Чи принесуть зміни до Конституції спецстатус Донбасу та мир Україні?

Якщо змішати в одному котлі політичні ігри та доленосні для країни рішення, отримаємо події під Радою 31 серпня. Checkpoint аналізує, що насправді несуть собою зміни до Конституції та як ними користуються можновладці для самопіару

Останні кілька днів український інфопростір розпечений до межі. Заворушення під Радою, загибель Нацгвардійців, травмовані безневинні люди, зміни до Конституції, розкол коаліції, взаємні обвинувачення влади та ВО “Свобода”, виконання Мінських домовленостей, кримінальне провадження, децентралізація, інститут префектів… Звідусіль на нас виливаються тонни заангажованою інформації, а кожен намагається переконати у необхідності власних дій. За таких умов будь-хто втратить логічний ланцюжок та розгубиться.

Події під парламентом 31 серпня назвали кривавим понеділком, що цілком справедливо. Захищаючи громадський порядок, загинули троє безневинних Нацгвардійців, понад сто людей поранені. За цими подіями легко можна забути про витоки заворушень — внесення змін до Конституції України.

Опоненти президента щодо попередньо внесених змін до основного Закону нарікають, що метою провокацій під парламентом було саме відволікання увагу українців від прийнятого документу. Хтозна, чи це правда, проте ефект виявився саме таким: громадськість обговорює факт заворушень набагато більше, ніж Конституційні зміни. Проте саме вони стали причиною жахливих подій понеділка.

Спробуємо розібратися, що говорять по обидві сторони барикад.

“За” Конституційні зміни

Зміни до основного Закону 31 серпня підтримали партія прем’єра Яценюка “Народний фронт”, президентський “Блок Петра Порошенка” і несподівано “Опозиційний блок”. Також свої голоси віддали деякі члени “Самопомочі”, за що потрапили у немилість очільників партії. Такою дивною компанією вдалося назбирати 265 голосів при 226 необхідних.

Серед основних аргументів на користь Конституційних змін: виконання Мінських угод, припинення бойових дій на Донбасі та децентралізація України, яка є однією з умов угоди з ЄС.

Європа та США вже підтримали попередньо схвалені зміни до Конституції.

“Проти” Конституційних змін

Проти змін голосували “Самопоміч” Садового, “Радикальна партія” Ляшка, яка згодом вийшла з коаліції, та “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

Аргументів проти прийняття змін до Конституції наводилось безліч. Пан Ляшко у своєму прощальному з коаліцією повідомленні назвав зміни “актом національної зради” через те, що вони несуть особливий статус деяких територій Луганської та Донецької областей. Але нарікання скептиків викликає не стільки цей розмитий пункт документу, скільки інститут префектів, що ним вводиться. Подейкують, він надасть набагато більшої влади Президенту, адже той зможе скасовувати “неправильні” рішення місцевої влади.

Префекти – призначувані з Києва “люди президента”, які на ввіреній їм території здійснюватимуть нагляд за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування.

Також депутатів не влаштовує те, що самому президентові надається право достроково припиняти повноваження місцевих органів влади.

Як запевняє сам Порошенко, відповідні повноваження йому потрібні не просто так, а щоб швидко реагувати на прояви сепаратизму. Щодо спецстатусу регіонів на Донбасі, Президент вже неодноразово заявляв, що документом жодним чином не надається особливий статус певним територіям.

Це не зовсім вірно, адже у запропонованих змінах до Конституції наявний пункт 18:

Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом

Про який саме закон йде мова не уточнюється, бо його ще немає. Проте таке формулювання відкриває широкі можливості для будь-яких маніпуляцій, адже Конституція передбачає певний додатковий “закон”. А писати та переписувати його зможуть всі, кому не лінь.

Юрист Центру Конфліктології і Права Олена Садовець зазначає, що будь-який Закон приймати набагато легше, ніж зміни до Конституції, адже для останнього необхідно набрати конституційну більшість – 300 голосів, а для решти рішень вистачить більшості у 226.

Доки цей примарний закон не існує, неможливо передбачити, що в ньому напишуть. А прийняти його буде набагато легше, ніж Конституційні зміни, — говорить Олена

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що документом враховано комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року.

Відповідно до нього у законопроекті передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом, — йдеться у записці

У поясненні до неї додається, що пропоновані законопроектом зміни повністю відповідають європейським та міжнародним стандартам, враховують відповідні висновки і зауваження Венеціанської Комісії та дадуть змогу забезпечити спроможність місцевого самоврядування і побудову ефективної системи територіальної організації влади в Україні.

Чому президент вважає цей важливий пункт несуттєвим або таким, на який ніхто не зверне увагу — незрозуміло. Можна, звісно, припустити, що таким чином він намагається загравати з електоратом або ж збирається відмовитись від цього пункту до наступної сесії парламенту. Нагадаємо, що для остаточного прийняття змін до Конституції необхідно набрати 300 голосів депутатів.

Зазначимо також, що громадськість незадоволена тим, що зміни до основного закону України не винесли на референдум. Що також цікаво — самі представники “ДНР” і “ЛНР” не задоволені запропонованими змінами. Як за таких умов вдасться припинити конфлікт на Донбасі та чи є це метою змін — питання.

Друге читання збираються провести після місцевих виборів. Тоді пристрасті мають вже вщухнути і депутати підійдуть до голосування більш тверезо. Сподіватимемось, що до наступної сесії врахують усі раціональні пропозиції, і законопроект проаналізують не тільки нардепи, а й громадськість.

Відомо, що в Україні сьогодні дві основні проблеми: корупція та війна. Якщо даним документом можна хоча б частково вирішити обидві — не прийняти його просто безглуздо. Проте досвід підказує, що добрі наміри на папері рідко так само відображаються на житті українців. А у даному випадку самі наміри викликають ще чимало запитань.

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *