Українсько-азербайджанський форум: сторони домовились про низку спільних проектів

Аграрний сектор, харчова промисловість, будівельна галузь і туризм — ці напрями названо пріоритетними для українсько-азербайджанського ділового партнерства. Які умови для вітчизняних компаній пропонує ринок Азербайджану та яку українську продукцію готові купувати іноземні партнери, обговорили учасники українсько-азербайджанського бізнес-форуму 13 березня.

Захід пройшов у Торгово-промисловій палаті України. Основну увагу учасники зустрічі приділили обговоренню сучасних торговельно-економічних відносин між країнами та визначенню шляхів, що сприятимуть динамічному розвитку співпраці.

Азербайджан є для нас одним із найважливіших як політичних, так і торговельних партнерів. Те, що на сьогоднішньому форумі присутні понад 40 азербайджанських компаній та 100 українських, свідчить про неабияку зацікавленість підприємців обох країн у співпраці. Ми дуже сподіваємося, що партнерство в галузі сільського господарства, енергетики, фармацевтики та IT-індустрії дозволить значно збільшити товарообіг між сторонами та вийти на новий рівень бізнес-відносин, – зауважив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Він додав, що через зовнішні фактори товарообіг між Україною та Азербайджаном протягом останніх років різко впав, тому для урядів та підприємців обох країн поновлення активних бізнес-процесів має стати одним із пріоритетних завдань.

Азербайджан експортує до України продукцію паливно-енергетичного комплексу, поліетилен, коньячний спирт, вина, овочі та соки. Своєю чергою, Україна тривалий час постачає до Азербайджану продукцію металургійної промисловості, агропромислового комплексу та машинобудування.


Значною інтенсивністю характеризується рівень співпраці України та Азербайджану в нафтогазовій галузі. Передовсім, це обумовлюється особливостями нафтогазових комплексів двох країн. Азербайджан володіє значною сировинною базою, запасами нафти та газу, а Україна має розвинену інфраструктуру для транспортування енергоносіїв та вигідне географічне положення.

Своєю чергою, заступник Міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України Роман Чуприненко підкреслив, що реальним потенціалом для розвитку українсько-азербайджанських відносин є реалізації спільних проектів у галузі літакобудування:

Зараз ведеться робота над пілотними проектами щодо поставки двох готових і потім створення в Азербайджані локального спільного виробництва транспортних літаків Ан-178 та створення в Азербайджані, спільно з українською компанією «Індар», підприємства для будівництва нового фармацевтичного виробництва по випуску інфузійних розчинів

Міністр економіки Азербайджану Шахін Мустафаєв заявив, що Азербайджан також зацікавлений у залученні сучасних фармацевтичних технологій, виробництві різноманітних видів полімерів і пластмас, а також розміщенні машинобудівного виробництва на території України. Ще один перспективний напрямок співробітництва –  створення спільних підприємств у кондитерській та харчовій промисловості на основі взаємних поставок продукції сільського господарства. Зокрема, азербайджанські підприємства зацікавлені у прямих поставках горіхів для української кондитерської промисловості.

Шахін Мустафаєв наголосив, що азербайджанський ринок дуже перспективний для українських виробників:

Українські компанії можуть скористатися азербайджанськими можливостями для поставки своєї продукції на ринок Середньої Азії та Ірану. Тому я рекомендую нашим українським партнерам ближче ознайомитися з умовами, які існують для іноземного бізнесу в Азербайджані

За його словами, завдяки впровадженню ефективних реформ Азербайджану вдалося значно підвищити зацікавленість інвесторів до різних сфер своєї економіки. Загалом, реформи проводяться в Азербайджані для здійснення наступних цілей:

  • перевести реально існуючі бізнес-процеси в законодавче поле;
  • залучити іноземні фінансові ресурси;
  • розвинути підприємницьку діяльність.

До прикладу, в країні існував список підприємств, від яких не вимагали працювати з касовими апаратами. Нині з цього списку виключили 29 видів діяльності, залишивши 5.

Інші поправки, які були внесені до Податкового кодексу країни, стосувалися покращення умов діяльності великих торгових мереж. Так, на азербайджанських рітейлерів наразі припадає до 80% податкових виплат, у зв’язку з чим вони з минулого року просили надати можливість сплачувати ПДВ лише з торговельної націнки, а не з усієї суми вартості сільгосппродукції, що дозволило б значно знизити роздрібні ціни. Держава пішла назустріч рітейлерам і включила до Податкового кодексу такі поняття, як сільськогосподарська продукція, оптова та роздрібна торгівля, націнка, трансферна ціна тощо. Таким чином, те, що існувало в реальності, знайшло відображення в законі.

Зрозумілою та простою стала також процедура реєстрації бізнесу в Азербайджані як для місцевих, так і для іноземних підприємців. Для відкриття невеликої компанії іноземному громадянину варто лише зареєструватися в податковій інспекції. Для відкриття середнього та великого бізнесу потрібно отримати дозвіл у Міністерстві юстиції Азербайджану.

Незалежно від форми власності, всі підприємства в країні діють на підставі статуту. Загалом для відкриття підприємства іноземному громадянину знадобляться наступні документи:

  • заява засновника
  • статут компанії
  • установчий договір
  • документ, що свідчить про сплату реєстраційного мита
  • документ, що підтверджує юридичну адресу компанії
  • документ, що засвідчує реєстрацію засновника юридичною особою
  • документ, що підтверджує ведення господарської діяльності в країні, в якій постійно проживає засновник

Шахін Мустафаєв розповів, що Міністерство економіки докладає максимум зусиль для підтримки процесу реконструкції та модернізації промислових об’єктів в країні, створення нових конкурентоспроможних галузей. Утім, особлива увага приділяється посиленню кадрового потенціалу та сприянню кооперації азербайджанських підприємців з іноземними партнерами.

Керівник Фонду заохочення експорту та інвестицій в Азербайджані Руфат Маммадов виступив із презентацією щодо інвестиційного клімату та ділових можливостей в країні. Він розповів, що не дивлячись на глобальну кризу в нафтовій сфері Азербайджан здійснює глибоке реформування інших галузей для залучення іноземних інвестицій та створення комфортних умов для підприємців інших держав:

Ми постійно працюємо над спрощенням процедур, що стосуються ведення бізнесу. Крім того, в країні діє дуже зручна система реєстрації підприємства. Азербайджан займає 5 сходинку у світовому рейтингу щодо простоти реєстрації компанії

Він додав, що в країні існує невелика кількість сфер підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню, їх усього 37. Ліцензії видаються протягом 10-ти робочих днів на безстроковий період.

При перевезенні транзитних вантажів територією країни за допомогою залізниці, морського транспорту, портів і терміналів застосовується принцип «єдиного вікна».

Нині Азербайджан приблизно на 40% знизив транзитні витрати для іноземних перевізників, що прямують до казахстанського порту Актау і туркменського Туркменбаші. А на послуги з транзиту нафти і нафтопродуктів залізницею діє знижка у 30%.

За словами Руфата Маммадова, в Азербайджані активно розвиваються електронні послуги та досить конкурентний податковий режим. Нині в країні діють спеціальні податкові пільги для іноземного бізнесу.

У нас діє програма сприяння експортерам. А в березні 2016 року розпорядженням президента процентні доходи за банківськими вкладами, а також дивіденди, які виплачуються за інвестиційними цінними паперами, дисконтами і процентними доходами з першого лютого 2016 року були звільнені на три роки від оподаткування. В країні також діють індустріальні та промислові парки. Інвестори, тобто резиденти парків, на сім років звільняються від податку на прибуток, земельного податку та податку на майно. Крім того, використовувані в парку обладнання і технології не обкладаються податком на додану вартість, – сказав він.

Руфат Маммадов розповів, що промислові парки створені в таких містах, як Сумгайт, Балаханов, Мінгячевіре і Гарадаг. Ще один парк, що спеціалізується на металургії, буде невдовзі створено в Гянджі.

У тому, що створення індустріальних парків сприяє залученню інвестицій, переконаний і Міністр економіки Азербайджану Шахін Мустафаєв:

Індустріальні парки наразі створюються з метою модернізації промислової сфери, диверсифікації та збалансованого розвитку економіки Азербайджану, зокрема інноваційних напрямків. Формування індустріальних парків особливо важливо з точки зору сталого розвитку нафтового сектора, підвищення експортного потенціалу країни, зростання виробництва конкурентоспроможної продукції, забезпечення зайнятості населення, а також розвитку підприємництва

Він переконаний, що чітка позиція уряду щодо спрощення умов для ведення бізнесу сприятиме і залученню українського бізнесу до кооперації з місцевими компаніями:

Зручне оподаткування, припинення на два роки перевірок суб’єктів підприємництва, можливість отримання фінансування: все це підвищує привабливість інвестицій в малий і середній бізнес Азербайджану та робить країну привабливою для ведення іноземного бізнесу. Ми запрошуємо українські компанії ознайомитися з різними можливостями, які існують в нашій країні, та виходити зі своїми товарами на ринок Азербайджану. Понад того, я переконаний, що кооперація наших підприємств дозволить нам разом виходити на європейські ринки та підвищити експортний потенціал обох країн

Під час форуму сторони домовилися про взаємні поставки обладнання, автомобільної будівельної техніки, вантажних автомобілів, продукції транспортного машинобудування, будівельних матеріалів, будівельно-монтажних послуг, обладнання для потреб нафтогазової промисловості, комунальної техніки, навісного обладнання на всі види тракторів та сільськогосподарської техніки.

Під час заходу відбулося також підписання меморандуму між ТПП України та Фондом заохочення експорту та інвестицій в Азербайджані. За словами президента ТПП України Геннадія Чижикова, це активізує співпрацю між підприємцями обох країн:

Цей документ є надзвичайно важливим для зміцнення наших торговельних відносин. Ми зможемо проводити спільні форуми, брати участь у спільних виставках, обмінюватися інформацією. Це саме те, чого зараз потребує бізнес

Присутні на форумі підприємці зауважили, що захід став чудовим майданчиком для налагодження конструктивного діалогу між Азербайджаном та Україною, обміну досвідом в питаннях інвестицій та побудови планів щодо міжнародної співпраці. Наприкінці представники влади анонсували проведення до кінця цього року бізнес-форуму в Баку за участі представників ділових кіл України та Азербайджану.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *