Банк «Фінанси та Кредит»: черговий крах чи афера під крилом НБУ?
Останнім часом для нас стали цілком звичними новини про те, що та чи інша фінансова установа припинила свою діяльність, визнана банкрутом чи отримала тимчасову адміністрацію, а тисячі вкладників та клієнтів залишилися без грошей і, часто, без надії на їх повернення. Але то все простий шум з екранів телевізорів доти, доки не стосується тебе. І от раптом настає той чорний день, коли ти опиняєшся по той бік екрану
Почнемо з сумної історії. Одне столичне товариство з обмеженою відповідальністю напередодні Нового року намагалося провести за допомогою банку «Фінанси та Кредит» (в народі – ФіК) валютну операцію. І на 50 % їм це вдалося – з їхнього рахунку необхідна сума коштів була знята і…все. Гроші нікуди не “прийшли”. На початку січня знову виникла необхідність придбати валюту для розрахунків з постачальниками на суму більш ніж 2 мільйони гривень. І здавалося б, снаряд в ту ж саму воронку двічі не влучає… Але ж це в іншому світі. А у нас свої закони, як фізичні, так і економічні. Схема дивним чином повторилася: гроші з рахунку товариства знято, а валюту банк не повернув. Ап! Фокус!!! І тут згадуємо образ заплаканого хлопчика з істеричним: «Теж мені фокус!!!»
Може, помилка? Адже тоді все має бути доволі просто: звертаєшся до установи, подаєш необхідні папери, робиш декілька підписів, і кошти повертаються на твій рахунок. Але ж ні! Заява написана, проте ані відповіді, ані грошей досі нема.
Тоді очевидний наступний крок: у таких справах може врятувати безпосереднє втручання Національного банку України. Звісно, постраждале товариство не забарилося зі зверненням до регулятора. І ось, здавалося б, зараз вони покажуть знахабнілому банку, де козам роги правлять. Та де там. У нашій країні діє просто суперова система розгляду скарг до різних інстанцій, основна риса якої полягає в тому, що скарга рано чи пізно повертається безпосередньо до того, на кого ви скаржитеся. Як нескладно здогадатися, НБУ пересилає скаргу нашого товариства на неправомірні дії банку на розгляд самому банку «Фінанси та Кредит».
Зокрема, 19 січня 2015 року від Національного банку України надійшла відповідь, в якій НБУ повідомляє про направлення листа до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з проханням розглянути звернення товариства по суті, надати відповідь з порушеного питання, а також повідомити НБУ в строк до 28.01.2015р. Звичайною мовою це називається «відпискою» і означає, що Національний банк продовжує ігнорувати незаконні дії АТ «Банк «Фінанси та Кредит», не проводячи жодних перевірок чи заходів впливу. Хотілося б почути з цього приводу коментарі від керівництва НБУ, а саме від очільниці головної фінансової установи країни Валерії Гонтаревої, яка з дивних причин є мовчазним і бездіяльним свідком подібних банківських «оборудок».
Як же так, цілком природно починає обурюватися наша інтелігентна європейська душа, ми ж правова держава, і постраждалі мають повернути свої кошти, а винні – покарані. І тут постає вічне питання: хто винен?
Не є таємницею, що банк «Фінанси та Кредит» належить славнозвісному олігарху Костянтину Жеваго, який восени вшосте став народним депутатом. Перемога дісталася йому значно важче, ніж зазвичай, адже цього разу зітнувся на окрузі з серйозною конкуренткою, але заїжджі політтехнологи та безпрецедентні витрати надали йому бажану перевагу. Додала масла у вогонь й ситуація в країні: олігарх зазнав чималих економічних збитків, фактично втративши кілька підприємств, розташованих в зоні АТО, а підконтрольні (поки що) Жеваго підприємства вже не дають тих прибутків. У світлі цього припускаємо наступні варіанти подальшого розвитку подій.
Перший варіант простий та прозаїчний: пан Жеваго, який багато останніх років мешкає за кордоном, просто вирішив «згорнути» частину свого бізнесу і наостанок взяти все, що можна, в тому числі й гроші з банку. Як це в нього вийде, і чи не боїться він Феміди? Питання риторичне…
Другий варіант складніший, але за умови підтримки (чи то прикриття) Національного банку України – досить прибутковий. Фінансова установа забирає гроші у своїх клієнтів на валютні операції за курсом 17 грн за долар, тримає місяць, а потім повертає їх назад (мовляв, вибачте, з ліквідністю погано, з рефінансуванням просто завал), але вже коли долар коштує 25 грн. І наше товариство, сподіваємося, рано чи пізно таки отримає свої мільйони гривень, але ж це будуть зовсім інші гроші. Як вважаєте, у чиїх кишенях осядуть ті кілька гривень з кожного бакса?
Проте, наразі навіть не це має значення: важливою умовою реалізації другого варіанту є спроможність Жеваго домовитися про чергове рефінансування, отже, спроможність банку залишитися на плаву.
Очевидно, що обидва варіанти в більшій чи меншій мірі «почистять» кишені клієнтів, маємо надію, що банк зможе виконати свої зобов’язання перед ними. Поки що ошуканим клієнтам залишається лише подавати позови до справедливих українських судів та писати скарги в усі можливі інстанції. До речі, терпіння постраждалих кожного дня тане, як сніг на вулицях столиці. Наприклад, сьогодні вранці біля головного офісу була зафіксована група особливо нетерплячих… Народ не дрімає, панове банкіри.
Залишити відповідь