Міжнародний форум Green Mind: як українському бізнесу вижити в умовах кризи

Іноземні експерти, представники влади та бізнесу зібралися на V Міжнародному бізнес-форумі Green Mind, що проходив у столиці 19-20 жовтня. Учасники з’ясували, як модель сталого розвитку, на основі якої розвиваються найуспішніші світові економіки, допоможе вітчизняним підприємствам не лише зберегти, а й суттєво збільшити свої продажі в умовах кризи.

Цьогоріч захід зібрав понад 100 спікерів та 600 учасників, серед яких були і представники наукових установ, підприємств, і органів влади, а також міжнародних інституцій. Зокрема, захід відвідали члени громадських організацій Німеччини, Бразилії, Китаю, Фінляндії, Кореї, Ізраїлю, Казахстану та інших країн. Головним організатором заходу виступила Торгово-промислова палата України.

Ділова програма форуму складалася з 14 заходів у форматі пленарних сесій, панельних дискусій та круглих столів. Слід відмітити, що спікерами форуму виступили міжнародні, європейські та національні експерти, представники інвестиційних компаній, компаній-товаровиробників, експортерів і дистриб’юторів, бізнес-асоціацій, а також органів державної влади.

«Форум для сталого розвитку бізнесу Green Mind – це той ефективний майданчик, що стає справжнім каталізатором підвищення екологічної свідомості українського бізнесу і поширення екологічних інновацій. Старі бізнес-моделі більше не можуть існувати в нових умовах. Об’єднуючи зусилля з партнерами, ми прагнемо, щоб сталий розвиток став повсякденною нормою для кожної компанії», – підкреслив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Він переконаний, що наразі зелена модернізація промислового сектору України відбувається не такими темпами, як цього вимагає світова економіка. Здебільшого цей процес суттєво стримує недостатнє розуміння бізнесу переваг запровадження зелених стандартів. Окрім цього, на сьогодні в Україні неврегульоване законодавство в цій галузі.

Геннадій Чижиков розповів, що перехід українських підприємств до зелених методів економічної діяльності вкрай важливий, тому Стратегія розвитку Торгово-промислових палат в Україні до 2020 року передбачає ряд заходів для стимулювання цього процесу.

Що обирає Європа?

Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер зауважила, що в майбутньому австрійські фінансові інститути можуть підтримати модернізацію українського промислового комплексу. Але пані Поппеллер підкреслила, що це залежатиме від ситуації як в Україні, так і в Європі.

Своєю чергою, представник Головного управління Єврокомісії з навколишнього середовища Крістіна Дороско переконує, що екологічний вектор розвитку набуває обертів серед провідних європейських країн. Експерт також розповіла про Стратегію розвитку ЄС «Європа 2020», яка ґрунтується саме на засадах сталого розвитку. Так, питання зеленої модернізації, охорони навколишнього середовища та запровадження енергоефективних технологій стали для європейських країн сьогодні пріоритетними. За останні декілька десятків років було прийнято більше 200 директив та постанов, що безпосередньо стосуються питань захисту довкілля.

Експерти наголосили, що останніми роками були змінені акти права стосовно державних закупівель, а також моніторингу та екологічної сертифікації продуктів. Велика увага приділяється оцінці впливу на довкілля, а також підтримці енергозберігаючих технологій. Усе більш конкурентними на ринку стають товари з поліпшеними екологічними характеристиками. Дослідження показують, що майже 80% споживачів готові сплачувати за таку продукцію дорожче, якщо вона матиме відповідні сертифікати та дійсно відповідатиме всім встановленим умовам безпеки.

Фахівці наголошують: конкуренція на ринку екологічних товарів щороку зростає. Загалом, цей ринок оцінюється в 4000 млрд. євро. При цьому навіть під час кризи він показує найбільший потенціал та зростання кількості робочих місць!

До того ж попитом користуються екологічні продукти, які пропонуються за конкурентною ціною. Це говорить про те, що потенціал на ринку Європейського Союзу ще не реалізований, а тому українські компанії теж можуть себе успішно на ньому зарекомендувати.

Німеччина показує приклад

Під час свого виступу представник Міністерства навколишнього середовища Німеччини доктор Ульф Джекел поділився практичним досвідом Німеччини, що будує свою економіку на основі моделі сталого розвитку. Він наголосив, що така модель включає в себе програми, спрямовані на донесення споживачам інформації про переваги сталого споживання, екологічного маркування, зелених закупівель тощо. За його словами, в Німеччині з лютого цього року було прийнято відповідну програму зі сталого споживання. Згідно цієї програми протягом наступних років стале споживання має посісти провідне місце на ринку.

Він пояснив, що найголовнішим інструментом для запровадження сталого споживання є екологічне маркування. До прикладу, програма екологічного маркування Німеччини є сертифікаційною системою, що дозволяє оцінити переваги товарів або послуг з огляду на вплив, який вони здійснюють на довкілля та здоров’я населення.

Зазначимо, що сьогодні в Німеччині діє більше 100 екологічних стандартів для продуктових та сервісних груп, застосовуваних як критерії екологічної сертифікації та державних закупівель. Вони є добровільними, оскільки розроблені на основі найкращих доступних технологій.

Ульф Джекел додав, що рушійною силою розвитку екологічної сертифікації та маркування в Німеччині є постійно зростаючий попит в приватному секторі на екопродукцію та сталі зелені державні закупівлі.

Голова Всеукраїнської ГО «Жива планета» Світлана Берзіна переконана, що і для України настав час імплементувати європейські нормативні акти, щоб ті правила, які діють на світовому ринку, працювали і в Україні. За її словами, саме модернізація економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій та інноваційних технологій, а також створення нових робочих місць мають стати пріоритетом для України вже сьогодні. Експерт наголосила, що європейський вибір відкриє для України нові перспективи та можливості, а також сприятиме зміцненню позицій України у світовій системі міжнародних відносин.

«У світі спостерігається тенденція, коли успішний бізнес обирає для себе модель сталого розвитку, адже саме це поняття дає відповідь на питання виробників: як робити більше і краще з меншими витратами? Цього можна досягти, нарощуючи чисту вигоду від економічної діяльності за рахунок економії енергії та ресурсів, зменшення деградації та забруднення довкілля протягом усього життєвого циклу при одночасному підвищенні якості життя. З іншого боку, вагомим стимулом є зростаюче прагнення споживачів обирати більш якісну й екологічно чисту продукцію та послуги», – додала Світлана Берзіна.

Споживач «голосує гаманцем»

Учасники форуму зауважили, що українські споживачі стали уважнішими до продукції, яку вони купують та споживають. Така тенденція спостерігається протягом останніх років. Зокрема, споживачі стали більш уважно читати написи на упаковці та, залежно від інформації про склад продукту, обирати той чи інший товар.

Нещодавно було проведено опитування серед споживачів щодо їхнього ставлення до екологічно чистих продуктів. Так, 82% з опитаних свідомо готові обирати продукцію з покращеними екологічними характеристиками та навіть готові платити за неї дорожче. Готові купувати таку продукцію незалежно від ціни 25% опитаних, платити на 10% більше від середньої ринкової ціни – 29%, на 20% більше – 21%, і на 30% більше – 7%. Взагалі не готові сплачувати більше за екологічно сертифіковану продукцію лише 18% респондентів.

Українців вводять в оману

Водночас експерти відмічають, що разом зі зростанням попиту на екологічні товари зростає і кількість випадків недобросовісної конкуренції товаровиробників. Деякі компанії навмисно зловживають такими термінами як «екологічно чистий», розуміючи ті переваги, які отримує такий продукт серед інших. Правники наголошують, що згідно технічного регламенту з екологічного маркування та Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» безпідставне використання подібного маркування забороняється. Тобто використовувати його можна виключно за наявності відповідних сертифікатів.

Водночас Світлана Берзіна підкреслила, що сьогодні Антимонопольний комітет України розглядає питання про недобросовісну конкуренцію щодо компаній, які застосовують оманливі твердження та вводять в оману споживачів. Розглядаються також скарги стосовно деяких сертифікаційних органів, які не мають акредитації та обманюють підприємців щодо компетентності надання своїх послуг та визнання відповідних сертифікатів. За її словами, за недобросовісну конкуренцію та обман споживачів компанію може бути оштрафовано. Сума такого штрафу може сягати до 30% доходу за останній звітний рік фірми, що передував року, в якому накладається штраф.

Майбутнє — за зеленою економікою

Наприкінці заходу учасники підкреслили, що, зважаючи на активний розвиток ринку екологічних товарів у провідних країнах світу, для українського бізнесу відкриваються нові можливості для виходу на іноземні ринки. Ті компанії, які позиціонуватимуть себе як виробники продукції з поліпшеними характеристиками щодо впливу на довкілля та здоров’я людини, будуть більш конкурентними та зароблятимуть навіть в умовах кризи.