Судову недоторканість можуть обмежити

Юрист Тимур Крюков про судову фантасмагорію та коаліційну угоду.

Коаліційна угода, підписана 20 листопада, мабуть, саме цікаве в історії незалежної України. Юристів, імовірно, не в останню чергу зацікавлять норми про реформування системи судоустрою. А норми ці дійсно заслуговують уваги. Не тільки (і не стільки) характером змін, але й розмахом, з яким коаліція планує провести судову реформу.

Судова кар’єра

В угоді вказується, що після проведення реформи політичні органи не будуть брати участі у вирішенні питань кар’єри судді.

Законами термін «політичний орган» не визначений. Зараз кар’єрну долю всіх суддів загальних судів (і 2/3 суддів Конституційного Суду) вирішують два органу – Президент і Верховна Рада. Назвати «більше політичні» органи в загальноприйнятому сенсі навряд чи вдасться.

Значить, тепер нам потрібно готуватися до того, що через 7 місяців (в угоді зазначено, що термін виконання – II квартал 2015) жоден з цих органів не буде брати участь у формуванні суддівського корпусу? А хто ж буде?

Дисциплінарні стягнення

Буде розширено перелік дисциплінарних стягнень (щодо судді).

Як ми знаємо, таких стягнень може бути всього два – догана та звільнення. Цікаво, які ще заходи «народяться» в парламенті найближчим часом по відношенню до суддів. Зауваження? Попередження про неповну службову відповідність? Сувору догану із занесенням? Або утримання в дисциплінарному батальйоні?

«Неналежність до підсудності»

Буде створений механізм, за яким суд не зможе повернути звернення особі у зв’язку з неналежністю до підсудності.

Дослідження юридичної неологізму «неналежність до підсудності» залишимо лінгвістам. Нас цікавить фактаж. Що це означає? Ймовірно, те, що починаючи з літа 2015 можна буде подавати будь-які судові документи в довколишній суд. А суд буде їх розглядати або прийме на себе «пересильні» функції.

Безумовно, можливість заощадити на поштових марках – це привабливо. Але є й інша сторона. Наприклад, питання, що стосується незаконності чи неконституційності нормативного акту, вельми неоднозначний. А від його рішення залежить, куди звертатися – до Вищого адміністративного або до Конституційного суду. Якщо таке звернення надійде в районний суд віддаленій області, не складно передбачити, що цей суд навряд чи зможе правильно визначити таку підсудність. І відповідно, відправити звернення по «правильному» адресою. Отже, сенс «навантаження» судів такими функціями – під великим питанням.

Недоторканність судді

Буде обмежена недоторканність судді. Судді будуть користуватися тільки функціональним імунітетом.

Термін «функціональний імунітет» використовується в міжнародному приватному праві (клінічну імунологію ми в розрахунок не беремо). І застосовуватися він може виключно щодо держав. До суддів його віднести вельми непросто.

У самому спрощеному вигляді недоторканність – це «неможливість доторкнутися». Тобто, основне питання – чи зможе правоохоронний орган «торкатися» до суддів? Чи інакше – чи буде суддя підлягати кримінальній відповідальності на рівні з іншими особами, чи ні. Все інше навряд чи можна зарахувати до недоторканності. Тому і ділити її на «функціональну» і «дисфункціональну» немає підстав.

Відзначимо, що положення про обмеження суддівської недоторканності все ж знайшли своє відображення в так званих «функціональних» нормах коаліційної угоди (у відповідному розділі під назвою «Судова реформа» і навіть з терміном виконання; нагадаю, – II квартал 2015). А ось положення про недоторканність депутатської згадуються лише один раз, дуже боязко і в самому «неісполняемимі» місці – в преамбулі. Там, де зазвичай викладаються спонукальні мотиви, норми-цілі і норми-принципи, які не мають реальної юридичної сили. Продублювати ж це положення в «функціональних» нормах угоди сторони забули.