Упередженість суддів у справі Утятнікова
Як ми і обіцяли нашим читачам, продовжуємо слідкувати за резонансною справою Юрія Утятнікова. Нагадаємо, Юрій вже понад 5 років сидить у в’язниці лише за те, що звенигородські слідчі, прокурори та судді вирішили не шукати справжнього вбивцю, тому повісили злочин на ні в чому не повинну людину.
Ми розповідали, як для того, щоб запроторити Утятнікова до в’язниці, слідчі самі стали злочинцями. Не маючи жодного доказу, який би вказував на бодай якусь причетність Юрія до вбивства, правоохоронці вдалися до жорстоких тортур, аби вибити з нього явку з повинною. Але одного зізнання, написаного під диктовку слідчого, було замало, тому, продовжуючи втілювати свій злочинний план, правоохоронці сфальсифікували матеріали справи. При чому зробили це настільки безглуздо, що будь-який нормальний прокурор відразу ж назвав би ці докази абсурдними та відправив їх разом зі слідчими кудись подалі. Але звенигородські прокурори працюють за іншими законами, а точніше за правилами “беззаконня”, тому прокурор просто закрив очі на протиправні дії слідчих і категорично наполягав на тому, що Утятніков вбивця.
Єдиною надією на справедливість для Юрія залишався лише суд, який мав би перевірити матеріали справи, визнати їх абсурдними та притягнути винних правоохоронців до відповідальності. Але суддя Дудніченко, який розглядав цю справу, і сам з перших днів допомагав правоохоронцям зробити Утятнікова головним підозрюваним, бо на наступний день після вбивства з легкістю дав Юрію 5 діб арешту за вигадане правоохоронцями адміністративне правопорушення. Тому сподіватись на об’єктивний розгляд справи було марно. Не дивно, що 14 травня 2012 року Дудніченко визнав Юрія винним у вбивстві та засудив його до 12 років позбавляння волі.
Далі у 2013 році Апеляційний суд Черкаської області скасував вирок Дудніченка як не обґрунтований та направив справу на новий розгляд. Але і Катеринопільський районний суд, до якого було передано матеріали справи, не виправдав сподівань Утятнікова. Новий суддя Кухаренко проводив засідання швидко, не досліджуючи доказів і не допитуючи більшість свідків, а в кінці визнав Юрія винним і засудив до 11 років позбавлення волі. Після цього захистом знову була подана апеляція.
І ось продовження цієї історії.
9 жовтня цього року Апеляційний суд Черкаської області знову мав розглядати справу Юрія Утятнікова. Але у зв’язку з тим, що захистом були заявлені доповнення до апеляції, прокурор попросила перенести засідання приблизно на три дні, щоб мати змогу ознайомитись з цими доповненнями. Натомість суд прийняв рішення перенести розгляд справи більше ніж на один місяць. Звичайно, такі тривалі перерви між засіданнями – неприпустимі, тим більше, що вина Утятнікова не доведена, а він продовжує більше 5 років знаходитись за гратами. Тому адвокат Юрія попросив суд провести засідання раніше. Крім цього, стороною захисту було подане клопотання про зміну Утятнікову запобіжного заходу. Таке клопотання цілком доречне та зрозуміле, оскільки згідно Європейської Конвенції з прав людини, якщо суд не може розглянути справу у розумні строки, він зобов’язаний змінити запобіжний захід для підозрюваного на будь-який інший без позбавлення волі, тому що таким чином порушуються права людини. Але судді вирішили знехтувати нормами закону та наслідувати приклад своїх попередніх колег. Після виходу до нарадчої кімнати судді відмовили у задоволенні клопотання адвоката, аргументуючи це тим, що питання про зміну запобіжного заходу суд вирішує лише під час постановлення вироку судом, а тому таке клопотання є передчасним. Перенести розгляд справи на коротший термін суд також відмовився. І аргументи такому рішенню були абсурдними. Виявляється, в Апеляційному суді Черкаської області існує тільки один зал для судових засідань, який може забезпечити присутність усіх учасників процесу. Але проведення судових засідань у ньому здійснюється за графіком. Виходячи з цього, головуючий суддя заявив, що зможе призначити наступний розгляд справи лише тоді, коли по цьому графіку до нього дійде черга. Сам факт, що справи не розглядаються місяцями через те, що в Апеляційному суді бракує приміщення – просто обурює. Та, здається, що судді просто використовують цю безглузду відмовку аби навмисно затягувати судовий процес, коли у цьому є потреба.
Наступний розгляд справи Утятнікова відбувся більше ніж через місяць, 13 листопада. Але знову сподівання Юрія на справедливе та об’єктивне рішення суддів виявилось марним. Оскільки цього разу, щоб знову перенести розгляд справи, суд ініціював проведення службової перевірки. Справа у тому, що у своїй апеляційній скарзі Утятніков заявив, що під час розгляду його справи у Катеринопільському районному суді ним було заявлене клопотання про проведення аудіофіксації судового засідання. Але коли Утятніков ознайомлювався з матеріалами справи, то з’ясувалось, що аудіофіксація судового процесу Катеринопільським судом не здійснювалась взагалі. Виходячи з цього, Апеляційний суд вирішив ініціювати проведення службової перевірки, яка підтвердить чи дійсно Утятніков заявляв клопотання про аудіофіксацію засідання, та чому суд її не здійснив.
Проведення цієї службової перевірки суд доручив Державній судовій адміністрації у Черкаській області. У той же час, суддя повідомив, що перевірка буде проводитись приблизно до 30 листопада, тому розгляд справи знову переноситься на невизначений термін. Розуміючи, що суд намагається знову використати будь-яку можливість для затягування судового процесу, захист повторно подає клопотання про зміну Юрію Утятнікову запобіжного заходу. Нагадаємо, минулого разу суд відмовив у задоволенні клопотання, аргументуючи це тим, що питання про зміну запобіжного заходу може вирішуватися лише під час постановлення вироку судом. Але під час цього судового розгляду адвокат Денис Ципін заявив, що попереднє рішення суду про відмову у задоволенні клопотання повністю суперечить українському законодавству та ЄСПЛ. Оскільки ст. 165 КПК говорить, що заміна запобіжного заходу іншим або взагалі його скасування здійснюється саме судом у будь-який час. Більше того, якщо суд не має підстав для утримування підозрюваного під вартою, він зобов’язаний змінити останньому запобіжний захід на будь-який інший без позбавлення волі. Така ж позиція викладена і у Конвенції – під час спливу певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, тобто судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою. Звичайно, жодних таких підстав судом наведено не було, тому що їх просто немає.
Але суд повністю проігнорував аргументи захисту. Більше того, він відмовився розглядати це клопотання і навіть не вийшов до нарадчої кімнати для прийняття рішення, що є грубим порушенням процесуального законодавства. Свою відмову у розгляді клопотання суд знову аргументував тим, що запобіжний захід для Юрія обрав Катеринопільський районний суд, а апеляційний суд не може його змінити. При цьому суддя заявив, якщо суд змінить Утятнікову запобіжний захід на цій стадії судового розгляду, тим самим він наперед визначить, що вирок суду першої інстанції є незаконний, а Утятніков не винен. Цими словами суддя лише підтвердив, що суд не хоче підставляти прокурорів та суд першої інстанції, які безпідставно звинуватили Юрія у вбивстві, і вже наперед визначився, що Юрія буде визнано винним. Але чому суд розглядає зміну Юрію запобіжного заходу через призму винуватості або невинуватості останнього незрозуміло. Оскільки запобіжний захід обирається незважаючи на наявність або відсутність доказів вини для того, щоб забезпечити виконання підсудним покладених на нього обов’язків та його належну поведінку.
Що далі? Службова перевірка закінчилась майже через місяць. Її висновок був очевидний. Зал засідань у Катеринопільському районному суді був оснащений усіма необхідними засобами для аудіофіксації, тому “у разі заявлення підсудним Утятніковим клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами фіксації судового процесу, перешкод у задоволенні такого клопотання не було”. Але секретар судових засідань Гончар Т.О., яка була присутня під час розгляду справи Утятнікова заявила, що аудіофіксація на той час не здійснювалась, оскільки нібито ні Утятніковим, ні його захистом не було подано відповідного клопотання про це, що є цілковитою брехнею. Слід зазначити, що за законом, якщо один з учасників судового процесу заявив про проведення аудіофіксації, а суд її не здійснив, це може бути підставою для скасування вироку і направлення справи на новий розгляд у суд першої інстанції. Отже, об’єктивність розслідування справи Юрія Утятнікова виявилась примарною.
Після того, як висновок перевірки був готовий, 10 грудня цього року справа Утятнікова знову повинна була розглядатись Апеляційним судом Черкаської області. Але судовому засіданню відбутись вкотре не судилось. Прокурор, яка до цього підтримувала обвинувачення несподівано взяла на півтори тижні відпустку за свій рахунок. А новий прокурор, яку було направлено для підтримання обвинувачення по цій справі, заявила про перенесення судового засідання, оскільки вона не встигла ознайомитись з матеріалами справи. У зв’язку з цим, суд знову переносить розгляд справи на 29 грудня. Враховуючи те, що вже майже три місяці Апеляційний суд Черкаської області не може перейти до розгляду справи по суті, а Юрій продовжує незаконно перебувати під вартою, захист знову подав клопотання про зміну запобіжного заходу. Але як і раніше, суд безпідставно відмовився задовольняти клопотання захисту. Тому на сьогоднішній день, всупереч усім існуючим національним законам та міжнародним нормам, Юрій продовжує знаходитись під вартою.
Адвокат Денис Ципін коментує цю ситуацію так:
“Судді мають підкорюватися Закону і Конституції, оскільки саме так записано і так має бути. Підкорюватися – це більше ніж застосовувати, суддя має підкорятися волі законодавця, навіть якщо не згодний з нею. Але черкаські судді Апеляційного суду підкоряють Закон власній волі, і це прикро. Вони поки що вважають, що Утятніков винний у злочині – навмисному вбивстві людини, а тому нібито справедливо, що він знаходиться у в’язниці. У той же час судді розуміють, що вирішують долю Утятнікова незаконно, тому що закон чітко передбачає обов’язок суду звільнити обвинуваченого з-під варти, якщо держава в особі прокурора і суду не може вирішити справу Утятнікова у розумні строки. П’ять років за ґратами без справедливого вироку – занадто, це очевидно, але прокурору байдуже – він у відпустці, а його колега не готовий до процесу. Отже держава не в змозі справедливо розібратися у справі у розумні строки, а тому треба підкорюватися закону і звільняти Утятнікова. Але на жаль дива, тобто законності і справедливості, у суді поки що замало, а тому замість законних маємо понятійні рішення, які уособлюють бажання суддів, а не законодавця”.
Цікаво, як судді можуть спати спокійно після того як з легкістю калічать життя невинних людей…чи не можуть?
Добавить комментарий