Перший форум Шовкового шляху: Китай зробив Україні вигідну пропозицію
Україна має значний внутрішній потенціал для розвитку, унікальне географічне положення та гарні відносини з Європейським Союзом – усе це дозволяє нам стати особливим партнером для Китаю у проекті «Один пояс, один шлях». Про це заявила дружина Президента України, голова Благодійного Фонду Порошенка пані Марина Порошенко, яка 7 листопада відкрила перший український форум Шовкового шляху. Зі свого боку, посол КНР в Україні Вей Ду запропонував створити українсько-китайську зону вільної торгівлі, яка дозволить обом країнам вийти на якісно новий рівень співпраці.
За словами першої леді, Україна та Китай впевнено розвивають як дипломатичні, так і економічні та культурні відносини, співпрацюють у таких сферах, як наука, технології, освіта та спорт, тому країни мають великий потенціал для подальшого поглиблення двосторонньої взаємодії.
«Новий Шовковий шлях – це не просто транспортний маршрут, це багатовимірний процес наближення Китаю до Європи та створення нових економічних і культурних зв’язків», – наголосила Марина Порошенко.
У заході також взяли участь: заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, Надзвичайний і Повноважний Посол Китаю в Україні Ду Вей, голова Міжнародної торгової палати Шовкового шляху Люй Цзяньчжун, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська, Перший Віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко, віце-президент Торгово-промислової палати України Валерій Король, а також представники українського та китайського бізнесу.
Учасники форуму обговорили виклики та можливості, які відкриває перед Україною Новий Шовковий шлях, перспективу торговельно-економічного партнерства між Україною та Китаєм, а також потенціал України як транспортно-логістичного хабу в межах Нового шовкового шляху.
Так, віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко наголосив, що Новий Шовковий шлях є стратегічним для збереження транзитного потенціалу країни. Окрім цього, він є альтернативою сухопутним експортним маршрутам до країн Центральної Азії та Китаю. За словами віце-прем’єра, у 2015 році їх обсяги досягли 1 млн тон залізницею та 800 тис. тонн автомобільним транспортом.
«Проте ми прагнемо створити не тільки спільну логістику, а й створити можливість переробки товарів на території України для їх подальшого постачання до Китайської Народної Республіки. Ми прагнемо створити можливості залучення виробничих потужностей для того, щоб ті товари, які сьогодні йдуть через Україну до європейських ринків, змогли додавати в кооперації і сприяли розвитку економіки України», – сказав Геннадій Зубко.
Новий Шовковий шлях віце-прем’єр назвав перспективною інвестиційною артерією, яка з’єднує Центральну Азію з усіма іншими країнами. Тому для України вкрай важливо закріпити за собою геополітичну позицію першої європейської країни на Шовковому шляху.
Зазначимо, що за результатами минулого року, з усіх економічних партнерів України Китай посів друге місце за обсягом товарообігу у світі та перше серед країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. А лише за перше півріччя 2016 року обсяг товарообігу між країнами зріс на 0,8% у порівнянні з 2015 роком. Таким чином, він склав більше ніж 4 млрд. дол.
Голова Міжнародної торгової палати Шовкового шляху Люй Цзяньчжун переконаний, що активізація українсько-китайських бізнес-відносин пояснюється зацікавленістю обох країн у взаємовигідній співпраці. Він також розповів, що палата всіляко сприяє налагодженню тісних зв’язків між підприємцями обох країн. Допомагає їй у цьому Торгово-промислова палата України, яка є членом Міжнародної торгової палати Шовкового шляху.
За словами пана Цзяньчжуна, на сьогодні головна мета Міжнародної палати Шовкового шляху (SRCIC) та її членів – відродження Шовкового шляху і забезпечення участі бізнесу в інвестиційних та торгових проектах. Зауважимо, що SRCIC є першою міжнародною асоціацією торгово-промислових палат імені Шовкового шляху. Її діяльність базується на шести основних платформах.
Перша платформа – eSilkroad. Вона пропонує своїм користувачам можливість спільної розробки та використання ресурсів. Програма оперує значними обсягами даних про економічний потенціал, вид продукції, тип технології, а також просуває ідею поглиблення співпраці між членами програми у сферах інформаційних технологій та міжнародної торгівлі.
Друга платформа – Міжнародний фонд розвитку «Шовковий шлях». Цільовий розмір фонду складає 5 млрд. дол. Він просуває серед своїх членів ідею випереджувального фінансування в галузі електронної комерції, використання спільного потенціалу, культурного туризму тощо.
Третя платформа – Асоціація «Мозковий центр «Шовкового шляху». Асоціація працює над створенням нової форми економіки через «Інтернет +». Передбачається, що ця мережа пропонуватиме комплексні консультаційні послуги членам SRCIC, передусім, в електронному вигляді, використовуючи комп’ютерні програми.
Четверта платформа – Виставковий парк «Шовкового шляху» Expo Park. Це комплексна виставкова зона міжнародної торгівлі та туризму з тематичними секторами, що поєднує програми культурного обміну, наукової діяльності, відпочинку та розваг. Такі зони включають інкубатори для транскордонної електронної комерції, центри міжнародних конференцій та зали для накопичення автономного досвіду.
П’ята платформа – Міжнародні товарні біржі «Шовкового шляху». Це інтегрована сервісна платформа для транскордонних товарних бірж по всьому світу, де використовуються інформаційні інтернет-ресурси. Вони працюватимуть на платформах електронної торгівлі, що дозволить надавати членам та клієнтам біржі послуги купівлі-продажу товарів у різних куточках світу.
І шоста платформа – Міжнародний культурний художній торговий центр GrandBeauty. Це комплексна сервісна платформа для розміщення міжнародних культурних артефактів, якими торгують в інтернеті з використанням технології електронної комерції.
«Міжнародна торгова палата Шовкового шляху керується принципом відкритості. Ми прагнемо побудувати єдину сервісну платформу та розробити механізм співпраці на принципах рівності, ефективності, а також практичності. Ми не зупиняємося на межах стародавнього регіону Шовкового шляху. Ми переконані, що реалізація інфраструктурного проекту «Шовковий шлях», що покликаний активізувати економічне співробітництво й торгівлю між КНР та країнами Європи, неможлива без участі України», – сказав він.
Міжнародна торгова палата Шовкового шляху надасть Україні грант у розмірі 200 тис. дол., що буде спрямований на розвиток інклюзивного освітнього простору. Зокрема, гроші підуть на розвиток науково-педагогічного експерименту в Запорізькій області в 2016-2019 роках. Мета проекту – максимальна соціалізація дітей з фізичними вадами завдяки створенню інклюзивного освітнього простору. Пізніше такий простір планується створити на всій території країни.
Віце-президент Торгово-промислової палати України Валерій Король розповів, що співпраця з Міжнародною торговою палатою Шовкового шляху дає можливість Торгово-промисловій палаті України, її партнерам та представникам вітчизняного бізнесу активно брати участь у реалізації планів, задумів та стратегій цієї міжнародної організації. Він також підкреслив, що для України та Китаю ті статистичні показники товарообігу, які існують на сьогодні, є недостатніми та в повній мірі не реалізують той потенціал для співробітництва, який мають обидві країни.
«Якщо ми сподіваємося на успішний розвиток нашої співпраці з Китайською Народною Республікою, то досягти цього можна буде тільки завдяки єдності та консолідації держави, політичних зусиль, бізнесу та громадянського суспільства», – впевнений Валерій Король.
Водночас заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків розповів про економічну стратегію українських реформ, завдяки яким Україна зможе це зробити. За його словами, ця стратегія базується на створенні привабливого клімату в країні, який дозволить розвивати підприємництво. Зокрема, це включає в себе усунення всіх бар’єрів, що заважають розвиткові українського бізнесу.
«Сьогодні ми говоримо про такі заходи, як створення антикорупційних органів та початок активної боротьби з корупцією. Ми маємо приклад початку проведення судової реформи, адже питання верховенства права є ключовим в процесі захисту бізнесу та інвестицій», – сказав Дмитро Шимків.
Він додав, що у зв’язку з цим більше ніж на 40% скорочено кількість необхідних дозволів, з 56 позицій до 30 також скорочено список видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, спрощено процедуру реєстрації бізнесу та сертифікації. Зокрема, протягом останніх 9 місяців було ліквідовано 15000 радянських стандартів та запроваджено 600 стандартів європейського Союзу.
«Все це є основою відкриття українського ринку для іноземних інвесторів. І ми дуже вітаємо перспективу залучення китайських інвесторів до української економіки», – підкреслив Дмитро Шимків.
Своєю чергою, Торговий представник України Наталія Микольська зауважила, що Україна може стати для китайських інвесторів хабом для виробництва товарів, ноу-хау і технологій, які потім будуть постачатися на ряд іноземних ринків.
«Найбільш перспективними сферами для співробітництва між бізнесом обох країн ми бачимо: сільське господарство, промисловість, туризм та, звичайно, інновації. Китай та Україна – це два інноваційні хаби, які знаходяться в різних куточках світу. Наше завдання – поєднати ці технології для того, аби збільшити постачання українських товарів та послуг на ринок ЄС та інші ринки світу», – сказала пані Микольська.
Під час форуму також було підписано низку важливих угод між українською та китайською сторонами. Зокрема, Договір про співпрацю та розвиток електронної платформи eSilkRoad в Україні, Меморандум про стратегічну співпрацю між Українським домом у Пекіні та Міжнародною торговою палатою Шовкового шляху, а також Угоду про співробітництво між центром сучасного Китаю «Тянься Лінк» та Міжнародною торговою палатою Шовкового шляху. Окрім цього, китайська сторона ініціюватиме створення зони вільної торгівлі між Україною та Китаєм, аби ще більше поглибити взаємовигідне співробітництво.
Автор: Checkpoint
Залишити відповідь