Пільги для дітей шахтарів та право їхнього захисту

Відповідно до частини першої статті 5 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менше 15 років або загинули в результаті нещасного випадку на виробництві або стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, пише ЮрЛіга

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції, які закріплюють обов’язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, законодавство визначає три окремих підстави для захисту цивільного права людини: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності в особи суб’єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб’єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі його носію.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному сенсі) гарантується Конституцією і законами України, в тому числі статтями 15, 16 ГК та статтями 1, 3, 15 ЦПК, і може бути реалізовано, зокрема, якщо особа вважає, що його право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обгрунтовувалися вимоги, в тому числі про усунення перешкод в здійсненні невизнаного права шляхом зобов’язання вчинити певні дії, особа має суб’єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Читайте також:

Німеччина допомагатиме Україні розвивати міста