Міжнародна конференція: яким має бути порядок денний від бізнесу до влади?
23 червня 2016 року у Києві відбулась міжнародна конференція за участю іноземних та вітчизняних експертів, лідерів бізнес-асоціацій, представників влади та донорських організацій. Учасники заходу обговорили процес формування та просування порядку денного від бізнесу до влади та проаналізували досвід провідних країн у цьому питанні.
Конференція “Ефективний діалог заради розвитку: політика влади і порядок денний від бізнесу” організована за ініціативи Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
CIPE є одним із чотирьох головних інститутів Національного фонду розвитку демократії (США) і некомерційним філіалом Торгової палати США. У 2014-2015 рр. CIPE реалізував проект підтримки реформування торгово-промислових палат та посилення їх інституційної спроможності. Одним із результатів цього проекту стала підготовка Стратегії розвитку Торгово-промислової палати України до 2020 року.
Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков у своєму виступі наголосив, що Палата активно працює над покращенням умов ведення бізнесу в Україні. Зокрема, Палатою було прийнято рішення про початок практики підготовки National Business Agenda (NBA), основою якої стануть регіональні порядки денні від бізнесу до влади.
“Кожен бізнесмен повинен мати можливість формувати питання до влади. Успіх країни залежить від успішності її малого і середнього бізнесу. А успішний бізнес буде розвиватися тільки в сприятливих для цього умовах. Торгово-промислові палати в Україні представляють голос бізнесу, який хоче бути успішним і буде таким, завдяки своїй активній позиції щодо відстоювання інтересів перед органами влади”, – сказав Геннадій Чижиков.
“Чому бізнес-громада має бути долучена до формування порядку денного? Якою б мала бути дієва стратегія розвитку підприємництва? Як суттєво поліпшити діалог бізнесу та влади? ” – саме ці питання викликали жваву дискусію в учасників заходу.
Зокрема, Міністр економічного розвитку і торгівлі України у 2014 році Павло Шеремета переконаний, що перший відчутний крок для діалогу з бізнесом має зробити саме влада.
“Влада має відповідальність, тим більше вона фінансована бізнесом так чи інакше через податки. І перше, що вона повинна зробити – це змінити парадигму свого мислення: від “віджимаючого” характеру та погляду перейти до розвиваючого. Коли влада, Державна фіскальна служба будуть задавати питання “як ми можемо розвивати бізнес?”, коли політики не на словах, а на ділі будуть думати, як розвивати бізнес, тоді бізнес може сісти за стіл переговорів і думати, як відповісти взаємністю на такий гарний жест. Поки що я такого жесту не бачу”, – сказав він.
Радник Президента України Олександр Пасхавер також має схожі думки з цього приводу.
“Якщо у нас проблема домовленості між бізнесом та державою, то винна держава. І головну відповідальність за те, що бізнесу погано живеться, несе теж держава”, – наголосив він.
У свою чергу, голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна вважає, що влада готова до діалогу, інше питання – яким саме має бути цей діалог.
“Не можна думати про партнерство з владою, якщо ви не берете участь у виборах, не намагаєтесь сформувати виборну владу так, щоб вона представляла ваші інтереси. Але я переконана, що сьогодні принаймні виконавча влада відкрита до діалогу. Я сьогодні презентувала методику, яка примушує владу до структурованого діалогу з кожного рішення регуляторного характеру. Тобто пошук раціональних рішень має стати спільною справою як влади, так і бізнесу. Але бізнес має так само навчитися формулювати спільні цілі, завдання, навчитися формулювати порядок денний, і щоб він відповідав не інтересам однієї бізнес-структури, як правило олігархічної, а інтересам мільйонів представників малого і середнього бізнесу. Ось це завдання сьогоднішнього часу. Переконана, якщо такі завдання почнуть виконуватися, то прискориться наше зростання”, – підкреслила Ксенія Ляпіна.
Радник Прем’єр-міністра України Юрій Федчишин запевнив, що Уряд активно сприятиме вирішенню проблем бізнесу.
“Зараз пріоритетом для Уряду є податкова та митна реформи, розвиток підприємництва і особливо малого та середнього бізнесу. І для того, щоб сформувати конкретні кроки назустріч бізнесу, створені інструменти комунікації, наприклад, гаряча лінія для бізнесу. Це дозволяє нам проаналізувати реальну ситуацію, тому що багато програм, які зараз є, у тому числі з приватного сектору, вузькі і стосуються лише певних інтересів. А цей інструмент є для нас одним із джерел для розуміння реальної ситуації у державі”, – сказав він.
Радник Прем’єра також додав, що наразі проводиться аналіз отриманих пропозицій та скарг від бізнесу.
“Позиція Прем’єр-міністра і моя позиція така, що якихось преференцій бути не повинно. Мають бути рівні умови для ведення бізнесу. Малий і середній бізнес нарешті також має бути почутий”, – підкреслив Юрій Федчишин.
Конференція стала заключним етапом програми CIPE “Розвиток спроможності українських бізнес-об’єднань, ТПП та аналітичних центрів щодо спільного формування та просування місцевого порядку денного бізнесу”. Учасниками цієї програми стали 4 регіональні коаліції у складі місцевих бізнес-асоціацій, торгово-промислових палат й аналітичних центрів із міст: Суми, Івано-Франківськ, Кіровоград та Миколаїв. Вони розробили порядки денні на місцевому рівні та розпочали адвокаційні кампанії задля їх включення органами місцевого самоврядування до програм місцевого розвитку. Стало показовим, що ознайомитись та прокоментувати розроблені проекти особисто приїхали заступники голів вказаних обласних державних адміністрацій, що говорить про зацікавленість місцевих органів влади підтримувати підприємців свого регіону.
Читайте також: Завершується робота над законопроектом про експортну експансію
Залишити відповідь