Президента РТПП обрано або Миколаївський хепі енд

З того часу як Сергій Власенко здійснив рейдерське захоплення Миколаївської РТПП та сам себе призначив президентом, пройшло вже більше двох тижнів. З тих пір почалось серйозне протистояння між членами РТПП і громадськістю з одного боку та Власенком з його незаконними та брудними методами з іншого. Останню крапку в цій історії повинні були поставити збори членів РТПП. Адже на них потрібно було законно обрати президента палати, що означало б для Власенка кінець його злочинним діям. Хоч він до останнього і намагався зірвати їх проведення, все ж 14 вересня члени Миколаївської РТПП зібрались в бізнес-центрі «Олександрівський», аби врешті решт поставити Власенка на місце. Як наслідок – Ігор Катвалюк законно обраний президент палати, а Власенка практично одноголосно відсторонено, тож можна сказати справедливість взяла гору. А поки всі видихнули з полегшенням та святкують перемогу, давайте розберемось, а що власне відбулось.

Для початку відновимо хронологію подій. Ми вже розповідали, як за участі віце-губернатора області Миколи Романчука, Власенко 1 вересня цього року здійснив рейдерське захоплення Миколаївської РТПП та проголосив себе новим президентом палати. На яких підставах він це зробив? Точно що не на законних. Адже в 2012 році члени палати висловили йому недовіру, звільнили з посту керівника і обрали новим президентом Ігора Катвалюка. Чи то через нахабство, чи то через бажання відхопити собі зручний кабінет, Власенко вирішив не оскаржувати це рішення, а вчинити самоуправство. Тим більше впевненості йому напевно додавало те, що представник законної влади, вищезгаданий Романчук, добре прикривав його спину.

Свої дії Власенко виправдовував рішенням Одеського апеляційного суду, в якому протокол обрання Катвалюка президентом було визнано не дійсним. Не збентежило Власенка і те, що якщо цей протокол не дійсний, то автоматично вступає в силу попередній, згідно якого його повноваження закінчуються ще в 2014 році. Та Власенко не з тих, що шукають простих шляхів – не виходить законно, значить зробимо злочинно.

Далі – силовий захват внутрішньої документації РТПП та намагання підкорити своїм незаконним наказам її членів. Звичайно, що такі дії Власенка спровокували непокору та загальне невдоволення членів палати. А чого він очікував? Як наслідок, численні акції протесту членів палати, звернення громадськості Миколаївщини до Президента з проханням вплинути на дії Власенка та Романчука і допомогти провести легальні вибори. А також колективна хода 11 вересня до Миколаївської Держаадміністрації. Та і тут чи то за вказівки самого Власенка, чи то Романчука, на шляху членів палати та учасників акції неодноразово з’являлись невпізнані особи та провокатори, які намагались завадити проведенню акції. Це тільки підтверджувало, що Власенко просто так не здасться і переступить через будь-що на шляху до своєї цілі, тож боротьба за справедливість буде нелегкою. Та наш народ вже нічим не залякати та не зламати.

За день до виборів, навіть з’явилась інформація, що Власенко шляхом численних дзвінків членам РТПП намагається зірвати збори. На що він сподівався? На те що хтось злякається і не прийде? Настільки вже дістав він всіх, що було очевидно, що члени палати в будь-якому випадку прийдуть і оберуть законного президента, назавжди розпрощавшись з Власенком. Єдине, не було зрозуміло чого від нього чекати. Бо для таких як він закони ж не писані. Тож події могли набути будь-якого повороту. Адже Власенко розумів, що законним чином крісло президента йому не отримати, залишається діяти все тими ж методами і зірвати збори.

І ось нарешті настав довгоочікуваний день, коли Власенка повинні назавжди відправити у минуле. Не дивлячись на його погрози, 14 вересня члени РТПП все ж прийшли до бізнес-центру «Олександрівський», щоб розставити все на свої місця і уже покінчити з його самоуправством. Та з самого початку стало зрозуміло, що і тут псевдопрезидент почне ставити палки в колеса. Прощатися зі зручним кріслом аж ніяк не хочеться. Близько трьох годин ніхто не міг потрапити до приміщення, так як Власенко та його «молода команда» нікого не пропускали всередину.

Словесні перепалки та брехливі закиди з боку Власенка переросли в справжній конфлікт. Між учасниками зборів з одного боку та агресивно налаштованими помічниками Власенка з іншого, почалася штовханина. На численних відео журналістів видно, що Власенко не відступав ні перед чим і навіть штовхав жінок. Можемо тільки уявити, на що здатна така людина.

Серед його команди були помічені члени громадського формування “Кордон”, в особі Сергія Мельниченка. Він з особливим завзяттям брав активну участь у сутичках, штовхав людей та допомогав Власенку перешкоджати членам палати потрапити всередину і провести вибори. Звідки така завзятість у Мельниченка можемо тільки здогадуватись. Навіть цікаво, що він таке пропонує, що такі як Романчук, Мельниченко та інші члени його команди з такою самовіддачею допомагають йому захоплювати приміщення, ламати сейфи, перешкоджати проведенню акцій протесту та блокувати місце проведення зборів. Напевно Власенко вміє переконувати?

Ситуація почала вирішуватись лише після того, як до бізнес-центру приїхала міліція. Завдяки живому коридору правоохоронців люди нарешті змогли потрапити до приміщення. Та всередині штовханина не вщухала. При цьому Власенко знову розмахував рішенням Одеського апеляційного суду та продовжував всім кричати, що він діючий президент палати, а Катвалюк незаконно захопив владу. На що реакція у всіх була одностайною – рейдера Власенка ніхто не хотів ні бачити, ні чути і всі розуміли, що його заяви – повний абсурд. Напевно він вирішив піти шляхом “лучшая защита – это нападение”, та цей шлях виявився для нього невдалим.

В холі бізнес-центру було встановлено два столи для реєстрації. Один для представників палати, а за другим столом сиділа дівчина і мала реєструвати тих, хто прийшов на скликану нараду Сергієм Власенко. Далі – словесна перепалка Власенка і Катвалюка і нарешті початок зборів РТПП.

Збори відкрили приблизно о 15 годині. Загалом на них зареєструвалось 94 людини із 153 членів палати. Представник трудового колективу Миколаївської РТПП Ольга Осьмак відразу зачитала звернення, в якому говорилось про рейдерські дії Власенка і про безстроковий страйк працівників палати у зв’язку з цим. Вона пояснила, що обрати президента РТПП потрібно вже зараз. Адже фактично з моменту рейдерського захоплення РТПП Власенком і Романчуком палата припинила свою повноцінну роботу. І її працівники виконують тільки ті обов’язки, де не потрібен підпис президента.

Потім виступила депутат Миколаївської міськради Олена Кисельова з заявою, що обирати нового президента наразі не обов’язково, бо головне відновити функції та роботи палати. Вона запропонувала проголосувати за відставку Власенка, а поки обов’язки головного дозволити виконувати віце-президенту РТПП Віктору Матвеєву. Та учасники зборів вже не мали наміру відкладати це на потім. Тож майже одностайно члени Миколаївської РТПП підтвердили голосування 17 лютого 2012 року, згідно якому Ігор Катвалюк був обраний президентом РТПП до 2017 року. Так само практично одноголосно було проголосовано і за відставку Власенка.

Після цих зборів колектив палати повністю повернувся до виконання своїх обов’язків, безстроковий страйк припинено, тож можна сказати, що робота Миколаївської РТПП повністю відновлена. Чи можна після цього святкувати перемогу – побачимо, адже що ще може задумати Власенко невідомо.

Ця історія вкотре доводить, що надворі 2015 рік, а такі як Романчук та Власенко живуть за законами минулого. Покриваючи одне одного та переступаючи через закони, такі особи намагаються захопити, віджати, забрати. При цьому вони не зупиняються ні перед чим. Треба рейдерський захват здійснити? Запросто! Жінку штовхнути? Без проблем! Бажаючи відхопити зручне крісло, вони не нехтують жодними методами. Звідки таке відчуття безкарності? До речі, працівники правоохоронних органів вже відреагували на дії Романчука та Власенка. Чи здійсниться правосуддя і чи будуть вони відповідати за свої злочини – покаже час. В будь-якому випадку ми будемо спостерігати за розвитком подій. В цьому випадку громадський контроль повинен змусити правоохоронні органи бути об’єктивними та не упередженими. Бо у нас завжди так, закони для всіх однакові, а відповідають всі по-різному. Тож поки такі як Романчук і Власенко займають високі посади і керують, говорити про правосуддя і справедливість в цій країні ще дуже рано…