Авіаційний комітет: нові правила Державіаслужби не вирішують проблеми ринку

Авіаційні правила України «Доступ на ринок послуг з наземного обслуговування в аеропортах», що нещодавно було представлено Державною авіаційною службою, не вирішують усіх проблем ринку, не балансують інтереси основних стейкхолдерів, тому потребують негайного доопрацювання. На цьому наголосили члени Авіаційного комітету при Торгово-промисловій палаті України під час засідання 25 листопада.

Правила, що не працюють…

Голова Комітету Євгеній Дихне переконаний, що більшість положень, запропонованих у документі від Державіаслужби спрямовані на те, щоб обмежити авіаційний ринок і не відповідають європейським стандартам.

З огляду на це, члени Комітету прийняли рішення розробити альтернативний документ. Вони переконують, що це набагато простіше, аніж вносити виправлення, зміни та доповнення у проект Державіаслужби.

«Авіаційні правила, запропоновані Державіаслужбою, не вирішують питань ринку. На нашу думку, потрібно дотримуватися принципу не заборони, а лібералізації. Під час підготовки проекту Авіаційних правил було проведено декілька публічних слухань, в яких брали участь й члени Авіаційного комітету при ТПП України. Проте, на превеликий жаль, наші рекомендації навіть не були враховані. Ринок праці в аеропорту необхідно лібералізувати, але й також установити поріг, із якого починається стан, коли аеропорт не впливає на загальний ринок», – сказав він.

Окрім цього, члени комітету підготували звернення до Кабінету Міністрів України та міністра інфраструктури України з питання розробки «Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року». У ньому експерти та представники ринку авіаційних перевезень виступають із пропозицією створити міжвідомчу робочу групу з приводу цього питання, а також долучити до її складу представників Авіаційного комітету.

Що заважає розвитку галузі?

Обговорили учасники зустрічі й інші проблеми, з якими пов’язане гальмування розвитку авіаційного ринку в Україні. До них, зокрема відносять:

зношеність основних фондів;
дефіцит професійних кадрів;
невідповідність технічних можливостей аеропортів чинним міжнародним вимогам;
відсутність підтримки держави стосовно створення нової техніки й впровадження сучасних технологій;
відсутність державної програми підтримки розвитку системи аеропортів;
занадто жорстка податкова політика держави відносно авіаційної галузі; недостатній рівень правової бази сертифікації експлуатантів;
невизначеність умов діяльності та підвищений економічний ризик управління авіакомпаній;
недостатня модернізація парку повітряних суден тощо.

Окрім цього, негативним фактором, що суттєво впливає на розвиток авіаційної сфери, є відсутність чіткої координації у виробленні державної політики щодо розвитку всієї галузі загалом. Наприклад, останніми роками статус Державіаслужби як контролюючого органу із забезпечення безпеки авіації кілька разів змінювався. То відомство працювало як самостійний орган, то як департамент Міністерства транспорту. Тож за таких умов процес вироблення цілісної та ефективної політики в галузі став неможливим. Суттєво вплинула на ситуацію і швидка плинність кадрів відомства, а також невизначеність розподілу сфер впливу між Державіаслужбою та Міністерством транспорту стосовно виконання своїх прямих функцій та завдань.

Та найголовнішою проблемою експерти називають відсутність плану лібералізації ринку, як це давно відбувається у провідних та розвинених країнах світу. Адже в Україні практично відсутня концепція підготовки до інтеграції вітчизняного авіаційного ринку та ринку Європейського Союзу. Внаслідок цього позитивні наслідки від запровадження «відкритого неба» та лібералізації ринку авіаперевезень можуть суттєво зменшитись.

Що стосується проблеми відсутності остаточно сформованої політики розвитку аеропортів, то, на думку експертів, це зокрема пов’язане з несприятливою податковою політикою держави. Адже наразі державні аеропорти змушені платити велику частку доходів до бюджету, не дивлячись на велику собівартість їхньої діяльності. Окрім цього, деякі учасники ринку є природними монополіями, що зумовлює потребу запровадження регулювання механізму надання авіаційних послуг та встановлення зборів для забезпечення балансу інтересів усіх учасників. Тобто пасажирів, авіакомпаній та самих аеропортів.

Експерти також наголосили, що нинішня система зміни розміру аеропортних зборів на запит аеропортів несе в собі бюрократичний характер та значно обмежує можливості фінансового управління аеропортами.

Що допоможе подолати бар’єри?

Аби подолати всі ці проблеми та, більше того, зміцнити позицію України на міжнародному авіаційному ринку, залучити інвестиції та розвинути технологічну базу, на думку членів Комітету, потрібно:

створювати міжнародні консорціуми за участі провідних транснаціональних корпорацій;
організовувати спільні підприємства;
забезпечувати довгострокову кооперацію;
сформувати державну підтримку авіаційної галузі;
підвищувати ефективність технічного та економічного регулювання;
зменшувати законодавчі бар’єри для оновлення парку українських авіакомпаній;
забезпечити якісну освіту професійних кадрів;
запровадити законодавчі норми Європейського Союзу стосовно демонополізації деяких аеропортових послуг;
запровадити міжнародну практику публічного обговорення та проведення відкритих консультацій із зацікавленими сторонами в процесі вироблення рішень щодо внесення змін у систему регулювання чи напрямів розвитку цивільної авіації;
створити ефективну систему зворотного зв’язку між державними органами виконавчої влади та учасниками ринку авіаційних перевезень.

До того ж перспективою розвитку авіаційної галузі України є консолідація авіаційних підприємств в межах потужних структур. Адже це є характерним для авіакомплексів майже всіх розвинутих країн.

Іще одним пріоритетом розвитку повинна стати політика провідних українських авіакомпаній, що має бути націлена на інтеграцію внутрішніх та міжнародних авіарейсів. Оскільки вигідне географічне розташування України та наявність міжнародних аеропортів створюють надзвичайні можливості для освоєння відкритої ніші ринку – ринку транзитних пасажирських перевезень.

На думку експертів, вдала реалізація подібних заходів забезпечить швидкий та ефективний розвиток авіаційного комплексу України, а також допоможе налагодити тісні соціальні та економічні взаємозв’язки з іншими країнами та розширити потенційні ринки збуту української авіабудівної продукції. Українські підприємства зможуть брати участь у виконанні іноземних проектів та зайняти гідне місце у глобальному конкурентному середовищі авіатранспортних послуг.

Світ давно працює інакше

Якщо говорити про тенденції, що спостерігаються на світовому ринку авіаційних послуг, то можна спрогнозувати, що найближчим часом відбуватиметься прискорення процесу консолідації авіаційних компаній на міжнародному ринку.

На сьогодні Європейський Союз здійснює політику інтеграції як внутрішніх, так і міжнародних перевезень. А запровадження політики «Єдиного неба» дозволяє успішно забезпечувати стандарти безпеки польотів та збільшувати ефективність європейських авіаційних перевезень. Зовнішня політика ЄС у сфері авіаційного транспорту спрямована на реалізацію цілей політики сусідства (через укладення угод про “відкрите небо” зокрема), а також розширення доступу європейських авіакомпаній на ринки Китаю та інших країн. Експерти наголошують, що Україна має всі шанси, аби долучитися до «Єдиного неба», що дозволить вітчизняному авіаційному ринку також активно розвиватися та ставати конкурентним.

«Інтеграція національної цивільної авіації до системи міжнародних зв’язків – стратегічно важлива ціль національної економічної політики. І успішне досягнення цієї цілі дасть можливість Україні стати повноправним учасником програми розвитку єдиного європейського повітряного простору. Своєю чергою, встановлення так званих «повітряних мостів» буде сприяти співпраці українських авіаперевізників із європейськими партнерами, виходу цих взаємовідносин на новий, вищий рівень. Звичайно, ініціатива такого масштабу вимагає розробки спеціальних положень, що дозволять забезпечити високий рівень безпеки польотів під час аеронавігаційного обслуговування, а також врахування того факту, що на вільному ринку змогли успішно конкурувати переважно ті компанії, що встигли зміцнити свої міжнародні позиції завдяки підтримці своєї держави. Водночас країни, що нехтували розумною державною політикою, фактично втратили національну авіацію», – стверджують експерти.

Тож можна зробити висновок, що на нині авіаційний ринок України демонструє позитивні зрушення та має величезний потенціал для подальшого розвитку. Водночас потрібно вирішити низку проблем, які створюють бар’єри для учасників ринку та гальмують процес інтеграції України в єдиний світовий авіаційний простір.