Представники найбільших підприємств обговорили впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів

29 березня 2016 року у Торгово-промисловій палаті України відбулось розширене засідання Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля, на якому обговорювалося питання щодо впровадження Національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні згідно з Директивою 2003/87/ЄС. Окрім представників найбільших галузевих підприємств, на засіданні були присутні представники Міністерства екології та природокористування та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Зазначимо, що у ЄС з 2005 року діє затверджена Директивою 2003/87/ЄС Європейська система торгівлі викидами (ЄСТВ). Директива встановлює обов’язкові квоти на викиди парникових газів для великих європейських підприємств, включаючи виробників тепла та енергії, нафтопереробні підприємства, металургійні і целюлозно-паперові комбінати. Згідно з Директивою, підприємства, можуть вільно продавати невикористані квоти і купувати відсутні у інших підприємств, а також накопичувати такі квоти і переносити їх на наступні періоди. При цьому, компанії мають можливість самі вирішувати: чи будуть вони скорочувати свої викиди за рахунок реалізації внутрішніх заходів, або вони будуть купувати дозволи для покриття надлишкових викидів.

[huge_it_slider id=”15″]

Саме таку систему планують впровадити і в Україні, про що говорилося на засіданні Комітету підприємців різних галузей у ТПП України. Зокрема, було висвітлено найактуальніші проблеми, які заважають сформувати в Україні вуглецевий ринок та способи їх усунення. Адже впровадження системи торгівлі викидами сприятиме реалізації поставлених завдань у боротьбі з кліматичними змінами та модернізації промисловості.

“Тема дуже актуальна , оскільки вона стосується всіх підприємств. Україна повинна впровадити згідно із Угодою України з ЄС Директиву по створенню національної системи торгівлі (парниковими газами – ред.). Тут багато європейських нових підходів, до яких треба серйозно підготуватися. Ця система потребує обов’язкового навчання співробітників підприємств, які займаються питаннями не тільки екології, а й беруть участь і в технологічних процесах”, – заначив президент ВГО “Спілка екологічних аудиторів України” Святослав Куруленко.

Учасники засідання говорять, що з економічної точки зору, система торгівлі квотами на викиди є найефективнішим механізмом для скорочення викидів парникових газів. Проте практичне застосування цього інструменту є досить складним і вимагає ретельної підготовки. Зокрема, найголовнішою проблемою наразі є відсутність нормативно-законодавчої бази для реалізації поставленої мети. Відомо, що законопроект щодо формування українського вуглецевого ринку повинен бути представлений на розгляд до Кабміну до серпня 2016 року. Саме такий термін передбачено планом заходів із імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Проте, Україна поки не вкладається у зазначені строки.

“По-перше нам необхідно створити нормативно-законодавчу базу, і учасники цієї зустрічі про це неодноразово говорили. Другий аспект – необхідна інституційна складова. Міністерство (екології та природних ресурсів України – ред.), звичайно, є органом який буде розробляти нормативну базу, видавати дозволи, але адмініструвати систему торгівлі викидів. Міністерство не може і не повинно цього робити. Має бути адміністратор. Це може бути інститут, бюджетна установа і т. ін., але такий адміністратор повинен бути. І найголовніше – це політична воля. Які б плани не були, якщо немає політичної волі, то, відповідно, нічого і не відбувається. Якщо не буде діалогу і взаєморозуміння, не буде досягнуто консенсусу, в першу чергу, між владою і бізнесом у цьому питанні – нічого не буде”, – наголосив в.о. начальника департаменту кліматичної політики Міністерства екології та природних ресурсів Михайло Чиженко.

Також представники відомств відзначили особливу роль Торгово-промислової палати України у підготовці до впровадження системи торгівлі викидами, наголосивши, що палата є безпосереднім посередником між вітчизняним бізнесом та органами державної влади.

“Я дуже радий, що Торгово-промислова палати України приймає активну участь у цьому процесі. Звичайно, організувати процес можливо різними засобами, але якщо є така установа, то це мабуть найкращий варіант. Під цим дахом зібрався увесь бізнес, і де краще з бізнесом зустрічатися, як не тут? Внесок Торгово-промислової палати України я оцінюю дуже високо і вважаю, що вона серйозно допомагає у цій справі”, – наголосив Михайло Чиженко.