Система торгівлі квотами на викиди парникових газів: чому це вигідно для бізнесу?

Коли в Україні буде запроваджено систему торгівлі квотами на викиди парникових газів та як до цього підготуватися українським підприємствам? Ці питання обговорили представники металургійної галузі 18 жовтня.

Обговорення відбулося під час засідання Комітету з питань природокористування та охорони довкілля Торгово-промислової палати України з керівниками природоохоронних служб підприємств Групи «Метінвест».

На початку експерти розглянули основні положення нещодавно прийнятого Закону «Про оцінку впливу на довкілля». На думку представників галузі, відповідний закон є дуже важливим, оскільки він скасовує екологічну експертизу як таку. Окрім цього, документ чітко визначає процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище, що до цього часу викликало багато запитань та дискусій.

«В цьому законі чітко прописано, на які категорії підприємств він розповсюджується. Це говорить про те, що в майбутньому не повинно бути затягування з приводу його прийняття за рахунок створення підзаконних актів тощо. До того ж у законі чітко визначені процедури взаємодії Міністерства екології та природних ресурсів з територіальними державними адміністраціями. Дуже важливо також, що новий закон передбачає залучення громадськості до обговорення актуальних питань та процедур, навіть визначені відповідальні за цей процес особи. Це свідчить про те, що ми починаємо працювати за європейськими стандартами», — переконаний голова Комітету з питань природокористування та охорони довкілля Святослав Куруленко.

Проте більшість часу учасники зустрічі присвятили з’ясуванню особливостей запровадження в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та її впливу на діяльність підприємств.

Нагадаємо, що система торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), – це механізм, який дозволяє обмежити або скоротити викиди промислових підприємств. Ця система вже діє у провідних країнах Європейського Союзу. Україна також має впровадити Директиву зі створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів відповідно до екологічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Загалом Директива 2003/87/ЄС визначає обов’язкові квоти на викиди парникових газів для великих промислових підприємств. Це і виробники тепла та енергії, металургійні компанії й ті, що займаються нафтопереробкою.

Що передбачає Директива ЄС?

Згідно із цією Директивою, компанії отримують можливість продавати ті квоти, які вони не встигли використати, або купувати квоти в інших підприємств, якщо їх навпаки не вистачає. Можна також накопичувати квоти та переносити їх на інший період.

Експерти наголошують, що запровадження СТВ несе в собі багато європейських підходів, тому Україна має добре підготуватися до впровадження цього. Зокрема, обов’язковим є навчання працівників промислових підприємств та удосконалення нормативно-правової бази. Додамо, що через відсутність останньої Україна вже не вкладається у визначені строки, протягом яких система мала б бути впровадженою (він минув у серпні цього року). І це в той час, коли за оцінками фахівців, екологічна ситуація в Україні є однією з найскладніших у Європі.

«Чим швидше в Україні буде впроваджена система торгівлі квотами на викиди парникових газів, тим швидше ми зможемо почати рухатись у бік досягнення енергетичної безпеки, просування енергозбереження та вирішення глобальної проблеми – зміни клімату. Окрім цього, ця система дозволить модернізувати українські підприємства, зробити їх конкурентоспроможними на міжнародному ринку», — переконаний Святослав Куруленко.

Своєю чергою, незалежний консультант із впровадження СТВ Павло Масюков впевнений, що запровадження системи має відбуватися з рахуванням сучасних українських економічних та технічних реалій. Адже Україна поки що значно відстає від країн Європи і не всі європейські підходи можуть відразу ефективно спрацювати в Україні.

Водночас фахівець наголосив, що запровадження системи торгівлі квотами є неминучим, а тому українським промисловим підприємствам вже зараз варто почати підготовку до роботи в цьому механізмі. Тим більше, що він несе в собі багато перспектив та можливостей для учасників ринку.

Які переваги отримує бізнес від СТВ?

«Підприємство, що працює в системі торгівлі викидами, отримує механізми гнучкості, де воно на власний розсуд визначає найкращий для себе варіант скорочення викидів парникових газів: або купує той об’єм квот, який необхідний для закриття зобов’язань стосовно викидів парникових газів, або самостійно планує розподілення квот, продає їх та отримує фінансову вигоду. Це система, яка дозволяє за допомогою простих механізмів модернізувати виробництво і водночас стимулює скорочення викидів парникових газів», — пояснює експерт Павло Масюков.

Із його позицією погоджуються й інші фахівці. До переваг запровадження системи вони відносять наступні:

СТВ дозволяє Україні виконати міжнародні зобов’язання стосовно скорочення викидів парникових газів;
СТВ створює стимули для оптимізації виробничих процесів;
СТВ передбачає значний безкоштовний розподіл квот для потреб підприємства;
СТВ дозволяє вести точний та прозорий облік викидів парникових газів та здійснювати списання квот за фактичні обсяги викидів парникових газів, а не із застосуванням загальних показників питомих викидів;
уведення в обіг квот створює новий фінансовий інструмент, що може використовуватися, окрім іншого, як застава для залучення позикових коштів;
точний та достовірний облік викидів парникових газів дозволить підприємствам вийти на міжнародний ринок пільгових «зелених» фінансів;
облік викидів та списання квот у розрахунку на одиницю продукції створює зручний механізм порівняння ефективності виробництва із національними та зарубіжними підприємствами.

Якщо говорити про недоліки впровадження системи, то тут фахівці звертають увагу на наступне: компанії повинні будуть набагато більше уваги приділяти питанню викидів парникових газів, у деяких випадках запровадження системи та участь компанії в ній вимагатимуть як капітальних, так і операційних витрат. Зокрема, це стосується питання точного обліку викидів, а також придбання дефіциту квот, якщо такий виникне.

Загалом, учасники зустрічі переконують, що серйозних недоліків та ризиків для бізнесу впровадження системи торгівлі квотами не несе. Щодо реальних строків її впровадження, то, на їхню думку, це відбудеться вже в найближчі рік-два.

Наприкінці засідання фахівці підкреслили, що питання екологічної безпеки має стати для України пріоритетним — так, як це відбувається у провідних країнах світу. Адже якщо Україна якнайшвидше долучиться до цього процесу, вона матиме всі шанси зарекомендувати себе надійним європейським партнером.