Бізнес-омбудсмен у ТППУ: на кого скаржиться бізнес та як Рада бореться з корупцією у держорганах

Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета відвідав Торгово-промислову палату України. Він розповів про ефективність роботи Ради бізнес-омбудсмена та відмітив безпосередню участь ТППУ у діяльності органу.

28 січня у прес-центрі Торгово-промислової палати України відбулась зустріч бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети з членами ТППУ, керівниками регіональних торгово-промислових палат та представниками бізнесу.

Вступним словом захід відкрив президент ТППУ Геннадій Чижиков. Він наголосив на важливості цієї зустрічі, а також розповів про співпрацю ТППУ з офісом бізнес-омбудсмена.

“Рада бізнес-омбудсмена – це надзвичайно важливий незалежний інститут, який повноцінно працює вже близько восьми місяців. І мені дуже приємно відмітити, що Торгово-промислова палата має до нього безпосереднє відношення. Ми входимо до наглядової ради і працюємо в тісній взаємодії з Кабінетом Міністрів та іншими великими бізнес-асоціаціями”, – сказав він.

Як зазначив Альгірдас Шемета, головним завданням офісу бізнес-омбудсмена є боротьба з корупцією та відстоювання прав бізнесу.

“Рада бізнес-омбудсмена сьогодні є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, головне завдання якого – сприяти боротьбі з корупцією та іншими неправомірними діями проти бізнесу з боку державних органів. Крім цього, він покликаний сприяти покращенню інвестиційного клімату у країні, а також змінювати культуру відносин між бізнесом та державою”, – сказав бізнес-омбудсмен.

Він зауважив, що інститут діє за проектним принципом та повністю фінансується міжнародними донорами. Принцип роботи Ради полягає у прийнятті скарг від підприємців на неправомірні дії або бездіяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб. Крім цього, офіс бізнес-омбудсмена надає держорганам рекомендації щодо державної політики у сфері підприємництва.

“Структура та система управління забезпечує незалежність діяльності нашого інституту. Ми не звітуємо ні президенту, ні парламенту, ні уряду, а лише наглядовій раді. До її складу входить представник уряду, представники міжнародних фінансових інститутів та представники бізнес-асоціацій, зокрема, ТППУ. Усього наша інституція налічує 15 чоловік”, – розповів Шемета.

Бізнес-омбудсмен пояснив, що скаргу може подати будь-яка фізична або юридична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, онлайн через веб-сайт, або через електронну чи поштову адресу організації. Водночас він звернув велику увагу на критерії, згідно яких орган приймає скарги від підприємців.

“Ми не розглядаємо скарги бізнесу один на одного, а лише коли бізнес скаржиться на державні органи або підприємства, які контролюються державою. Ми не розглядаємо скарги, якщо справа знаходиться у суді або прийнято судове рішення по цьому питанню. Але бізнес може до нас звертатися за допомогою, якщо ухвала суду не виконується іншою стороною. Також не розглядаються скарги, якщо підприємець не вичерпав принаймні одну інстанцію адміністративного оскарження”, – наголосив бізнес-омбудсмен.

Шемета розповів, що частіше всього підприємці скаржаться на ДФСУ, на другому місці – прокуратура, на третьому – реєстраційна служба, муніципальні організації та вищі органи влади. Із основних проблем, з якими наразі стикаються підприємці, бізнес-омбудсмен назвав: використання кримінального права проти бізнесу, непрофесійність кадрів у податкових структурах і те, що контролюючі органи сьогодні виконують караючу функцію, замість того, щоб допомагати бізнесу. Тому Шемета переконаний, що для якісної боротьби з корупцією необхідне проведення реформи держслужби, а також реформування контролюючих органів. Він впевнений, чим простіші і ясніші правила – тим менше можливостей для корупції. І Рада активно працює у цьому напрямку.

“Ми покладаємо великі надії, що Рада бізнес-омбудсмена – це та незалежна організація, на яку повинні орієнтуватися інші органи. Тут важливо, щоб якомога більше підприємців відчували, що вони можуть розвиватися, заробляти, розширюватися, а палата буде всебічно допомагати їм у цьому”, – підсумував президент ТППУ Геннадій Чижиков.

Слід додати, що після зустрічі з бізнес-омбудсменом відбулось засідання Президії ТППУ, на якому члени палати обговорили участь ТППУ у діяльності Ради бізнес-омбудсмена, а також найважливіші проблеми бізнесу 2016 року і основні шляхи їх вирішення. До таких проблем, зокрема, належать: різке зростання плати за землю, монопольне зловживання доступом до електронних мереж, а також проблеми з автоматичним відшкодуванням ПДВ експортерам. Крім цього, керівник Комітету підприємців АПК Олег Юхновський розповів про активну підготовку до Першого національного виноробного форуму, який відбудеться 24 лютого.

“Це проект Торгово-промислової палати спільно з медіа-групою “Українська правда” та “Укрвинпромом”. Ми створимо майданчик для усіх виноробів України, де будуть обговорюватись найактуальніші питання, у першу чергу, мікровиноробства та загалом виноробства та виноградарства. Ми вже запросили голів державних адміністрацій виноробних областей, представників міністерств та відомств, а також посольств провідних виноробних країн світу”, – розповів Юхновський.