Прецедент у правосудді: достроково зняти судимість за скоєння тяжких, або особливо тяжких злочинів можливо

Уперше за кілька років юристи добилися дострокового зняття судимості із засудженого за скоєння особливо тяжкого злочину. Тепер правовий прецедент може врятувати долі тисяч українців і вплинути на перебіг судових спорів. Розповідаємо, коли та як можна зняти таку судимість до закінчення її строку, і чому раніше це було майже неможливо

Наявність судимості обмежує засуджених і юридично, і етично

Перед засудженим за будь-який злочин нерідко постає питання про наявність судимості. Адже той, хто має судимість, згідно з українськими законами, обмежений у низці речей:

  • його не візьмуть на державну службу
  • він не зможе бути адвокатом
  • він не зможе набути статусу учасника бойових дій і отримати пільги, оскільки його не візьмуть на військовий облік:

Такі обставини перешкоджають соціалізації та адаптації цієї категорії громадян.

Засуджених турбує й негласний бік питання. Наявність судимості зазвичай відштовхує роботодавців, викликає упереджене ставлення колег, партнерів і клієнтів. Вона стає частиною біографії і репутації. А ті, хто прагнуть змінити своє життя на краще, опиняються в надскладних обставинах та врешті решт змушені знову йти на злочин.

Кримінальний кодекс України (КК) передбачає, що суд може зняти судимість до закінчення строків її погашення. На це можуть розраховувати ті засуджені, хто після відбування покарання (обмеження чи позбавлення волі) довели своє виправлення зразковою поведінкою та сумлінною працею.

0 — стільки рішень про дострокове зняття судимості винесли суди за 2,5 роки

У початковій редакції 91-ї статті Кримінального кодексу кожен засуджений отримував право на дострокове зняття судимості. Але це було можливо лише після закінчення не менш ніж половини строку погашення судимості, зазначеного у 89-ій статті Кодексу.

А вже у січні 2015 року набрав чинності Закон «Про Національне антикорупційне бюро України», яким були внесені зміни до 91-ї статті Кримінального кодексу щодо заборони зняття судимостей для засуджених за умисні тяжкі, або особливо тяжкі, а також корупційні злочини.

Відтоді суди почали масово відмовляти в задоволенні клопотань, поданих засудженими за тяжкі, або особливо тяжкі злочини про дострокове зняття судимості, мотивуючи свої рішення внесеними змінами до 91-ї статті КК.

Із січня 2015 року українські суди не винесли жодного судового рішення, яке б задовольнило клопотання засудженого за тяжкий, або особливо тяжкий злочин про дострокове зняття судимості. Натомість – понад 1,5 тисячі судових рішень, що залишили без задоволення фактично всі клопотання засуджених за ці види злочинів.

Суди помилково застосовують закон, який не підлягає застосуванню

Така судова практика є помилковою, адже внесені зміни в 91-у статтю КК суттєво погіршують становище засудженого при вирішенні питання про дострокове зняття судимості.

Юристи переконані, що в цьому разі суди мають застосовувати положення 5-ї статті Кримінального кодексу, яка визначає зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі. І, таким чином, суди мають застосовувати закон, який пом’якшує кримінальну відповідальність або якось інакше поліпшує становище засудженого.

Суди помилково застосовують закон, який не підлягає застосуванню. І не застосовують кримінальний закон, який повинні застосувати до засуджених за тяжкі, або особливо тяжкі злочини, які було скоєно до набрання чинності Закону «Про Національне антикорупційне бюро України», — представник одного із засуджених, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»

Днями судді задовольнили апеляційну скаргу засудженого за особливо тяжкий злочин українця і достроково зняли з нього судимість. Але перемогу в Апеляційному суді Києва вже колишньому засудженому вдалося здобути не відразу і не самотужки.

Справа зрушила з місця тільки після звернення до юристів

Так, безліч інших засуджених за тяжкі, або особливо тяжкі злочини, переймаючись за власне майбутнє, вирішують власноруч звернутися до суду. І перше, з чим вони стикаються, — «традиційна» відмова суду 1-ї інстанції в задоволенні клопотання про дострокове зняття судимості. При цьому судді мотивують свою відмову змінами до 2-ї частини 91-ї статті КК України.

На цьому етапі засуджені або поривають із боротьбою, або сподіваються перемогти в апеляції. Та навіть по рішеннях в апеляційних судах ситуація невтішна — якщо суд не задовольняє надана аргументація (а до цього прецеденту так і було), на апелянтів-засуджених чекає відмова.

По допомогу у складанні апеляційної скарги засуджений звернувся до юристів ЮК «Центр Конфліктології і Права». Цього разу заявлені по справі доводи й аргументи щодо неправомірності рішення суду 1-ї інстанції змусили колегію суддів апеляційного суду відновити судове слідство.

Діючи радше в інтересах «суддівської солідарності», ніж в аспекті правового поля, судді намагалися знайти бодай найменшу зачіпку і відмовити в задоволенні скарги.

 

Але детальне  юридичне обґрунтування неправомірності судового рішення, ретельна підготовка пакету додаткових матеріалів як підтвердження неправомірності рішення суду 1-ї інстанції позбавили суд апеляційної інстанції жодного шансу на відмову, — представник засудженого, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»

Прецедентне рішення Апеляційного суду Києва дає обґрунтовані підстави для дострокового зняття судимості засудженим за тяжкі, або особливо тяжкі злочини. А також для перегляду вже прийнятих неправомірних судових рішень, якими засудженим незаконно відмовили у праві на дострокове зняття судимості.

Матеріал підготовлено за підтримки юридичної компанії «Центр Конфліктології і Права», що спеціалізується на вирішенні кримінальних та інших видах спорів.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *