М-Тест для малого бізнесу: наскільки скоротяться витрати підприємців?

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна та експерти у сфері регуляторної політики провели навчальний семінар для представників регіональних торгово-промислових палат та інших бізнес-асоціацій. Учасники семінару ознайомились з процедурою запровадження М-Тесту для малих підприємств та проаналізували, які переваги отримує від цього бізнес.

1 червня 2016 року Торгово-промислова палата України організувала семінар: “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта”. Метою семінару було ознайомлення учасників із застосуванням інноваційного для України інструменту оцінки впливу регуляторних актів на малий бізнес, що отримав назву М-Тест. Нагадаємо, М-Тест запроваджено в Україні на виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повноцінно інструмент почав працювати з 15 березня цього року.

М-Тест є невід’ємною частиною аналізу регуляторного впливу (АРВ). Він суттєво посилює спроможність бізнес-асоціацій впливати на ухвалення рішень органами влади. Його здатність надавати вимірювальну інформацію перетворює АРВ на доказовий інструмент, який дозволяє обрати найкраще із запропонованих альтернативних рішень. Розрахувавши стандартні витрати малого підприємництва на виконання тих чи інших регуляторних актів, М-Тест обґрунтовує варіанти пом’якшення адміністративного навантаження на бізнес.




“Усі ми чудово розуміємо, що регуляторні акти є необхідною умовою для розвитку бізнесу, оскільки не все можна лібералізувати, але як вони будуть впливати на підприємництво – для нас дуже важливе питання. Дуже добре, що в Україні прийняли Постанову “Про затвердження методик проведення аналізу та відстеження результативності регулятивного акта”, яка якраз надає можливості для активного впливу бізнесу на прийняття того чи іншого рішення органами влади. Я хочу відмітити, що для торгово-промислових палат це є дуже важливо: щоб ми включилися у регуляторну політику, щоб ми могли зі свого боку виступати експертами і давати свої оцінки по важливим питанням для бізнесу”, – наголосив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна підкреслила, що семінар для представників бізнес-асоціацій проводиться вперше, оскільки раніше такі навчальні семінари проводились лише для органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

“Робота по аналізу регуляторного впливу – це виключно робота органів влади. Однак, як показує світова практика регуляторної політики, не може проводитись робота органів влади за зачиненими дверима. Це позавчорашній день. Демократична влада, готуючи свої рішення, веде діалог з суспільством. Оскільки регуляторні акти регулюють господарську діяльність, діяльність бізнесу, то і діалог має вестися у першу чергу з бізнесом. А найкраще такий діалог вести саме через бізнес-асоціації, тоді він проходить не на емоційному, а на раціональному рівні”, – наголосила Ксенія Ляпіна.

Начальник відділу методичного забезпечення реалізації регуляторної політики Департаменту державної регуляторної політики Олена Кричевська розповіла, що включає в себе структура М-Тесту. Так, вона передбачає консультації з представниками малого та середнього бізнесу щодо регулювання, попередню оцінку регулювання, вимірювання впливу регулювання на малий бізнес та оцінку альтернативних варіантів і пом’якшувальних заходів.

Що стосується консультацій з бізнесом, то вони відбуваються за допомогою круглих столів, нарад, а також текстових панельних обговорень з підприємцями. Проведення консультацій має включати в себе отримання письмової інформації щонайменше від 5-ти бізнес-асоціацій, які є представниками малого бізнесу. Далі відбувається попередня оцінка регулювання: необхідно визначити інтереси якого бізнесу порушуються. На третьому етапі проводиться розрахунок потенційних витрат і вигод для бізнесу від регулювання. Тут важливо встановити, якою мірою регулювання впливає на конкурентоспроможність малих підприємств. Потім відбувається оцінка альтернативних варіантів. Так, якщо аналіз витрат показує, що малі підприємства стикаються з більш високим навантаженням, розглядається можливість використання для них компенсаційних заходів. Наприклад, можливе повне або часткове звільнення від регулювання, зниження податків або запровадження прямої фінансової допомоги, щоб компенсувати ці витрати, а також спрощення зобов’язання щодо подання звітності для малих підприємств. Таким чином, завдяки М-Тесту суттєво знижується вартість регулювання для суб’єктів малого бізнесу.

“Особливе місце в інструменті М-тесту відводиться бізнес-асоціаціям. Тому що М-Тест проводиться шляхом постійних консультацій між розробником, тобто органом державної влади, і бізнес-асоціацією. Це відбувається з метою отримання основних параметрів регулювання: які кроки має здійснити бізнес для того, щоб виконати регулювання, скільки він витратить часу або грошей по кожному з цих кроків. Саме завдяки цьому діалогу вдається зробити правильну оцінку та зменшити витрати для бізнесу”, – підкреслив старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін.

Експерт також розповів, якими проблемами супроводжується впровадження М-Тесту в Україні.

“Ми маємо констатувати, що на сьогоднішній день основна проблема бізнесу – це дуже висока системна корупція, яка призводить до того, що для однієї компанії виставляються одні умови, а для іншої – зовсім інші, що є прямим порушенням букви закону. І саме корупція є тим злом, яке буде заважати належному впровадженню М-Тесту і будь-яких інших інструментів. Тому проблема лежить не в технічній площині, а в мотивації державної влади виконувати свою роботу”, – сказав Дмитро Ляпін.

Читайте також: II Національний форум з підтримки експорту: діалог між бізнесом та владою відбувся

Коментарі

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *