Енергетична незалежність як мрія. Що відбувається з нафтою і газом?

У цьому році Україна вперше потрапила в міжнародний рейтинг «Індекс управління ресурсами» (RGI). Тепер ми можемо не тільки адекватно оцінити наше місце серед газодобувних країн, але і діагностувати проблемні зони у видобутку нафти і газу

Сусідами України за «слабкістю» стали Казахстан, Киргизія та Росія

Якщо Норвегія й Великобританія потрапили до групи сильних, то нашими сусідами за «слабкістю» стали Казахстан, Киргизька Республіка та Російська Федерація. Україна набрала лише 49 балів зі 100 можливих і посіла 44-те місце в рейтингу 89 країн, багатих на природні ресурси.

Чому ж країна з потужним вуглеводневим ресурсом не в змозі скласти гідну конкуренцію? У нас є достатні запаси газу й нафти для енергетичної незалежності, принаймні у середньостроковій перспективі. Згідно з даними, опублікованими в звіті OPEC за 2016 рік, нафтові ресурси в Україні оцінюються в 54 млн тонн, а запаси газу — 924 млрд. кубометрів.

Увесь цей потенціал не використовується повноцінно. За статистикою Міненерговугілля, минулого року власний видобуток природного газу дорівнював лише 20 млрд кубометрів. А це надзвичайно мало.

Світова практика показує, що річний видобуток повинен становити близько 4% захищених балансових запасів, а щорічний приріст розвіданих запасів повинен перевищувати річний видобуток майже вдвічі.



Майже половину запасів палива ми імпортуємо, а інвестори нас бояться

Наші вітчизняні запаси забезпечують тільки 62% споживання, інші необхідні обсяги доводиться імпортувати. За даними Naftogaz Europe, за 2016 рік в Україні було вжито 33,2 млрд м3 газу, з яких 33% становить імпорт. Не дивно, що в пріоритеті в уряду — нарощування власного виробництва енергії шляхом залучення інвестицій.

Істотними перешкодами на шляху навіть найсміливішого інвестора виступають суперечливе законодавство, високий рівень корупції та неефективна українська судова система.

Все псує й комплекс специфічних проблем, типових для видобувних галузей, таких як недосконалість земельного законодавства, надто бюрократизована система отримання дозволів, нестабільні рентні та податкові правила, відверто слабка зумовленість питань, пов’язаних з мінімізацією шкоди для навколишнього середовища.

Енергетичну модернізацію країни гальмує Верховна Рада

Навесні нардепи намагалися прийняти законопроект про прозорості у видобувних галузях, який згодом успішно провалили. А в парламенті та профільних комітетах знайдуться й інші проекти актів, спрямованих на поліпшення системи управління природними ресурсами в Україні.

Мова йде про законопроект (впровадження сучасних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності), дерегуляційний проект в нафтогазовій сфері, проект про часткову децентралізацію ренти і про оцінку впливу на навколишнє середовище.

Якщо ситуація кардинально не зміниться, на Україну чекає корупційне майбутнє Венесуели, а не норвезький рівень життя громадян.

Баланси природного газу України один із найбільших в Європі

Нарощування видобутку природного газу всередині країни — єдиний дієвий інструмент у досягненні енергетичної незалежності. А за даними міжнародного консалтингового агентства IHS, за останні 25 років видобуток природного газу в Україні скоротився майже на 20%.

— із 24,4 млрд. м3 в 1991 році до 20,1 млрд м3 в 2016. Стрімке зменшення обсягу видобутку пов’язане з виснаженням наявних родовищ на 60-75%

Але ще на початку 2016 року балансові запаси українського природного газу склали 924,1 млрд. м3. Це один із найвищих показників в Європі, адже таких запасів повинно вистачити мінімум на 46 років. Для порівняння: ресурси Румунії розраховані на 14 років, Норвегії – на 16, Польщі – на 27.

Тобто є значний потенціал галузі, але немає умов для його розвитку.

Що сталося з Держгеонадрами?

За роки незалежності практично повністю була зруйнована потужна геологічна служба. Функції Держгеонадр зводяться до проведення аукціонів та видачі дозволів на право видобутку й розвідки корисних копалин.

І хоча останнім часом аукціони стали відкритими, чеснішими вони не стали. Чиновники цього держвідомства щораз опиняються в центрі скандалів непрозорого розподілу дозволів.

У нас залишається невиправдано високим тариф рентних платежів

Газовидобування в Україні залишається недостатньо конкурентоспроможним для залучення інвестицій.

Видобування запасів газу в Україні та інших країнах

Уся справа — в надто високих ставках рентних платежів на видобуток природного газу. Згідно з висновками компанії Deloitte, в Європі розмір зазначених спеціалізованих ресурсних платежів представлений в середньому на рівні 12%.

До того ж більшість країн за останні роки переглянули ставку в бік зниження. Тоді як в Україні середній тариф рентних платежів становить 29% від вартості товарної продукції, тобто один із найвищих у Європі. А це зовсім не приваблює інвесторів і вони бракують Україну.

Ресурси є, але з невідомих причин ділянки простоюють

Ще одна проблема — відсутність нових ділянок нафтогазоносних надр і низький рівень розробки існуючих.

За даними «Державного інформаційного геологічного фонду України», з початку 2016 року зі 112 спеціальних дозволів на геологічну розвідку з дослідно-промисловою розробкою та наступним видобуванням юридичні особи-власники, 14 з них (площею понад 2,6 тис. км2), не платили рентну плату. Тобто ресурси в наявності, але з невідомих причин ділянки простоюють.

А за словами виконавчого директора Асоціації газодобувних компаній України Романа Опимаха, «нафта й газ матимуть значення ще максимум 50 років. Тому всі країни, що володіють перерахованими ресурсами, повинні їх розробляти, а не сидіти».

Такі міжнародні компанії, як Exxon Mobile, Shevron, Shell, американська Hunt Oil і бразильська Petrobras, неодноразово намагалися зайти на український ринок, але далі заяв чиновників про доцільність освоєння морських шельфів справа не просунулася.

Ситуація змінилася тільки після стрімкого зростання цін на російський та середньоазійський газ. З іноземними інвесторами було укладено багатообіцяючі угоди, але нестабільна ситуація в Криму заморозила ці проекти на невизначений термін.

Енергетичне майбутнє: яке воно?

Різні гравці ринку пропонують різні сценарії. За прогнозами Українського Інституту Майбутнього, до 2022 року наша країна може вийти на самозабезпечення газом, нафтою і нафтопродуктами.

Кабінет Міністрів порадував розробкою нової Енергетичної стратегії до 2035 року, яка відрізняється від радянської централізованої моделі. Великі надії покладає Кабмін на держкомпанію ПАТ «Укргазвидобування», яка до озвученого строку має наростити видобуток до 20 млрд кубометрів.

Для реалізації задуманого компанія зобов’язана активно освоювати нові родовища, але з 2011 по 2016 рік вона не отримала жодної ліцензії. У найближчих планах Укргазвидобування — розробка шельфу Чорного моря. Але спробу отримати відповідні дозволи заблокувала Одеська облрада. Парадокс у тому, що цей шельф не належить до його юрисдикції.

Реформування нафтогазовидобувної галузі неможливе без повноцінної законодавчої бази

Наприклад, Закон про децентралізацію ренти, який набуде чинності 1 січня 2018 року, гостро ставить питання про визначення механізмів управління коштами на місцях, адже їхня сума, за приблизними підрахунками, становитиме близько 1,8 млрд грн.

Потрібно продовжити реформувати корпоративне управління державними підприємствами — не тільки НАК «Нафтогаз України», але й іншими об’єктами. Прозорість вчасно запобігти виникненню корупційних схем. Відкритість даних (зокрема, кінцевих бенефіціарів і змісту всіх угод) допоможе уряду приймати обґрунтовані рішення.

Глобальні технологічні тренди теж впливають на енергетичний сектор. Стратегія-2035 передбачає впровадження реформ і створення конкурентного, інвестиційно привабливого середовища.

Поки Україна буде впроваджувати конкуренцію на енергетичних ринках, на думку футуриста Google Рея Курцвейла, у світі відбудуться значні зрушення в технологіях. Остання стане бездротовою, з’являться «розумні мережі», штучний інтелект чимраз частіше будуть залучати до управління системами. + Популяризація альтернативних джерел енергії.

Тому українська енергетична стратегія повинна не просто реагувати на невтішне сьогодення, а грати на випередження.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *