Трудова міграція Україна-Європа: тенденції та ризики

#міграція

Українці працюють за кордоном за меншу зарплату, жертвують здобутим досвідом роботи, житлом та майном, але все одно залишають батьківщину. З’ясовуємо, чим іще вони ризикують і що відбувається у сфері

Що змінилося за рік

Частина активного населення Польщі, Чехії та Словенії працюють на виробництвах Німеччини та скандинавських країн. Дефіцит покривають українці — вони потребують меншої платні за свою роботу, ментально ближчі вихідців з Близького Сходу й Африки та освіченіші. Але хто ж тоді залишається працювати на українську економіку?

До кінця минулого року на нашій біржі праці було зареєстровано близько 350 тисяч шукачів роботи. Спочатку цього року їх налічувалося 430 тисяч — не дуже великі цифри для країни з понад 40-мільйонним населенням.

За даними Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), Україна потерпає від реальних проблем із працевлаштуванням. Але їх неможливо виявити, вивчаючи тільки дані з біржі праці хоча б тому, що багато безробітні просто не перебувають на обліку. Та й низьке число зареєстрованих свідчить швидше про низьку ефективність роботи біржі зайнятості, ніж про те, що в нас майже 450 тисяч безробітних.

Як зауважують експерти НІСД, рівень економічної активності населення від 15 до 70 років — 62% — трохи понад половини. Всього безробітних налічується 1,7 мільйона осіб. А ось нелегально зайнятих по країні — 3,7 млн.

Найбільш депресивний напрямок — працевлаштування молоді. Так, молоді фахівці після закінчення навчального закладу не можуть знайти роботу. Безробіття серед українців від 15 до 24 років становить 76,5%.

Зрозуміло, що труднощі з працевлаштуванням, низький рівень зарплат і туманні перспективи змушують українців шукати роботу за кордоном. Безвіз з Європою стає ще однією причиною, чому вони шукають більш вигідне працевлаштування. Адже з’являється можливість побачити інші країни, поспілкуватися з іноземцями, оцінити переваги більш високого рівня життя.

Нещодавнє соцопитування українців показало, що до 23% опитаних планують виїхати до Європи з метою працевлаштування. А якщо вони використовуватимуть для цього можливість безвізового в’їзду, то це призведе до негативних наслідків для самої України. Аж до припинення безвізового режиму.

Міграція знижує якість власних трудових ресурсів

Україна значно поступається європейським країнам за рівнем зарплат. А враховуючи, що країни ЄС стимулюють прибуття кваліфікованих працівників з-за кордону, то перед нашою державою постає безліч міграційних загроз.

Джерело: podrobnosti.ua

Одна з істотних проблем — зниження збору податків. Мігранти сплачують податки там, де працюють, чим зміцнють економіки інших країн. Так, українських мігрантів польська Gazeta Prawna назвала другими за впливовістю в країні саме через той внесок, який вони зробили, працюючи на економічне зростання Польщі. Вже самі поляки побоюються того, що українці підуть з Польщі далі, через Одер. Якщо цього бояться польські чиновники, то що можна сказати про Україну?

За заявами представників влади, країні катастрофічно не вистачає фахівців практично будь-якої галузі народного господарства. Якщо айтішники можуть працювати на великі міжнародні компанії не залишаючи держави, то на будівельників, логістів, працівників сфери обслуговування, виробничої галузі є попит і тут, і за кордоном. Найменше Україна поки що потребує наукових співробітників, фахівців страхової та фінансової галузей та юристів.

Ближнє зарубіжжя вимиває більш-менш грамотних робітників середньої ланки — «синіх комірців». Це зрозуміло. Якщо тут вони можуть розраховувати на 10-15 тисяч гривень, то така ж робота в Польщі або Чехії оплачується вище на 100-200%. Плюс, крім працевлаштування, є реальна можливість отримати вид на проживання, громадянство, а згодом навіть пенсію.

Експерт із міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень (ІДСД) НАН України Олексій Позняк заявляє, що загальна кількість трудових мігрантів-заробітчан може сягати 2,3 млн осіб.

Це не гранична цифра. Рік тому фонд «Демократичні ініціативи» провів опитування, яке показало, що вільне переміщення по Європі цікавить насамперед молодь до 30 років — 60% проти 39% від загальної вибірки. Тобто молоде покоління через неможливість працевлаштування швидше вирушить працювати до Європи.

Багато європейських країн із задоволенням привертають саме українців. Понад усе тому, що вони професійно підготовлені, а найголовніше — не становлять загрози внутрішньому устрою країн, що їх приймає. Українці добре асимілюються, переймають культуру тієї країни, де працюють. Про це заявив Міністр МВС Польщі Маріуш Блащак:

Українці, на відміну від мусульман, дуже добре інтегрувалися. Мусульманські громади на заході Європи десятиліттями не інтегрувалися з європейцями

Опосередковано можна зробити аналогічний висновок зі звіту Єврокомісії з проблем мігрантів від листопада 2017 року. Там описані проблеми з мігрантами з Близького Сходу, Африки, Албанії, Косово. А ось про біженців або мігрантів з України не згадують.

Куди їдуть заробляти українці

Якщо брати загальну міграцію, то лідером залишається Росія — через переміщення мешканців ОРДЛО. Але трудова міграція тепер орієнтується більше на Польщу або на захід. За оцінками Олексія Позняка з ІДСД НАН України, економіка РФ дає роботу 500 тисячам наших співвітчизників, а вся міграція становить 1,5 млн осіб.

Міністр МВС Польщі Маріуш Блащак зазначив, що країна прийняла до мільйона мігрантів через бойові дії в ОРДЛО. За деякими оцінками, Польща прийняла до 700 тисяч заробітчан.

За даними Євростату, в Італії живе понад 230 тисяч українців, в Чехії — 112, в Португалії — трохи менше 36-ти. І це тільки офіційні дані.

Тетяна Пашкіна, HR експерт сайту з пошуку можливостей Rabota.ua заявляє, що Польща й Угорщина допускають роботу навіть за туристичними візами, що практично і є «нелегальним». Чехія істотно спрощує видачу робочих віз українським трудовим мігрантам.

Змінюється сама структура міграції праці. Знижується кількість коротких поїздок, люди прагнуть виїжджати на довше, починають освоювати країни Західної Європи: Німеччину, Бельгію, Нідерланди, Францію, Італію. Там хоч суворіші вимоги, але й зарплати значно вищі.

Які існують ризики під час працевлаштування за кордоном і чи можна їх уникнути

Юрист адвокатського бюро «Ципін та партнери» Тетяна Журавель розповідає, що досить часто, шукаючи гідну роботу за кордоном, українські заробітчани потрапляють до недобросовісних посередників або іноземних компаній. Зарплата менше обіцяного, відсутність будь-яких вихідних, погані умови проживання – тільки частина «сюрпризів», з якими вони найчастіше стикаються.

Але водночас юрист запевняє, що більшості подібних неприємних ситуацій можна було б уникнути, якби претенденти серйозніше підходили до питання вибору компанії-посередника або майбутнього роботодавця.

Щоб убезпечити себе від усіляких ризиків, потрібно звернути увагу на наявність відповідної ліцензії, яку видає Міністерство соціальної політики України, а також міжнародного договору з іноземною компанією-працедавцем.

Потрібно обов’язково з’ясовувати, чи надає ця компанія докладну інформацію про майбутні умови праці, розмір оплати, порядок отримання візових документів. Дізнатися, скільки ця компанія працює на ринку, має своїх філій в інших містах і що про неї пишуть її клієнти

За словами Тетяни Журавель, не менш важливо підписати трудовий договір з іноземним роботодавцем, адже саме цей документ є гарантією захисту інтересів шукача роботи.

Документ обов’язково повинен містити наступне:

  • повний перелік обов’язків працівника, місце виконання робіт і термін дії договору
  • тривалість робочого дня, вихідні та святкові дні
  • заробітна плата та порядок її виплати
  • всі відрахування й надбавки
  • умови понаднормової роботи
  • виплати в разі втрати працездатності
  • порядок вирішення спорів
  • матеріальні компенсації (наприклад, харчування і проживання), що забезпечує роботодавець
  • підстави для розірвання договору тощо

Трудовий договір потрібно зберігати протягом усього періоду роботи за кордоном.

І якщо українські претенденти приїжджають працювати за кордон, на них поширюється законодавство тієї країни, де зареєстрована компанія-роботодавець. З будь-яких питань, із якими стикаються українські заробітчани в інших країнах, вони можуть звертатися до консульських установ України, – підсумовує Тетяна Журавель

Але навіть незважаючи на всілякі ризики, пов’язані з роботою за кордоном, щораз більше українців замислюються про те, щоб виїхати з України на час або навіть назавжди. Тому, очевидно, що поки в нашій країні не будуть створені такі умови роботи, як у розвинених європейських країнах, трудова міграція за кордон буде набирати обертів.

Поділіться корисною інформацією з друзями: