Панельна дискусія в ТПП України: як відновити економічні зв’язки з Донбасом?
Чи потрібно легалізовувати економічні зв’язки з окупованими територіям Донбасу? Це питання обговорювали представники влади та бізнесу і громадські діячі під час дискусії у Торгово-промисловій палаті України 14 грудня.
Участь у заході взяли: журналіст і телеведучий Андрій Куликов, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука, народні депутати України Наталія Веселова та Сергій Тарута, а також представники громадських організацій і бізнесу.
Захід відбувся за підтримки Посольства Швейцарії в Україні. Учасники зустрічі проаналізували сучасний стан здійснення економічних контактів через лінію розмежування та з’ясували, чи потрібно їх легалізовувати.
За словами Геннадія Чижикова, Торгово-промислова палата України, як лобіст інтересів вітчизняного бізнесу, велику увагу приділяє підтримці підприємництва, зокрема на території Донбасу, адже там продовжують працювати українські підприємства. Палата виступає за відродження промислової та соціальної інфраструктури, а також налагодження спокійного та мирного життя в регіоні.
«На Донбасі необхідно створити можливості для зайнятості й отримання доходів місцевим населенням. Сьогодні лише в Донецькій області продовжують працювати 20 тисяч малих підприємств і близько 150-ти тисяч підприємців. Вони не хочуть порушувати закон, вони хочуть здійснювати свою діяльність прозоро та чесно. Тому наша місія, як бізнес-асоціації, дати їм можливість через уряд та наших іноземних партнерів рухатися вперед. Наші регіональні торгово-промислові палати у Донецькій та Луганській областях продовжують активно працювати, і ми їм усіляко допомагаємо», – наголосив Геннадій Чижиков.
За словами учасників зустрічі, підприємці, які залишилися працювати на Донбасі продовжують працювати як українські, вони не визнають самопроголошену владу та стали заручниками ситуації.
«Після подій, що сталися, всі члени нашої асоціації, виробничі потужності яких залишилися на непідконтрольних Україні територіях, переєструвалися на підконтрольній Україні території. Вони створюють нові робочі місця, працюють прозоро та чесно. Але тема взагалі дуже табуйована, всі про неї бояться говорити, адже ставлення Служби безпеки України, Державної фіскальної служби до компаній, котрі проводять свою господарську діяльність на непідконтрольній території, дуже неоднозначне», – наголосила координатор робочої групи з підтримки бізнесу в зоні АТО Європейської бізнес асоціації Євгенія Лугановська.
Експерти запевняють, що насправді економічні зв’язки з Донбасом повністю не розірвано. Більшість підприємств, розташованих на неконтрольованій території, сплачують податки до українського бюджету. Але, не маючи іншого виходу, вони змушені сплачувати побори і до бюджету самопроголошеної влади. До основних проблем, з якими доводиться стикатися бізнесу, відносять такі:
«Передусім, це стосується перевезення вантажів через лінію розмежування. По-перше, порядок здійснення цієї процедури не є ефективним, він забороняє перевезення певних груп товарів, наприклад, підакцизних. До прикладу, компаніям необхідне пальне, щоб вони могли працювати. І виходить така ситуація: компанії або мають купувати пальне там, тим самим порушуючи українське законодавство, або провозити це пальне нелегально. І ніхто на сьогодні не може відповісти, як їм працювати далі. Незрозумілим також залишається, чому не можна провозити продовольчі товари на непідконтрольні території. Через це ми тільки втратили 2-3 млн населення, котре б споживало українську продукцію», – зауважила Євгенія Лугановська.
Вона переконана, що наразі потрібно сформувати правильне ставлення уряду й держави загалом до такого бізнесу.
«Ми бачимо, що повністю відрізати ці території ми не можемо. Тому що все одно люди будуть провозити ці товари через лінію розмежування, економічні зв’язки зберігатимуться. Тому потрібно зробити це максимально прозорим і не піднімати рівень корупції та контрабанди», – додала пані Лугановська.
Учасники дискусії переконані, що обмеження українським урядом економічних зв’язків із окупованим Донбасом змушують бізнес іти в «тінь». Вирішення цієї проблеми вони бачать у наступному:
«Є світова практика, така як амністія бізнесу. Тобто ми повинні встановити правила, за якими бізнес може створювати ці економічні зв’язки між підконтрольними та непідконтрольними територіями, і ми повинні гарантувати непереслідування бізнесу. Я думаю, що такими чином ми отримаємо лояльність того бізнесу, шо працює на тій території, сплачуючи податки до українського бюджету», – запропонувала народний депутат України Наталія Веселова.
Вона додала, що заборони, які вводяться урядом, призводять до почастішання випадків корупції.
«Якщо пригадати прийняття порядку перетину лінії розмежування, то тоді врахували наші пропозиції лише щодо скасування паперових перепусток для людей, які перетинають лінію зіткнення, але водночас були скасовані рейсові автобуси через цю територію. Тож зараз люди не можуть вільно пересуватися з непідконтрольної території на підконтрольну, перевозити товари першої необхідності. Створюються великі черги. І це призводить до посилення соціальної напруги та невдоволення людей, і, як наслідок, – зменшують шанси на мирне врегулювання конфлікту. Тому я весь час говорю про те, що нам потрібно зберігати соціальні та економічні зв’язки з Донбасом, якщо ми збираємось повертати ту територію», – наголосила Наталія Веселова.
Її позицію розділяє і координатор робочої групи з підтримки бізнесу в зоні АТО Європейської бізнес асоціації Євгенія Лугановська.
«Ми маємо створити ефективне законодавче поле. Якщо ми не можемо заборонити перевезення товарів через лінію розмежування, тоді ми маємо зробити так, щоб це діяло за нашим законом. Не потрібно створювати тіньову економіку», – зауважила вона.
Своєю чергою, заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука також запевнив, що чинний порядок перетину лінії розмежування є неефективним.
«У питаннях відновлення економічних зв’язків із Донбасом ми маємо діяти наполегливо. Я впевнений, що більшість чесного бізнесу бажає мирного вирішення конфлікту. Але, на жаль, багато людей наживаються на війні, користуючись відсутністю конкретних правил. Нам треба, передусім, змінити порядок перетину лінії розмежування, обумовлений 405 наказом СБУ про перевезення товарів. Потрібно відновити торговельні зв’язки. Це такі ж громадяни, як і ми з вами, які волею долі опинилися заручниками ситуації. І я з перших днів виступаю проти позиції «відгородитись — покарати і нехай там конають», – сказав пан Тука.
Він також висловив свої критичні зауваження до законопроекту «Про тимчасово окуповані території України»:
«Я є категоричним противником цього законопроекту і буду всіма силами боротися проти його прийняття. Тому що документ можна назвати як завгодно, але головна мета цього законопроекту – це припинити будь-які стосунки з неконтрольованою територією», – вважає пан Тука.
За словами народного депутата України Сергія Тарути, головним фактором, що стримує відновлення економічних зв’язків із Донбасом, є відсутність чіткої стратегії уряду.
«Правоохоронні органи, своєю чергою, тиснуть на бізнес, в якого в деяких випадках немає вибору: торгувати з Росією чи ні. Підтримка західних партнерів, прозорість та участь громадянського суспільства в процесі мирного врегулювання – найпотужніші механізми в Україні сьогодні», – сказав він.
Сергій Тарута додав, що необхідно прибрати повноваження прийняття рішень щодо того чи іншого підприємства з боку РНБО та передати їх під компетенцію Кабміну.
«Тому що РНБО – це кругова порука правоохоронних органів, що прикриваючись один одним створюють проблеми та перешкоди для діяльності бізнесу. Якраз Кабмін має забезпечити чітку та прозору процедуру. З боку ж громадянського суспільства необхідний контроль за прийняттям цих рішень», – сказав він.
Своєю чергою, генеральний директор Рубежанського картонно-тарного комбінату Геннадій Мінін впевнений, що потрібно створити новий документ, який буде регулювати економічні контакти з непідконтрольними територіями.
«Я вважаю, що в розрізі нашого руху до встановлення миру та Мінських домовленостей має бути прийнята відповідна постанова Кабміном, що має врегулювати економічні взаємозв’язки з цими територіями. Нехай спочатку це буде не повністю досконалий напрямок, але це саме той напрямок, який призведе до позитивних результатів», – сказав він.
Експерти переконують, що більшість підприємців, які працюють на непідконтрольних територіях, не хочуть порушувати закон, вони прагнуть працювати законно. І лише підтримка західних партнерів та ефективна позиція українського уряду допоможе їм рухатися далі.
Нагадаємо, влітку в Торгово-промисловій палаті України проходив захід, присвячений проблемам українських підприємств, що залишилися працювати в зоні АТО. Тоді підприємці скаржилися, що здійснювати господарську діяльність на території проведення АТО щодня стає дедалі важче.
Зокрема, це пов’язано з відсутністю прозорого законодавства, яке б враховувало особливості ведення бізнесу в зоні збройного конфлікту. Участь у круглому столі тоді взяли представники влади, президенти Луганської та Донецької ТПП та суб’єкти підприємництва із зони АТО.
До основних проблем, з якими доводиться стикатися підприємцям, учасники круглого столу віднесли:
- відсутність прозорого законодавства, яке б враховувало особливості здійснення господарської діяльності в зоні проведення антитерористичної операції;
- проблеми з реєстрацією та перереєстрацією підприємств з неконтрольованої території;
- втрату можливості використовувати власні земельні ділянки;
- втрату бухгалтерської документації та пошкодження майна;
- проблеми, пов’язані зісплатою податків, адмініструванням, а також доступом підприємств до фінансових ресурсів.
На жаль, більшість із цих проблем досі не вирішено.
Президент Донецької торгово-промислової палати Єльвіра Севост’яненко коментує це так:
“Немає системного підходу до врегулювання ситуації. Такі поняття як “зона проведення АТО”, “підконтрольна територія” розподілені між різними нормативними актами. Таке неврегулювання і так звана мутність у законодавстві призводить до зловживань. Щоб це виключити, потрібно встановити чіткі правила”, – підкреслила президент Донецької ТПП.
Наприкінці зустрічі підприємці Донбасу наголосили, що дуже сподіваються на те, що український уряд все ж перегляне чинні нормативні акти та владнає проблеми бізнесу, який продовжує працювати попри всі складні умови та вважає себе українським.
Залишити відповідь