Уповноважений Президента з прав дитини взяв участь у презентації бачення деінституціалізації догляду дітей в Україні
Уповноважений Президента з прав дитини взяв участь у презентації бачення деінституціалізації догляду дітей в Україні, йдеться на офіційному сайті Президента
У рамках роботи робочої групи з опрацювання пропозицій щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей презентовано бачення деінституціалізації догляду дітей в Україні.
«Над опрацюванням цього документу працювало понад 40 експертів — представники міністерств, громадських організацій, окремих закладів та служб у справах дітей, народні депутати, міжнародні експерти, батьки-усиновлювачі, вихованці інтернатів. Головна мета – сформувати спільне розуміння того, якими мають бути функції держави, суспільства, громади та неурядових організацій для забезпечення виховання дітей у сім’ях, а не в інституціях», – розповів Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба.
Уповноважений Президента зазначив, що основою процесу деінтитуціалізації визначено такі принципи: сім’я є найкращим середовищем для розвитку дитини; інтереси дитини стоять вище від інтересів усіх інших, у тому числі батьків, потенційних усиновлювачів, прийомних батьків або персоналу закладів інституційного догляду; усі діти повинні мати рівні можливості для розвитку; усі діти повинні мати можливість брати участь в ухваленні рішень та в житті суспільства; відповідальне батьківство є ключовою умовою для забезпечення найкращих інтересів дитини.
«У презентованому документі дається визначення таким поняттям як «забезпечення найкращих інтересів дитини», «гармонійний розвиток дитини», «благополуччя дитини» та ін. Також зазначено, що в процесі деінституціалізації агентами змін мають стати держава, громада, неурядові організації, бізнес і донори. Для кожного сектору прописані функції», – зауважив Микола Кулеба.
Зокрема, держава визначається ключовою стороною, відповідальною за перехід від інституційного до сімейного догляду дитини. Вже на першому етапі держава повинна накласти мораторій на влаштування дітей віком до 3 років у заклади інституційного догляду. До основних функцій держави належать: створення законодавчих, організаційних, ресурсних можливостей для зростання дитини в сім’ї або в умовах, максимально наближених до сімейних; забезпечення координації всіх зацікавлених сторін (органів влади); переорієнтування фінансових механізмів з підтримки інтернатної системи на підтримку сімей; забезпечення розвитку інклюзивної освіти та соціальних послуг для дітей і сімей.
Також в документі зазначено, що територіальні громади мають узяти на себе відповідальність за благополуччя та безпеку дітей, а також за виявлення і підтримку вразливих сімей з дітьми. Роль каталізатора змін, що взаємодіє як безпосередньо з дитиною та сім’єю, так і з громадою, державою, бізнесом та суспільством у цілому, мають взяти на себе неурядові організації. Бізнес і донорські організації мають стати повноцінними учасниками процесу деінституціалізації. Корпоративна соціальна відповідальність, спонсорство і донорство мають бути спрямовані на підтримку сімей і дітей, а не закладів інституційного догляду.
У свою чергу суспільством мають долатись стереотипи щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, сімей у складних життєвих обставинах. Повинен існувати суспільний запит до політиків і державних інститутів на зміни й реформу.
Микола Кулеба наголосив, що це рамковий документ, у якому зафіксовано бачення змін. Тепер робоча група перейшла до вироблення стратегії, яка визначить основні завдання, кроки і послідовність дій у процесі деінтитуціалізації.
Читайте також:
Автор: Checkpoint
Залишити відповідь