Тендер від Укргазвидобування: чому за недбалість монополістів заплатять громадяни і бізнес

Нещодавно СБУ викрила штучне завищення тарифів енергетичними компаніями. Виявилося, що до тарифу постачальники закладали витрати на реконструкцію і модернізацію енергоблоків ТЕС, чого так і не зробили. Роками про присвоєння модернізаційних грошей, які платять споживачі, не було відомо. Але тепер ця тема набула загального розголосу. З’ясовуємо, чому система закупівель в Україні неефективна, як утворюються тарифи і чому це ніхто не контролює

За непроведений ремонт і модернізацію українських ТЕС енергокомпанії оштрафували

Перевірка Службою безпеки України показала, що значний обсяг запланованих ремонтних робіт і робіт по вдосконаленню застарілих потужностей ТЕС більшість компаній так і не провели.

Замість цього керівництва підприємств присвоювали виокремлені кошти, тому Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), вирішила стягнути з несумлінних компаній близько 2,9 мільярда гривень.

Це непоганий грошовий результат у масштабах країни, але на кишенях енергомагнатів від навряд чи позначиться. Особливо, коли мова йде про видобуток і виробництво енергоресурсів і про обороти енергетичних компаній.

Джерело: biz.censor.net.ua

Тендер від Укргазвидобування на ProZorro може бути непрозорим

Така схема з присвоєння коштів занадто очевидна і може потрапити в поле зору правоохоронних і контролюючих органів, адже рано чи пізно виснажене обладнання дасться в знаки – прорив труби в центрі міста, аварія на виробництві абощо.

Заповзяті керівники підприємств-монополістів діють вишуканіше. Вони не приховують мільярдні витрати на модернізацію, а навпаки, виставляють їх на загал, використовуючи при цьому всеукраїнську платформу публічних торгів ProZorro.

Так, одна із закупівель ПАТ «Укргазвидобування» була спрямована на модернізацію обладнання. У грудні 2016-го через систему ProZorro Укргазвидобування оголосило тендер на технічне переоснащення агрегатної автоматики КЦ-2 УСП Тимофіївка — будівельно-монтажні роботи «під ключ». Очікувана вартість закупівлі становила 66 млн грн.

18 січня цього року, за результатами аукціону, найнижчу ціну запропонувало ТОВ-НПП «Укргазгеоавтоматика», готове виконати роботи за 39 млн грн. Що значно відрізнялося за ціною від пропозицій інших учасників аукціону:

Однак тендерний комітет замовника без будь-яких роз’яснень відхилив вигідну для Укргазвидобування пропозицію, пояснивши, що вона не відповідає технічним вимогам допорогової закупівлі.

Така ж доля спіткала і наступного учасника з найнижчою ціною. Допоки черга не дійшла до ПрАТ «Вега Плюс» із пропозицією майже в 65 мн грн. І з приватним підприємством була укладена угода про виконання робіт.

«Вега Плюс» — запорізьке підприємство, що розробляє і впроваджує автоматичні системи управління технологічними процесами та системи автоматизації. Серед його партнерів — вітчизняні й іноземні (загалом із пострадянських країн) компанії. За інформацією наших джерел, «Вега Плюс» використовує обладнання російського виробництва, завозячи його на територію України через Білорусь і Польщу.

Такий необґрунтований вибір переможця торгів, на думку бізнес-експертів, криється в тому, що вирішальним критерієм у таких закупівлях є аж ніяк не цінова пропозиція, а розмір «відкату» замовнику тендера.

І за все це платять не енергокомпанії, а споживачі послуг.

65 млн грн на ремонт і модернізацію ТЕС заплатять українські споживачі

За користування електроенергією, газом і водопостачанням мешканці квартир, будинків та приміщень сплачують відповідно до затверджених тарифів. Крім запланованого прибутку, до складу тарифу входять витрати на оплату праці співробітників, податки і загальнообов’язкові платежі, собівартість енергоресурсів, адміністративні витрати.

Серед інших окреме місце належить витратам на утримання основних засобів, що передбачають проведення ремонту, заміни, удосконалення обладнання і комунікацій надавача послуг.

Тобто саме споживачі послуг оплачують роботи з ремонту водопроводу, газотранспортних систем та електростанцій. А тому вони мають право контролювати як витрачаються саме ці кошти

Укргазвидобування не несе відповідальності за результати торгів

Українське законодавство створює такі умови, за яких ПАТ «Укргазвидобування» та схожі компанії не несуть відповідальності за результати торгів.

Під час закупівель із придбання товарів, робіт і послуг вимоги Закону «Про публічні закупівлі» не поширюються на Укргазвидобування. Формально ця компанія не підпадає під поняття замовника. Навіть незважаючи на те, що єдиним засновником та одноосібним акціонером товариства є державне підприємство НАК «Нафтогаз Україна».

Суд щоразу закриває це питання після численних скарг на дії Укргазвидобування у виборі переможців торгів. Такі судові рішення узаконюють право енергетичних монополістів на власний розсуд і за своїми критеріями визначати переможців торгів, дискваліфікуючи «зайвих».

Це пояснює нераціональні трати коштів споживачів послуг на модернізацію систем, закладену в тарифах.

На результати тендера не впливає навіть Антимонопольний комітет

На очевидно спотворені результати тендера не може вплинути ані Антимонопольний комітет, ані Державна аудиторська служба та інші контролюючі органи, оскільки це питання — поза їхньою компетенцією.

Систему закупівель підприємствами-монополістами необхідно змінювати. Щодо ремонтних робіт, придбання обладнання і запчастин для модернізації: потрібно на законодавчому рівні прирівняти постачальника комунальних послуг до замовника, визначеному в Законі «Про публічні закупівлі». Це встановить держконтроль за використанням коштів, — юрист

Що відбувається з тарифоутворенням, хто контролюватиме використання державних коштів та як виправити наше недосконале законодавство в галузі закупівель? Checkpoint звернувся з цими питаннями до НКРЕКП, Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, до Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, Директора НАБУ та громадських організацій.

Якою буде відповідь можновладців і як вони вирішуватимуть прогалини в законодавстві та утворенні тарифів — дізнайтеся з наших наступних матеріалів.

Артем Бондаренко, юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права»