Підприємці назвали найбільшу загрозу для бізнесу

Представники влади, громадських організацій та бізнес-асоціацій під час засідання круглого столу назвали сучасні загрози для бізнесу та визначили шляхи їх мінімізації.

23 травня 2016 року у приміщенні Київської торгово-промислової палати відбувся круглий стіл на тему: “Безпека ведення бізнесу”. Участь у заході прийняли: заступник бізнес-омбудсмена України, представники влади, провідні адвокати та керівники вітчизняних підприємств.

Учасники круглого столу обговорили, які перешкоди сьогодні стоять на шляху українських підприємців та заважають повноцінно здійснювати їм свою діяльність. Так, найгострішими загрозами для бізнесу підприємці назвали: рейдерство, шахрайство, неврегульовані земельні питання та нестабільність валюти, проблеми кредитування, грінмейл та кардерство.

Грінмейл – це процедура придбання значної кількості акцій компаній для того, щоб створити загрозу її ворожому поглинанню з метою подальшого перепродажу цих акцій за завищеною ціною тій самій компанії. Кардерство – діяльність споріднена з фальшуванням грошей, у цьому випадку підробляються платіжні картки.

“Ми провели анкетування та побачили, що бізнес сьогодні має дуже багато невирішених питань у різних напрямках. Це пов’язано з тим, що бізнес стає складнішим, він стає більш вузькоспеціалізованим. Звичайно, найгостріші загрози сьогодні – це корупція, рейдерство, незбалансованість грошового обігу та валютне питання. Але разом з цим з’являються і нові виклики, пов’язані із проведенням військових дій на Сході країни та визнанням Росії як країни-агресора. Ми маємо ситуацію, коли до наших підприємців має багато питань інша сторона, тому що не виконуються певні контракти, заблоковані поставки. Це зовсім нове питання, якого раніше не було. Тому нам потрібно консолідуватися і відповідати на ці виклики, вирішувати ці проблеми”, – наголосив президент Київської ТПП Микола Засульський.

У свою чергу, заступник бізнес-омбудсмена в Україні Ярослав Грегірчак розповів журналістам “ЦКП інформ” на кого і на що найчастіше скаржиться бізнес.

“Майже 50% скарг, що до нас надходять, ми отримуємо на дії працівників ДФС, близько 20% – це скарги на дії правоохоронних органів. При чому ця цифра не включає в себе скарги на відповідну службу фінансових розслідувань ДФС.  Ще близько 20% – скарги на дії органів місцевого самоврядування, інші – на окремі державні регулятори. Що стосується типології скарг, то найчастіше виникають питання щодо відшкодування ПДВ та з приводу зловживань з боку правоохоронних органів: безпідставне відкриття кримінальних проваджень, відмова відкривати кримінальні провадження, зловживання під час проведення слідчих дій на етапі досудового розслідування, а також коли саме досудове розслідування проводиться неефективно та затягується. Слід відмітити, що сьогодні ми маємо таку ситуацію в країні, коли строк досудового розслідування до моменту вручення особі повідомлення про підозру не обмежуються нічим, окрім того, що він має бути розумним. Це призводить до того, що слідчі, які проводять досудове розслідування, на свій розсуд тлумачать як застосовувати цей розмитий у законодавстві критерій”, – сказав Ярослав Грегірчак.

Учасники круглого столу зійшлися на тому, що без вирішення цих та інших питань українські підприємці не матимуть змоги ефективно працювати і вдосконалювати своє виробництво та продукцію. І лише спільними зусиллями як органів державної влади, так і торгово-промислових палат, які лобіюють інтереси бізнесу, можна створити інструменти, які дозволять мінімізувати існуючі загрози для бізнесу.

По закінченні круглого столу учасниками було прийнято резолюцію про створення при Київській ТПП Комітету з питань безпеки ведення бізнесу. Новоствореному Комітету доручено в місячний термін опрацювати питання, які були обговорені на засіданні круглого столу, і подати на розгляд Президії КТПП пропозиції щодо їх вирішення та порядку реагування.

Комітет з питань безпеки ведення бізнесу при Київській торгово-промисловій палаті утворено з метою розробки пропозицій щодо забезпечення безпеки підприємницької діяльності в Україні в межах діючого законодавства та потреб ділового середовища, а також для взаємодії представників національного бізнесу із органами законодавчої влади.

Читайте також: Полювання на ТППУ: податкова лобіює інтереси рейдерів?

Поділіться корисною інформацією з друзями:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *