Київське метро не припинить роботу через борги — КМДА
Столичне метро працюватиме у штатному режимі, а зарплатню працівникам платитимуть вчасно
Перед тим, як сплатити борг підприємства “Київський метрополітен” перед компанією «Укррослізинг», міська влада перевірятиме законність угод між підприємствами. Про це повідомляють у КМДА.
Ми не допустимо зупинки метрополітену, оскільки це підприємство стратегічного значення для Києва. Ми розуміємо, що боргові зобов’язання у міста є, але перш ніж сплачувати 2 млрд грн з кишень киян, ми маємо чітко розібратися в законності або не законності відповідної додаткової угоди, — зауважив керівник апарату Володимир Бондаренко.
Нагадаємо, що 28 вересня 2016 року Господарським судом міста Києва було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Укррослізинг» та стягнуто з КП «Київський метрополітен» 774 млн грн. Проте вже 31 січня 2017 року Київський апеляційний господарський суд скасував рішення першої інстанції і прийняв нову постанову, якою з міста стягнуто 2 млрд грн.
Зазначається також, що зараз рахунки комунального підприємства «Київський метрополітен» заарештовані, що ставить під загрозу функціонування стратегічного підприємства та унеможливлює виплату заробітної плати працівникам і належну експлуатацію та ремонт рухомого складу.
З чого усе почалося
Рішенням Київської міської ради від 28 травня 2009 року комунальному підприємству «Київський метрополітен» було дозволено провести закупівлю 100 вагонів метрополітену. 17 червня 2009 року переможцем було визначено ТОВ «Укррослізинг», із яким укладено договір на загальну суму в 1,4 млрд грн.
Згідно з договором, у період 2010-2013 рр. отримано 100 вагонів метрополітену. За період дії договору КП «Київський метрополітен» сплатив на користь ТОВ «Укррослізинг» 817 млн грн.
Сума, яка необхідна для повного виконання умов договору станом на 1 травня 2016 року становила ще 463,4 млн грн.
Разом із тим 15.10.2009 року, тобто через 5 місяців після укладання основного договору, між КП «Київський метрополітен» і ТОВ «Укррослізинг» було укладено додаткову угоду до договору, якою змінено визначення лізингового платежу, зокрема в лізинговий платіж входять суми з урахуванням коефіцієнта коригування. Офіційно це було проведено в зв’язку з різким коливанням курсу долара, що не відповідало дійсності.
Окрім того, протягом декількох років, починаючи з 2009 року були програні суди, якими дана додаткова угода мала бути визнана недійсною.
Залишити відповідь