сторін відповідно до вимог ЄС у цій сфері.

Повинні відбутися зміни у трудовому законодавстві

Також передбачено скорочення контролю, однак це тільки посилить вимоги до якості товарів та послуг.

Дуже важливими також є положення про встановлення на 2-4 роки виконання Україною десятка директив, що передбачають, зокрема, гендерну рівність в оплаті праці, заборону дискримінації за будь-якими ознаками, додаткові 4 дні відпустки, гарантування здоров’я та безпеки праці тощо.

Також в Угоді прописане посилення захисту прав споживачів. Бізнес зобов’язується поступово вводити європейські стандарти контролю якості продукції.
Українські товари повинні стати максимально безпечними. Скасовуються ДСТУ та певним чином спрощується контроль за продукцією з боку держави та митних органів. Чимало положень стосуються захисту довкілля та боротьби з корупцією, що також певною мірою стосується українського бізнесу.

Чого не слід чекати?

Не варто очікувати, що зміни відбудуться вже завтра. За словами Тараса Качки, уповноваженого з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України, в короткотерміновій перспективі взагалі не слід очікувати на кардинальні зміни:

Такого видимого ефекту, як було, коли тимчасова угода набрала чинності, на економіку в короткотерміновій перспективі не буде. Але в довгостроковій перспективі дає можливість впроваджувати ті положення, які дають (українському бізнесові — Checkpoint) більший доступ до ринку

Найбільші перспективи УА обіцяє сфері послуг, адже тепер українцям буде легше виходити на ринок ЄС. У середньостроковій перспективі експерт передбачає покращення в забезпеченні поштових послуг, сфері міжнародних перевезень, телекомунікаціях та фінансових послугах.
Асоціація не передбачає перспективи членства України в ЄС. Також нам відмовили в гарантіях колективної безпеки і наданні військової чи фінансової допомоги.
Попри те, що українські громадяни в межах УА отримали право безвізового перетину кордону з країнами Шенгенської угоди, це не дає їм права довгостроково проживати чи працювати на території Євросоюзу.
Перший рік тимчасового застосування Угоди продемонстрував, що Україна має високий потенціал: наш експорт до країн ЄС зріс майже на чверть (на 24,5%). А успіх УА для України залежить насамперед від того, як наша країна виконуватиме покладені на неї зобов’язання.

Угода не є кінцевим результатом, а лише своєрідною програмою дій із прописаними термінами виконання кожного з положень. За словами Тараса Качки, зараз мова повинна йти про посилення уваги до впровадження Угоди й до реалізації тих положень, які там обумовлені: адаптація законодавства, прийняття додаткових рішень тощо.

Й коли буде прогрес у виконанні Угоди — тоді й відчуємо поліпшення для бізнесу.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *