Круглий стіл з питань ОПК: як пустити бізнес в оборонну галузь України?

Оборонно-промисловий комплекс — один із пріоритетних напрямів промисловості Україні, враховуючи напружену ситуацію на Сході. Аби галузь розвивалась, а військова продукція була якісною необхідно залучати приватні підприємства до розробок.

Світова практика свідчить, що загалом виробництво зброї та військової техніки в Україні має важливе значення не тільки для безпеки держави, але йдля зростання економіки в цілому, покращення міжнародного іміджу держави. Питання потенціалу оборонно-промислового комплексу (далі – ОПК) обговорили на засіданні круглого столу Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України 3 квітня.

Експерти «Ліги оборонних підприємств України», неурядової організації, зазначили, що Україна успадкувала близько 30% ОПК СРСР, що становило майже 2000 підприємств, переважно державних. На сьогоднішній день  залишилося понад 200 компаній. Проте має місце вражаючий дисбаланс у розвитку ОПК. Так, 135 оборонних підприємств є державними (знаходяться у веденні ДК «Укроборонпром», Державного  космічного агентства України та Міністерства оборони України). У той же час лише біля 40 підприємств є приватними.

Учасники круглого столу зазначають: левову частку всієї оборонної продукції виробляють саме приватні підприємства, які самі складають менше третини вітчизняного ОПК. Отже цілком логічним було б забезпечення розвитку приватних підприємств шляхом створення для цього належних умов. Саме такий підхід дозволить максимально забезпечити потреби оборони, а також зберегти експортний потенціал країни та унеможливити «тотальну імпортизацію» оборонного сектору.

Не дивлячись на те, що ці підприємства мають і певні розробки, причому розробки на високому  рівні, вони мають досить хороше обладнання, хороші можливості, але вони не можуть переконати і Міністерств оборони, і інші структури, що їхня продукція так само заслуговує уваги, що вона може бути використана для цілей оборони, — говорить В’ячеслав Биковець, голова Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України.

Однак представники оборонного бізнесу  кажуть, що їх розвиток стримує державна монополія. За словами виконавчого директора «Ліги оборонних підприємств» Валентина Бадрака, в першу чергу необхідно впроваджувати відкриті тендери, залучати парламентський та цивільний контроль до процесу державних закупівель. Він запевняє: наразі система занадто утаємничена. Це не дозволяє оперативно відслідковувати що нового пропонує приватний сектор та об’єктивно оцінювати якість продукції.

Були закуплені безпілотні апарати мікрокласу за досить великі гроші, виявилося що вони гірші ніж ті , які виробляються у нас приватними підприємствами. Але ці гроші вже пішли, вони вже витрачені. І якщо буде належний парламентський і цивільний-громадський контроль, то ці речі не будуть пропускатися, — наголосив Валентин Бадрак.

Своєю  чергою заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко анонсував запровадження реєстру  вітчизняних оборонних компаній, аби розширити можливості приватних підприємств у державних закупівлях.

Ми передбачаємо об’єднати реєстром підприємства як державного сектору, так  і приватного сектору економіки для того, щоб можна було Міністерству економічного розвитку і торгівлі як координатору державного оборонного замовлення, запропонувати державним замовникам більш широке коло підприємств, які виготовляють ту чи іншу продукцію. Реєстр міститиме не тільки інформацію про конкретне підприємство, але й ту продукцію, яку вони будуть виробляти, — зазначив заступник Міністра.

Серед не менш актуальних проблем у державно-приватному співробітництві – питання виплати роялті.  Адже в Україні є дуже багато підприємств-розробників військової техніки. Їх напрацювання  передають  державним підприємствам для подальшого серійного виробництва. Однак вони досі не можуть отримати роялті за свої розробки, а інколи це суттєві суми.

Крім того, вагомою перепоною бізнес вважає ускладнення зовнішньо-економічної діяльності, що  є наслідком Будапештського меморандуму, який був підписаний ще у 1994 році.

Україна відчула на собі достатньо суттєвий тиск з усіх боків. У ся система експорту озброєнь була фактично упорядкована у такий спосіб, щоб не дату країні жодних зусиль, які б не контролювалися, скажімо,  нашими стратегічними партнерами. Вона є дуже жорсткою і на мій погляд застаріла, — сказав Валентин Бадрак.

Аби повноцінно вийти на міжнародний ринок оборонної продукції,  першочергово необхідно врегулювати  законодавче поле. В цілому, експерти  запевнили: рівні умови для всіх підприємств ОПК, стимулювання ініціатив приватників лібералізує всю систему військово-технічного співробітництва.

Автор: Checkpoint

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *