Згадати все: ретроспектива до Дня Незалежності

24 серпня нашій незалежній Україні виповнюється 24 роки. За цей час ми пройшли довгу і нелегку дорогу, подолали багато поганого та запровадили багато хорошого. Ми плекали нашу рідну державу, аби вона постала сильною та самодостатньою. Шлях не завершено, нам належить ще багато працювати над розвитком сильних сторін та доланням слабких, але ми знаємо, що все у нас буде добре. Бо ми любимо свою країну і готові робити все задля її добробуту

Той, хто не пам’ятає минулого, не має права на майбутнє, тож давайте згадаємо, який шлях пройшла Україна від однієї з радянських республік до сучасної європейської країни.

24 серпня 1991 Верховна Рада проголосила незалежність України. Згодом був проведений референдум, що підтвердив щире бажання українців жити в незалежній країні.

1 грудня 1991 Леонід Кравчук був обраний президентом України на перших демократичних президентських виборах, набравши 61,6% голосів. Він пробув президентом три кризові роки. Італійський журналіст і політолог Джульєтто К’єза у своїй книзі “Прощавай, Росія!” висловлює думку, що основним ініціатором розпаду СРСР був саме Кравчук. Він також активно підтримував митрополита Філарета в створенні Української православної церкви Київського патріархату.

У 1992 році Україна стає членом Міжнародного валютного фонду. Саме цей фонд зараз активно підтримує українські реформи та виділяє нам кредити на їх втілення.

У 1994 році Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а в 1996 році ядерні боєголовки були вивезені з території України. Тоді ж від ядерної зброї відмовилися ще дві колишні радянські республіки: Білорусь та Казахстан. Три країни погодились в тому, що національна безпека будь-якої держави може і повинна бути досягнута не за допомогою нарощування ядерних арсеналів, а за допомогою розумної і мирної зовнішньої політики.

Варто зазначити, що Україна відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу в світі: ядерні сили, дислоковані на території нашої країни, перевершували сили Франції, Британії та Китаю. Натомість Вашингтон і Москва гарантували незалежність і цілісність України. У грудні 1994 року Україна, США, Великобританія і РФ підписали меморандум про гарантії безпеки Києву, яким зобов’язалися утриматися від застосування сили проти України та економічного примусу. Як бачимо тепер, Росія своїх зобов’язань не виконує.

10 липня 1994 року Леонід Кучма був обраний президентом України в другому турі дострокових президентських виборів. Він був президентом 9 років. За час його правління була прийнята Конституція та зміцнена національна валюта. Проте репутацію другого українського президента було підірвано гучною справою про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Довести причетність президента до вбивства не вдалось.

28 червня 1996 прийнято Конституцію України, яка закріпила досягнення суверенної держави. Також документ мав урегулювати повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади. З тих пір Конституцію змінювали п’ять разів. У вересні того ж року Національним банком, очолюваним Віктором Ющенком, введена національна грошова одиниця — гривня. Стабілізація фінансової сфери була однією з передумов відродження економіки.

Після повторного обрання Президентом Леоніда Кучми відбулася зміна уряду. У грудні 1999 року Прем’єр-міністром України призначений Віктор Ющенко, тодішній голова Національного банку України, який мав репутацію реформатора. За роки його прем’єрства в економічному житті країни відбулися важливі зрушення і почалося економічне зростання. У 2001 році відправлено у відставку весь уряд Ющенка. Це було поштовхом до формування потужної опозиції.

Президентські вибори на Україні 2004 стали переломними в історії країни. Кандидатом влади став тодішній прем’єр-міністр України Віктор Янукович. Опозиційні сили згрупувалися навколо лідера “Нашої України” Віктора Ющенка, колишнього прем’єр-міністра (2000-2001 рр.), прихильника реформ. Перший тур голосування не дав результатів.

Голосування другого туру проходило з численними порушеннями і фальсифікаціями. Опубліковані ЦВК результати про перемогу Януковича різко відрізнялися від даних екзит-полів, які свідчили про перемогу Ющенка. Обурені такою ситуацією виборці відгукнулися на заклик опозиційного кандидата захистити свій вибір і вже ввечері 21 листопада зібралося на мітинг на центральній площі Києва – Майдані Незалежності. З наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 і отримала назву “Помаранчева революція”.

Своїм рішенням від 3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів і призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року.

Під час Помаранчевої революції Україна перебувала в центрі уваги світової преси. На переголосування в Україну приїхала рекордна кількість міжнародних спостерігачів – близько 12 000 чоловік. Переголосування 26 грудня 2004 дало такі результати: за Віктора Ющенка проголосувало 51,99% виборців, за Віктора Януковича – 44,21%. Інавгурація нового Президента України Віктора Ющенка відбулася 23 січня 2005 року.

Третій президент очолював Україну 5 років. У зовнішній політиці В. Ющенко віддавав перевагу зближенню з ЄС і США, а також європейській та північноатлантичній інтеграції. За часів його правління було введене Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), яке дозволило скоротити рівень корупції в освіті. Також Ющенко запам’ятався плеканням пам’яті про Голодомор та геноцид українського народу за радянських часів.

У лютому 2010 року у другому турі президентом було обрано Віктора Януковича, який випередив свого головного конкурента Юлію Тимошенко на 3,48 %. Четвертий президент України запам’ятався стабільним курсом долара та шаленими статками своєї сім’ї, яка потроху приватизувала країну. Але найголовніше – Янукович змінив курс розвитку з європейського на проросійський (Митний союз), що поклало початок темній смузі життя країни.

У листопаді 2013 року рішення українського уряду призупинити процес підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом призвело до затяжної політичної кризи. Мирна акція протесту проти скасування підписання Угоди з ЄС, яку називали Євромайданом, згодом переросла у відкрите протистояння українців та силовиків. Події кінця 2013–початку 2014 років стали фатальними для України. У центрі Києва правоохоронці побили студентів-мітингувальників, після чого почалося відкрите протистояння між мирними громадянами та спецпідрозділом Беркут з багатьма жертвами. Було вбито понад 100 українців, яких назвали Небесною Сотнею. На Майдані Незалежності і досі лежать квіти та лампадки в пам’ять загиблим.

Події того часу згодом стали називати Революцією Гідності. Віктор Янукович втік з країни і досі переховується на території Росії. В Україні проти нього відкрито кримінальну справу.

У лютому-березні 2014 року відбулася анексія Криму Росією. Згодом на Сході України відбулися захоплення обласних адміністрацій і адміністративних будівель сепаратистами. У захоплених будівлях ОДА у Донецьку та Луганську проголошуються “Донецька народна республіка” і “Луганська народна республіка”.

7 червня 2014 року президентом України став Петро Порошенко. П’ятий протистоїть анексії Криму та обіцяє повернути його Україні, а також намагається завершити бойові дії на Сході країни.

Петро Порошенко в межах підписаних угод з МВФ та ЄС проводить численні реформи країни. Перш за все, мова йде про децентралізацію. У середині червня 2014 року Порошенко розпочав процес внесення змін до Конституції України для досягнення адміністративної децентралізації. У своїх проектах конституційних поправок він запропонував змінити адміністративний поділ України, який повинно включати регіони (замість нинішніх областей), райони та громади.

В межах Мінських угод Донецька та Луганська області отримають особливий статус, що дасть їм більше економічних свобод. З самого початку саме цього і вимагали сепаратисти. Проте задля отримання особливого статусу їм необхідно провести місцеві вибори за умови, що усі російські бойовики залишать територію. Цього досі не відбулося, а отже Антитерористична операція триває.

Загалом стратегією розвитку України передбачено 60 сфер, у яких потрібно провести реформи. На 2015 рік визначені пріоритетними 18 з них:

– Антикорупційна реформа

– Судова реформа

– Децентралізація

– Реформа державного управління

– Дерегуляція і розвиток підприємництва

– Реформа правоохоронної системи

– Реформа системи національної безпеки і оборони

– Реформа системи охорони здоров’я

– Податкова реформа

– Програма енергонезалежності і реформа енергетики

– Програма популяризації України у світі

– Реформа сільського господарства

– Реформа освіти

– Реформа управління державною власністю

– Реформа фінансового сектору

– Конституційна реформа

– Виборча реформа

– Реформа державних закупівель

Яскравим прикладом успішного втілення реформи стала поліція, яка тепер патрулює українські міста. Але це тільки початок. Багато чого робиться зараз, проводиться люстрація на всіх рівнях влади, в уряді з’являються нові обличчя, для проведення реформ запрошуються іноземні експерти. Результатом усіх сумних подій стало підвищення свідомості українців. Тепер ми розуміємо, що влада в наших руках і ми можемо реально впливати на події в країні. Ми відреклися від усього, що стримувало наш розвиток, позбулися старих пам’ятників та готові до щасливого майбутнього. І ми знаємо, що воно настане вже незабаром, бо працюємо над його наближенням щодня.

З Днем Незалежності!

Автор:

Поділіться корисною інформацією з друзями: